Ухвала суду № 42048442, 22.12.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22ц - 791/2629/2014 Головуючий в І інстанції: Хоменко В.Г.

Категорія 27 Доповідач: Бугрик В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року грудня місяця « 22» дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Бугрика В.В.

Суддів: Лісової Г.Є., Семиженка Г.В.

за участі секретаря: Яковенка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 14 березня 2014 року за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», за участю третьої особи ОСОБА_1, органу опіки та піклування при Генічеській міській раді Херсонській області, про визнання договору іпотеки недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 614067,02 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 3441 грн.; звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що складає 614067,02 грн. на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_2, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 Херсонської області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСибБанк» та ОСОБА_1 02 квітня 2008 року було укладено кредитний договір №11325360000 (відповідно до додаткової угоди реєстраційний номер договору було змінено на №11325360001), за якими відповідач отримав кредитні кошти у сумі 47 000 доларів США, з розрахунку 13,40 % річних на строк з 02 квітня 2008 року по 02 квітня 2015 року. Крім того, з метою забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, між АКІБ «УкрСибБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки від 02 квітня 2008 року, предметом якого є будинок АДРЕСА_1 Херсонської області. 08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, внаслідок чого до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними договорами. Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору, ОСОБА_1 зобов'язався щомісяця у визначені договором строки здійснювати погашення частини суми кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом. Проте останній взяті на себе зобов'язання належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму 614 067,02 грн., з яких заборгованість за кредитом 353285,40 грн., заборгованість за відсотками 249 456,01 грн., та відсотки 11 325,60 грн. Відповідач добровільно не сплачує кредит, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором на загальну суму 614 067,02 грн. і звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_2

ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Дельта Банк», за участю третьої особи ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки від 02 квітня 2008 року недійсним. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір іпотеки від 02 квітня 2008 року суперечить вимогам ст. 203 ЦК України, оскільки у житловому будинку, який є предметом іпотеки, проживає її син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому звернення стягнення на предмет іпотеки призведе до порушення його прав на житло, у зв'язку з чим вважає укладений договір недійсним.

Рішенням суду позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №11325360000 та додатковою угодою №11325360001 у розмірі 614 067,02 гривень і витрати по сплаті судового збору у розмірі 3441 гривні. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що складає 614 067,02 гривні звернуто стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок АДРЕСА_1 Херсонської області, який належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки у межах процедури виконавчого провадження, встановивши початкову ціну продажу, визначену на підставі оцінки майна суб'єкта оціночної діяльності, проведеної відповідно до законодавства.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Так, судом встановлено, що 02 квітня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСибБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11325360000. Відповідно до умов договору АКІБ «УкрСибБанк» надав ОСОБА_1 кредит для споживчих цілей у сумі 47 000 доларів США, а останній зобов'язався повернути його не пізніше 02 квітня 2015 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13,40% річних. З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №11325360000 від 02 квітня 2008 року, між АКІБ «УкрСибБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки від 02 квітня 2008 року, відповідно до якого, остання виступила майновим поручителем позичальника ОСОБА_1 та передала в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Херсонської області , який належить їй на праві приватної власності. 02 квітня 2008 року на виконання умов кредитного договору, АКІБ «УкрСибБанк» була отримана заява №53 про видачу готівки, на підставі якої ОСОБА_1 було видано 47 000 доларів США. У подальшому, між АКІБ «УкрСибБанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №11325360001 до договору про надання споживчого кредиту №11325360000, яким змінено умови договору при реструктуризації, відповідно до умов якого змінено строки виконання зобов'язань позичальником зі сплати процентів за цим договором, та змінено розмір ануїтетного платежу.

08 грудня 2011 року між публічним акціонерним товариством «УкрСибБанк» та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором ПАТ «УкрСибБанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорам, внаслідок чого ПАТ «Дельта банк» змінює ПАТ «УкрСибБанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «УкрСибБанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Із встановлених по справі обставин вбачається, що ОСОБА_1 прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує. На час звернення ПАТ «Дельта Банк» до суду із вищезазначеними позовними вимогами заборгованість ОСОБА_1 перед банком відповідно до наданого розрахунку заборгованості склала 614 067,02 грн., із них: заборгованість по відсоткам за договором №11325360000 - 11 325,60 грн., за додатковою угодою №11325360001: заборгованість за кредитом - 353285,40 грн.; заборгованість за відсотками - 249 456,01 грн., прострочена сума заборгованості за кредитом - 211 243,72 грн., та за відсотками - 94 469,43 грн.

Відповідно до положень ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та ЦК України. Пунктом 4.1.1. договору іпотеки від 02 квітня 2008 року, передбачено, що іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає доведеним факт порушення зі сторони ОСОБА_1 основного зобов'язання за кредитним договором від 02 квітня 2008 року, а зустрічні вимоги не підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні 02 квітня 2008 року договору іпотеки ОСОБА_2 засвідчила, що на момент укладання договору відсутні права будь-яких третіх осіб щодо предмета іпотеки, а також у ньому не проживають та не зареєстровані малолітні та неповнолітні діти. Вказана обставина підтверджується довідкою №1403 від 29 лютого 2008 року про склад сім'ї, виданою міським головою м. Генічеська, згідно якої у будинку по АДРЕСА_1 Херсонської області зареєстрований лише ОСОБА_1 Згідно ксерокопії домової книги для прописки громадян, які проживають у будинку по АДРЕСА_1 Херсонської області, неповнолітній ОСОБА_3, був прописаний за вказаною адресою 18 квітня 2008 року, тобто після укладення оскаржуваного договору іпотеки. При цьому, відповідно до п.2.4.6 договору іпотеки від 02 квітня 2008 року, ОСОБА_2 зобов'язалась не надавати дозвіл на реєстрацію в житлових приміщеннях, що складають предмет іпотеки, фізичних та юридичних осіб, без згоди іпотекодержателя.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі про необґрунтованість розміру заборгованості за кредитним договором та не підтвердженність розрахунку бухгалтерсько-фінансовими документами колегія суддів не приймає. Відповідачами не зазначено в чому полягає невідповідність наданого позивачем розрахунку заборгованості та які саме бухгалтерсько-фінансові документи спростовують зазначений розрахунок.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням вимог закону і нема підстав для його скасування, тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 14 березня 2014 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді