Рішення № 42037909, 22.12.2014, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/105/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Куркана М.М.

при секретарі - Савченко М.В.

з участю представника позивача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - Зауліної О.Г.

представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3

«Про стягнення 11 539 129,50 грн.»

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ОТП Банк», ТОВ «ОТП «Факторинг Україна», третя особа ОСОБА_3

«Про захист прав споживачів та визнання правочинів недійсними», -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 р. позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначав, що 05.09.2007 р. між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк» був укладений кредитний договір №ML-OAR/050/2007 зі всіма змінами, доповненнями та додатками до нього.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором 05.09.2007 р. між «ОТП Банк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № SR OАR/050/2007.

В свою чергу, 27 липня 2012 р. між «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», відповідно до ст.ст. 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 ЦК України, був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір про відступлення права вимоги.

Відповідно до вказаного договору «ОТП Банк» відступив, а позивач прийняв права вимоги за кредитним договором, договором поруки, договором іпотеки.

Відповідно до кредитного договору, відповідач ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 223 000 доларів США з кінцевим терміном повернення 05.09.2017 р., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13.99% на рік.

Він свої зобов'язання виконав та надав відповідачці кредит у названій вище сумі, а відповідачка умови договору не виконує, кредит та відсотки по кредиту не погашаються, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка на 05.06.2013 р. склала 3 126 296,34 грн., з яких 1 540 658,82 грн. - заборгованість за кредитом, 340 701,86 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 1 244 935,65 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором.

Вказану суму заборгованості позивач просив стягнути у солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Також позивач просив стягнути з відповідачів судові витрати по справі, які складаються з витрат пор сплаті судового збору у сумі 3441 гр.

В серпні 2014 р. позивач свої вимоги уточнив та збільшив, при цьому просив суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість, яка утворилась на 04.06.2014 р. у сумі 11 539 129,50 грн., з яких 2287954,49 грн - заборгованість за кредитом, 199614,71 грн.- заборгованість по відсоткам, 9051560,29 грн. - пеня за прострочення виконання зобов'язань.

У судовому засіданні представник позивача Зауліна вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала і в свою чергу у квітні 2014 р. звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому зазначала, що дійсно 05.09.2007 р. між нею та «ОТП Банк» був укладений вищевказаний кредитний договір, відповідно до якого вона отримала кредит у сумі 223 000 доларів США.

В зв'язку з тим, що «ОТП Факторинг Україна» пред'явила до неї позов, їй стало відомо, що 27.07.2012 р. між «ОТП Банк» та «ОТП Факторинг Україна» був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, який включає і кредитні договори між нею та «ОТП Банк»

Вважала, що кредитний договір укладений нею та «ОТП Банк» має бути визнаним недійсним, оскільки при його укладанні кредитодавець - «ОТП Банк» порушив ст.11 п.2 Закону України «Про захист прав споживачів», тим самим ввів її в оману, щодо обставин договору, які мають істотне значення.

Також вважала, що вказаний договір суперечить ст.ст. 3, 5 п.4, п.п. «г» Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» №15-93 від 1993 р. п.1.11 Положення «Про порядок видачі Національним банком України резидентом і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України від 14.10.2004 р. №483, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.11.2004 р. за №1429/10028.

Крім того, вважала, що вищевказаний договір факторингу також підлягає визнанню недійсним, оскільки носить удаваний характер, так як його метою є надання колекторських послуг, яка повинна оподатковуватись.

З вказаних підстав просила суд постановити рішення, яким визнати недійсним вищевказаний кредитний договір, договір купівлі-продажу кредитного портфелю від 27.06.2012 р. Визнати дії відповідача «ОТП Банк» протиправними, щодо передачі відповідачу «ОТП Факторинг Україна» неузгодженою з нею суму боргу. Визнати дії відповідача «ОТП Факторинг Україна» протиправними, щодо не сплати податку на прибуток від фінансової операції проведеної по договору факторингу.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 позов підтримав.

Представник відповідача за зустрічним позовом «ОТП Факторинг Україна» Зауліна зустрічний позов не визнала, вважала його надуманим, безпідставним, поданим з пропущенням строку позовної давності, у зв'язку з чим просила суд у зустрічному позові відмовити.

Представник відповідача за зустрічним позовом «ОТП Банк» в судове засідання не з'явився. Вказаний відповідач про час та місце слухання справи сповіщений належним чином (а.с.112-113), у зв'язку з чим суд вважав за можливе розглянути зустрічний позов у відсутності представника «ОТП Банк».

Заслухавши пояснення сторін, дослідив письмові матеріали справи, суд вважає, що позов ОТП «Факторинг Україна« підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до:

- ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

-ст.267 ч.3,4 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

- ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

- ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

- ст.530 ч.1 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

- ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

- ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою , боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

- ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

- ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

- ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

- ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позику (грошові кошти у такій самій сумі ...)що були передані йому позикодавцем ) у строк та порядку ,що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми що позичалася на банківський рахунок позикодавця.

- ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

- ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що дійсно 05.09.2007 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений вищевказаний кредитний договір з доповненнями та додатками до нього, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит, при умові його повернення в обумовлені договорами строки зі сплатою відсотків за користування кредитом та пені (а.с.8-16).

05 вересня 2007 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений вищевказаний договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_3 поручався перед кредитором за належне виконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_2 та брав на себе солідарну відповідальність за порушення умов кредитного договору ОСОБА_2(а.с.17-18) . Укладання вказаного договору відповідачем ОСОБА_3 не оспорюється.

Позивач в обумовлені договором строки видав відповідачу обумовлену кредитними договорами суму грошей, отримання якої не заперечується і представником відповідача ОСОБА_2

Після отримання грошей відповідачі порушили умови договорів, свої зобов'язання не виконували, платежі по погашенню кредиту не вносили, як і не сплачували відсотки за користування кредитом та пеню, в результаті чого і утворилась заборгованість, яка складає на 04.06.2014 р. 11 539 129,50 грн.

Вказаний розрахунок відповідачами не оспорюється.

З названих підстав позов і підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову суд виходив з того , що позивачем по зустрічному позову ОСОБА_2 пропущений строк на звернення до суду з позовом про визнання недійсним вищевказаного кредитного договору, оскільки вказаний договір укладався 05.09.2007 р., а зустрічний позов був поданий до суду лише 16.04.2014 р.

Відповідачем по зустрічному позову «ОТП Факторинг Україна» під час судового розгляду була зроблена заява про застосування строку позовної давності. Будь-яких доказів, які свідчили б про те, що строк позовної давності пропущено з поважних причин позивач по зустрічному позову суду не надала.

Вимога позивача по зустрічному позову, щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу кредитного портфелю також не підлягає задоволенню, оскільки позивачем по зустрічному позову не надано суду жодного допустимого доказу, що вказаний договір, який був нотаріально посвідчений був вчинений з порушенням ст. ст.1077-1080 ЦК України.

Щодо вимоги позивача по зустрічному позову про визнання протиправними дій «ОТП Факторинг Україна» по несплаті податку на прибуток від фінансової операції проведеної по договору факторингу, то на думку суд вказаний позивач не є тією особою, яка таку вимогу може ставити, оскільки в даному випадку будь-які які права не порушені.

Суд також вважає, що підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідачів судових витрат по справі, які складаються із витрат по сплаті судового збору в сумі 3441 грн., відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214 - 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 257, 267 ч.3,4, 525, 526, 530 ч.1, 553, 554, 615, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України суд,-

Р І Ш И В:

Позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 11 539 129,50 грн., з яких 2287954,49 грн. -заборгованість за кредитом, 199614,71 грн. - сума відсотків за користування кредитом 9051560,29 гр. - пеня за прострочення виконання зобов'язань.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судові витрати по справі в сумі 1720,05 грн. з кожного.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «ОТП Банк», ТОВ «ОТП Факторинг Україна» третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту №МL-OAR/050/2007 від 05.09.2007 р. укладеного між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 27.06.2012 р. укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», визнання протиправними дії ПАТ «ОТП Банк» щодо передачі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» неузгодженої суми боргу позивача, визнання протиправними дії ТОВ «ОТП Факторинг Україна» щодо несплати податку на прибуток від фінансової операції по договору факторингу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до палати по цивільним справам апеляційного суду Одеської області шляхом подачі через Овідіопольський районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Суддя: М. М. Куркан