Ухвала суду № 42041527, 16.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6650/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

16 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіміко-металургійний комбінат "УКРЦИНК" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київської області про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіміко-металургійний комбінат "УКРЦИНК" (далі по тексту - ТОВ "ХМК "Укрцинк") звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київської області (далі по тексту - Білоцерківська ОДПІ Київської області ДПС), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 10 червня 2013 року № 0005081504.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в травні 2013 року посадовою особою Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТОВ "ХМК "Укрцинк" з питань бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2013 року, за результатами якої складено Акт від 24.05.2013 №2119/15-3/25295798.

За результатами перевірки посадова особа податкового органу дійшла висновку про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 ст. 201, п. 200.1, п. 200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством безпідставно завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2013 року в розмірі 49683,00 грн.

На підставі висновків Акта перевірки від 24.05.2013 №2119/15-3/25295798, Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2013 №0005081504, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2013 року в розмірі 49 683 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 24 842 грн.

Позивач не погоджується з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, у зв'язку з чим просить визнати його протиправним та скасувати з підстав невідповідності нормам чинного законодавства.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Податковий кодекс України (далі - ПК України), який вступив в силу з 01.01.2011 року.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України установлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України установлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За приписами п. 201.12 ст. 201 ПК України, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Відповідно до п. 12 ст. 1 Митного кодексу України, митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Так на підтвердження правомірності віднесення сум податку до податкового кредиту за перевіряємий період позивачем у визначеному законом порядку були надані податкові накладні № 4 від 01.11.12, № 3180 від 31.12.12, № 14327/0026 від 31.12.12, № 265 від 23.01.13, № 204 від 21.01.13, № 156 від 28.01.13, № 56 від 04.01.13, № 3080 від 31.01.13, № 218 від 22.02.13, № 16 від 21.02.13, № 20 від 21.01.13, № 154 від 07.02.13, № 3072 від 28.02.13, а також електронні додаткові вантажно-митні декларації, де в графі 47 відображено показники щодо сплати податку на додану вартість при оформленні товару на митниці, а саме:

- вантажно-митна декларація №101030000/2012/016022 від 19.12.2012 - 6777,63 грн., в тому числі 4163,41 грн. нараховані за тимчасовою декларацією від 13.09.2012 №101030000/2012/010845;

- вантажно-митна декларація №101030000/2012/016023 від 19.12.2012 - 21830,42 грн., в тому числі 13410,12 грн. нараховані за тимчасовою декларацією від 07.09.2012 №101030000/2012/010530;

- вантажно-митна декларація №101030000/2012/016025 від 19.12.2012 - 13765,29 грн., в тому числі 8455,82 грн. нараховані за тимчасовою декларацією від 06.09.2012 №101030000/2012/010472;

- вантажно-митна декларація №101030000/2012/016029 від 20.12.2012 - 6083,66 грн., в тому числі 3737,11 грн. нараховані за тимчасовою декларацією від 06.09.2012 №101030000/2012/010467.

Зменшуючи суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2013 року в сумі 49 683,00 грн. та застосовуючи штрафні (фінансові) санкції в розмірі 24 842,00 грн., податковий орган зіслався на відсутність у позивача права на формування податкового кредиту в грудні 2012 року на підставі тимчасових митних декларацій, оскільки на його думку, ТОВ "ХМК "Укрцинк" було порушено строк (45 днів) подачі додаткових вантажно-митних декларацій.

Проте, як було вірно зазначено судом першої інстанції, право позивача на податковий кредит за вищевказаними тимчасовими вантажно-митними деклараціями №101030000/2012/010467 від 06.09.2012, №101030000/2012/010472 від 06.09.2012, №101030000/2012/010530 від 07.09.2012, №101030000/2012/010845 від 13.09.2012 у позивача виникло саме в грудні 2012 року одночасно з оформленими електронними додатковими вантажно-митними деклараціями №101030000/2012/016022 від 19.12.2012, №101030000/2012/016023 від 19.12.2012, №101030000/2012/016025 від 19.12.2012, №101030000/2012/016029 від 20.12.2012.

З огляду на це, колегія суддів вважає неправомірним зменшення ТОВ «ХМК "Укрцинк" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2013 року в розмірі 49 683 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24 842 грн., оскільки право на формування податкового кредиту при імпорті товарі за митними деклараціями №101030000/2012/016022 від 19.12.2012, №101030000/2012/016023 від 19.12.2012, №101030000/2012/016025 від 19.12.2012, №101030000/2012/016029 від 20.12.2012 на загальну суму ПДВ - 48457 грн. винило у позивача одночасно з оформленням ним відповідних вантажно-митних декларацій, що відповідають вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.