Рішення № 42042770, 23.12.2014, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/13941/13-ц

Провадження №2/592/462/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі : головуючого - судді Кондратенка М.В., при секретарі Безкровній К.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Сумської міської ради, треті особи : ОСОБА_3, Реєстраційна служба Сумського міського управління юстиції, Управління Держкомзему у м. Суми, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування Державного акту про право власності на землю -

В С Т А Н О В И В :

Позивач свої вимоги обгрунтовує тим, що він і третя особа по справі - ОСОБА_4 є співвласниками будинку по АДРЕСА_1 і в якому йому належить 40 % , а третій особі - 60 % частин. Право його власності на частку у нерухомому майні підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 12.06.2012 року, яка / спадщина / відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. його подружжя - ОСОБА_5.

Відповідачка ОСОБА_2 і третя особа - ОСОБА_3 є співвласниками сусіднього будинку по АДРЕСА_2 і їх частки складають : відповідачки - 3/5 , третьої особи - 2/5 частин.

З 2011 року ОСОБА_2 постійно пред»являє до нього претензії з тих підстав, що згідно меж земельної ділянки домоволодіння по АДРЕСА_2 і зазначених у виданому їй Державному акті про право власності серії СМ № 082483 на підставі рішення Сумської міської ради від 29.12.2004 р. за № 982-МР та згідно якого останній та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка пл.0,0741 га. , начеб то існує зміщення огорожі на 6 кв. м. і розташованої на земельній ділянці по АДРЕСА_1 і що знаходиться у його користуванні. Таким чином , за думкою останньої, будівля сараю « Б « і що є його власністю та розташована на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , частково розташована на приватизованій земельній ділянці по АДРЕСА_2 та яка є власністю ОСОБА_2 , займаючи площу 1, 8 кв. м.

Однак вважає ці претензії безпідставними, що не узгоджуються з наявною у нього технічною документацією на земельну ділянку по вул. Чорновола, 31 у м. Суми та яка знаходиться у його користуванні.

Так , земельний спір між ним і ОСОБА_2 щодо розміщення меж обох земельних ділянок вже був предметом розгляду Ковпаківським районним судом м. Суми і рішенням від 02.09.2013 р. встановлено, що при виготовленні земельно-кадатстрової документації по приватизації відповідачкою земельної ділянки узгодження меж оформлено відповідним актом, підписаним землекористувачами, і згідно якого перетину земельних ділянок по вул. Чорновола, 29 і 31 - не має, а документи з землеустрою підтверджують знаходження належного йому сараю « Б» в межах земельної ділянки та якою користується.

Однак встановлено, що згідно графічного графіку, фактична межа домоволодінь не відповідає межам, визначених у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії СМ № 082483 і виданого відповідачці ОСОБА_2

Тому існують перешкоди у користуванні ним земельною ділянкою по АДРЕСА_1.

Враховуючи зазначене, просить ухвалити рішення, яким :

1. Визнати незаконним рішення Сумської міської ради за № 982-МР від 29.12.2004 р. в частині видачі Державного акту про право сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , серія СМ № 082483, кадастровий № 5910136600:1902400001;

2. Скасувати Державний акт про право сумісної власності ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на земельну ділянку у АДРЕСА_2 , серія СМ № 082483, кадастровий № 5910136600:1902400001 .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав з зазначених вище підстав і додатково пояснив, що подав позов з метою припинення безпідставних претензій відповідачки ОСОБА_2 щодо часткового розміщення начеб то на її приватизованій земельній ділянці по АДРЕСА_2 сараю літ. « Б « , який є його власністю і розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 та якою користується, хоча відповідних письмових документів з приводу підтвердження своїх законних претензій вона йому не надає. Остання постійно погрожує самочинно знести будівлю, вчиняє з цього приводу лайки і сварки, не дає можливості користуватись будівлею і під стіною якої утворила звалище непотрібу і різного сміття, чим порушує його право власності. А тому просить позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 будучи повідомленою про час і день судового засідання до суду не прибула по невідомим причинам, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідач - Сумська міська рада згідно поданого письмового відзиву на позов просить розглядати справу у відсутність свого представника, при розгляді спору покладаються на розсуд суду.

Треті особи - Реєстраційна служба Сумського міського управління юстиції, Управління Держкомзему у м. Суми згідно поданих заяв просять розглядати справу у відсутність своїх представників по наявним матеріалам .

Третім особам - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 неодноразово направлялась судова кореспонденція про виклики у судове засідання, яка / кореспонденція/ повернулась без вручення адресатам з підстав закінчення строків зберігання.

Суд, вислухавши доводи ОСОБА_1 , вивчивши надані ним докази вважає, що заявлені ним вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи наступні обставини.

Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно вимог ст. 95 ЗК України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право : самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільського господарських та інших культур, на вироблену продукцію ; використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об»єкти, а також інші корисні властивості землі ; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом ; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі та споруди. Порушення права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Частина 2 ст. 152 ЗК України передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов»язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частина 1 статті 3 ЦПК України зазначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів .

Позивач зазначає, що він є власником 40/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 . Однак відповідних правоустановчих документів на це майно суду не надав.

Однак як вбачається з копії судового рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02.09.2013 року по цивільній справі № 2-4510/11, 2/592/40/13 і ухваленого у зв»язку з спором за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов»язання перенесення ним господарських будівель і що перешкоджають відновленню меж земельних ділянок, судом встановлено право власності ОСОБА_1 на 40 /100 частин зазначеного вище нерухомого майна згідно свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 12.06.2012 року /спадщина відкрилась після смерті подружжя ОСОБА_5 / і це майно розташоване на приватизованій земельній ділянці , однак державний акт не отриманий / а.с. 5, 6 /. Відповідно до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Сусіднім землекористувачем по АДРЕСА_2 є відповідачка ОСОБА_2 як власник 3/5 частин земельної ділянки згідно Державного акту на право власності на землю серії СМ за № 082483 і виданого 03.07.2011 року / а.с. 9 /.

ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги необхідністю захисту порушених прав землекористувача діями відповідачки ОСОБА_2, яка з 2011 року пред»являє до нього претензії щодо начебто зміщення межі земельних ділянок , а також розташування на її частині земельної ділянки по АДРЕСА_2 , з зайняттям площі 1,8 кв. м. , сараю літ. « Б « та який є його власністю і розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1. Так як його технічна документація щодо меж земельних ділянок виготовлена, як вважає, без помилок, такі помилки допущені у земельно-кадастровій документаціі при її виготовленні на замовлення відповідачки ОСОБА_2 при приватизації нею частини земельної ділянки по АДРЕСА_2, що є підставою для скасування Державного акту про право власності на землю серії СМ № 082483 та виданого останній.

Позивачем не надано суду доказів щодо вчинення ОСОБА_2 будь-яких дій, які порушують чи обмежують його право землекористування по АДРЕСА_1 і щоб це було підставою для захисту цих прав у судовому порядку. Однак аналізуючи заявлені вимоги, він фактично звернувся з позовом по захисту не своїх прав землекористувача, а позивачки Кузько, яка, за його думкою має землевпорядну , правоустановчу документацію та виготовлену з помилками.

Сама ж ОСОБА_2 по захисту своїх прав власника частини земельної ділянки по АДРЕСА_2 до суду не зверталась, з визнанням недійсною земельно-кадастрової і правоустановчої документації та яка знаходиться у неї.

Тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 обрав не належний спосіб захисту, як вважає, своїх порушених прав землекористувача, виходячи з обґрунтування заявлених ним вимог.

Враховуючи зазначене вище, суд не вбачає підстав для задоволення заявлених вимог та які є предметом судового розгляду.

Керуючись ст. 391 ЦК України, ст.ст. 95, 152 ЗК України, ст. 3,10,11,60,208,213-215,218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_1 про :

- визнання незаконним рішення Сумської міської ради за № 982-МР від 29.12.2004 р. в частині видачі Державного акту про право сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , серія СМ № 082483, кадастровий № 5910136600:1902400001;

- скасування Державного акту про право сумісної власності ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на земельну ділянку у АДРЕСА_2 , серія СМ № 082483, кадастровий № 5910136600:1902400001 - відмовити за безпідставністю .

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Коваківський районний суд м. Суми протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Так як позивач, який приймав участь у справі, не був присутній при проголошенні вступної і резолютивної частини рішення, він має право на оскарження протягом 10 днів з дня отримання його копії з повним вмотивованим текстом.

Суддя М.В. Кондратенко