Ухвала суду № 42048218, 18.12.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/791/3160/2014 Головуючий в І інстанції Майдан С.І.

Категорія 37 Доповідач: Стародубець М.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року грудня місяця « 18» дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Стародубця М.П.Суддів:Воронцової Л.П., Ігнатенко П.Я.при секретарі:Калюжному О.О.,за участю адвоката:ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, діючого від імені ОСОБА_6, на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 19 вересня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_8, про визнання права власності в порядку спадкування, зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_8, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2014 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання права власності в порядку спадкування, зазначаючи, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які є його дідом і бабою, в період з липня 1959 року по квітень 1979 року перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого придбали житловий будинок АДРЕСА_1, зареєструвавши його на ім'я відповідача.

Рішенням народного суду Комсомольського району м. Херсона від 14 вересня 1979 року зазначене домоволодіння поділено між колишнім подружжям, при цьому у власність ОСОБА_10 виділено із житлового будинку літ. «А» приміщення 1-2 площею 5,7 кв.м., 1-3 площею 12,8 кв.м., сіні «а» з приміщеннями 1-1 площею 4,9 кв.м., 1-1 «а» площею 3,8 кв.м., 1/2 частину сараю літ. «Б», навіс «В», туалет, огорожі загального користування, що складає 54/100 частини будинку, проте остання право власності на виділену їй частину нерухомого майна не оформила.

Спадщину після смерті ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, прийняв її син і батько позивача - ОСОБА_12, який проживав разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, однак своє право власності на 54/100 домоволодіння АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_12 помер.

Посилаючись на те, що з заявою про прийняття спадщини після смерті батька він звернувся у встановлений законом строк, однак нотаріус не може видати йому свідоцтво про право на спадщину через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на вищезазначене нерухоме майно, просив суд, з урахуванням уточнень до позовної заяви, визнати за ним право власності на 1/2 домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_12

ОСОБА_6 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому посилаючись на те, що він також входить до кола спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_12, однак із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк не звернувся через юридичну необізнаність, похилий вік та поганий стан здоров'я, просив суд, з урахуванням уточнення до позову, встановити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті сина протягом трьох місяців.

Рішенням суду від 19 вересня 2014 року первісний позов задоволено, визнано за ОСОБА_7, право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та складаються з житлового будинку літ. А, загальною площею 52,3 кв.м., житловою площею 22,1 кв.м., кухні літ.Б, сараю літ.Д, навісу літ. «В», душу літ. Е, туалету літ. Ж, огорожі №2,3, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_12, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, діючий від імені ОСОБА_6, посилаючись на те, що суд першої інстанції поверхово розглянув справу, а зроблені ним висновки не відповідають фактичними обставинам справи, просить рішення суду скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовити, зустрічний позов ОСОБА_6 задовольнити.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача, і осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням народного суду Комсомольського району м. Херсона від 14 вересня 1979 року проведено поділ житлового будинку в АДРЕСА_1, за яким:

у власність ОСОБА_10 виділено з житлового будинку літ. «А» приміщення 1-2 площею 5,7 кв.м., 1-3 площею 12,8 кв.м., сіни «а» з приміщеннями 1-1 площею 4,9 кв.м., 1-1 «а» площею 3,8 кв.м., 1/2 частину сараю «Б», навіс «В», туалет огорожі загального користування, загальна дійсна вартість частини 1085 рублів, що складає 54/100 частини.

ОСОБА_6 виділено з житлового будинку літ. «А» приміщення І-4 площею 9.,3 кв.м., 1-5 площею 8,4 кв.м., 1/2 частина сараю «Б», погреб під сараєм «Б» повністю, огорожі загального користування, загальна дійсна вартість частки 915 рублів, що складає 46/100 частин.

ОСОБА_10 з двору в приміщення 1-1 обладнати дверний отвір, існуючий дверний отвір закласти за свій рахунок.

ОСОБА_9 з двору до приміщення 1-5 обладнати дверний отвір, існуючий дверний отвір в приміщення 1-5, в кімнату 1-2 закласти.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_6 різницю у вартості частин будинку 85 рублів.

Цим же рішенням суду від 14 вересня 1979 року встановлено, що в період з липня 1959 року по квітень 1979 року ОСОБА_10 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 померла.

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Комишанської селищної ради Комсомольського району м. Херсона, станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 проживав її син ОСОБА_12, який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, про що складено відповідний актовий запис № 214.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_12 є його син ОСОБА_7 та батько ОСОБА_6, жоден з яких на час смерті спадкодавця з ним не проживав.

04 липня 2013 року ОСОБА_7 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_12, відповідачем таких дій у встановлений законом строк вчинено не було.

Листом №77/02-14 від 14 квітня 2014 року приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_14 повідомив позивача по даній справі, що оформлення свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_12 неможливе у зв'язку з відсутністю у померлого правовстановлюючих документів на житловий будинок АДРЕСА_1.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, 01 липня 2013 року до реєстру внесено запис про належність ОСОБА_6 на праві приватної власності 1/1 частки домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Вказані обставини сторони визнають і не заперечують їх.

Суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_6 не довів у встановленому законом порядку наявності поважних причин, як-то тривала хвороба, перебування тривалий час за межами України тощо, з якими ст.1272 ЦК України пов'язує можливість надання спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини, додаткового строку для вчинення такої дії, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Наявна в матеріалах справи довідка Новотроїцької центральної районної поліклініки про те, що ОСОБА_6 постійно, починаючи з 30.08.2011 року отримує медичну допомогу в амбулаторних умовах, як і посилання в апеляційній скарзі на похилий вік й юридичну необізнаність останнього, висновки суду не спростовують, оскільки не свідчать про існування об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, які б завадили вказаній фізичній особі прийняти спадщину після смерті ОСОБА_12 у встановлений законом строк.

При цьому суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов обґрунтованого висновку, про те, що вчинені позивачем за зустрічним позовом під час перебігу строку для прийняття спадщини дій, як-то реєстрація права власності на спірне домоволодіння в реєстрі речових прав на нерухоме майно, звернення до державного земельного кадастру, також свідчать про наявність у нього можливості для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_12 у передбачені законом порядку та строк.

Крім того, встановивши, що ОСОБА_10 за життя набула право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 внаслідок поділу спільного майна подружжя, проте за життя його не зареєструвала, а спадщину після її смерті в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України прийняв ОСОБА_12, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно також не оформив, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що пред'явлені первісним позивачем вимоги є обґрунтованими й правомірно задовольнив їх з підстав, вказаних у рішенні.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про відсутність у позивача перешкод для оформлення спадщини без звернення до суду, до уваги колегії суддів не приймаються, як юридично неспроможні, враховуючи наявність спору між спадкоємцями та відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на нерухоме майно, яке входить до складу спадщини.

Суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані ними докази, яким дав правильну оцінку, та постановив законне й обґрунтоване рішення.

Перевірені колегією доводи апеляційної скарги до уваги прийняті бути не можуть, оскільки вони не спростовують висновків суду і не містять посилання на нові факти або засоби доказування, які мають значення для справи, а вказані в скарзі посилання на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права не підтверджені належними доказами.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо помилковості визначення судом частки ОСОБА_7 у спадковому майні з урахуванням частки первинного спадкодавця, й апелянт не посилається на цю обставину, як на підставу для скасування чи зміни ухваленого в справі рішення.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, встановлюючи підставність набуття ОСОБА_10 права власності на спірне нерухоме майно, суд першої інстанції в мотивувальній частині оскарженого рішення помилково послався на ст.ст. 69,70 СК України, що набув чинності з 01 січня 2004 року, в той час, як у даному випадку слід застосувати ст.ст. 22, 29 КпШС України, норми якого діяли на той час.

Наведена обставина на правильність ухваленого місцевим судом рішення не вплинула, і може бути виправлена судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307-308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, діючого від імені ОСОБА_6, відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 19 вересня 2014 року залишити без змін.

В мотивувальної частини рішення посилання на ст.ст. 69, 70 СК України замінити на ст.ст. 22,29 КпШС України.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: