Рішення № 42041648, 23.12.2014, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1105/14-ц

Провадження № 2/591/812/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2014 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Мальованої-Когер В.В.

при секретарі - Карпенко Д.В.

за участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: відділ державної виконавчої служби СМУЮ про припинення стягнення аліментів на утримання колишньої дружини , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач остаточно уточнивши свої вимоги мотивує тим, що рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 26.03.1998 року з нього було стягнуто аліменти на утримання відповідачки у розмірі 1/6 частини від всіх видів його заробітку (доходу), які він повинен виплачувати колишній дружині щомісячно. Однак, в силу того, що його матеріальний стан змінився, з погіршенням стану здоров'я він не може надавати допомогу ОСОБА_2. Тому просить звільнити його від сплати таких аліментів.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_3 свої уточнені вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити.

Відповідачка та її представник ОСОБА_4 проти позову заперечують, вважають вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки навіть якщо і відбулася зміна матеріального стану відповідача, то це не впливає на правовідносини, що виникли між сторонами.

Представник ВДВС Ворона О.В. при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Суд, заслухавши сторін, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.

Так в судовому засіданні встановлено, що рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 26 березня 1998 року по цивільній справі № 2-785/1998р. з позивача стягнуто аліменти на утримання колишньої дружини ОСОБА_2 в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (а.с. 3)

Також, згідно довідки Управління Пенсійного фонду Українив м.Сумах (а.с.164) ОСОБА_1. є пенсіонером та станом на серпень 2014 року отримує пенсію у розмірі 1049 грн. 00 коп., (а.с.121-127). Відповідачка також отримує пенсію у такому ж розмірі (а.с.120).

Крім зазначеного, суд встановив, що позивач з 28.02.2008 року був інвалідом ІІ групи , але згідно пенсійного посвідчення, яке було оглянуто судом, він є інвалідом ІІІ групи з 12.03.2012 року. В той же час відповідачка ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи та постійно проходить стаціонарне лікування, несе відповідні витрати на нього (а.с.32,59-105).

Враховуючи всі обставини справи, суд приходить до переконання, що майновий стан позивача значно не змінився, він є особою працездатною, інших утриманців в нього не має. Доказів на спростування цієї обставини суду не надано.

Позивач посилається на те, що в нього змінилося матеріальне становище, оскільки він вимушений знімати житло та нести витрати на своє лікування . Як пояснив сам позивач, та підтверджується матеріалами справи, він має право власності на частину домоволодіння. Відповідачка також має право власності на ? частину квартири (а.с.128-130). Посилання позивача на ту обставину, що голова квартального комітету Зарічного району м.Суми надав довідку про категоричну неможливість проживання у частині домоволодіння, яке належить позивачеві за адресою АДРЕСА_1(а.с.131), не заслуговують на увагу суду, оскільки відсутні будь-які висновки експерта, щодо неможливості такого проживання, а голова квартального комітету Кудін І.С. не є фахівцем у галузі будівництва та не може надавати оцінки можливості чи неможливості проживання у будівлі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 82 СК Украйни визначає виключний перелік обставин, які передбачають підстави для припинення права одного з подружжя на утримання.

Доказів того,що відповідачка перестала потребувати матеріальної допомоги рівно як і позивач неспроможний надавати таку матеріальну допомогу( з урахуванням його розміру аліментів, який станом на серпень 2014 складає -174,83 грн. ), позивачем суду не надано.До того ж суд приймає до уваги той факт , що сам позивач допустив несвоєчасну сплату аліментів відповідачу та має відповідну заборгованість зі спалти алмінтів, яка і стягується з нього на користь ОСОБА_2

Оскільки судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІІ групи, а не як він зазначав у позові - ІІ групи, та він відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не звільняється від його сплати, суд вважає за необхідне стягнути з позивача цей збір у розмірі 243,60 грн. на користь держави.

Керуючись ст. . 82 СК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 за необгрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Мальована-Когер В.В.

Повний текст

Рішення підписано

23.12.2014 року