Рішення № 42037049, 11.11.2014, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/1838/14-ц

2/504/1751/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2014смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

при секретарі - Мельниковій В.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 9, смт. Комінтернівське, в заочному порядку, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про вилучення та передачу предмета застави, звернення стягнення на предмет застави, стягнення судового збору, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» - Сафір Ф.О. звернувся до суду з позовом до відповідача, яким просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № OD30AD40301513 від 16.03.2011 року в сумі 76 463,82 грн. вилучити у ОСОБА_1 (67540, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), та передати в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 50, код ЄДРПОУ 14360570): предмет застави - автомобіль ВАЗ, модель 211440-120-20, 2008 року випуску, тип ТЗ: легковий комбі, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1; комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля ВАЗ, модель 211440-120-20, 2008 року випуску, тип ТЗ: легковий комбі, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1; звернути стягнення на предмет застави автомобіль ВАЗ, модель 211440-120-20, 2008 року випуску, тип ТЗ: легковий комбі, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (67540, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України. Також представник позивача просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 764,64 грн.

У судове засідання представник позивача - Бибик Д.П., який діє на підставі довіреності, не з'явився, однак подав до суду заяву, якою підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на підстави викладені у позовній заяві. Одночасно, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач - повторно не з'явився у судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи наявні відповідні зворотні поштові повідомлення, у зв'язку із чим суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача.

На підставі ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних та доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до статті 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 11.11.2014 року ухвалено розгляд справи у заочному порядку.

Розглянувши доводи та пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного:

16.03.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та громадянином ОСОБА_1 було укладено договір № OD30AD40301513, відповідно до якого банк надає позичальнику строковий кредит у сумі 39 209,10 грн., для придбання автомобіля, оплати перших страхових платежів за договорами страхування на перший рік дії кредиту, оплати коштів за реєстрацію предмета застави, оплату винагороди за надання фінансового інструменту, оплату вартості поліса ОСЦПВ, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення кредиту 15.03.2016 року, а відповідач в свою чергу зобов'язався погашати кредит, сплачувати відсотки, комісію та можливі штрафні санкції.

16.03.2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір застави № OD30AD40301513, відповідно до умов якого, для забезпечення повного і своєчасного виконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором (договором приєднання) № OD30AD40301513 від 16.03.2011 року заставодавець надає заставодержателю в заставу транспортний засіб, що є власністю заставодавця, автомобіль ВАЗ, модель 211440-120-20, 2008 року випуску, тип ТЗ: легковий комбі, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, зареєстрований РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 22.01.2011 року; предмет застави є власністю заставодавця на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 22.02.2011 року, і не має жодних договірних змін, строків позовної давності, щодо правочинів на підставі яких заставодавець отримав право власності на предмет застави.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківський кредит - це будь - яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь - яка гарантія, будь - яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь - яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше на встановлено цим параграфом і не виходить із суті кредитного договору.

Свої зобов'язання позивач виконав у повному обсязі, відповідачу був відкритий позичковий рахунок № НОМЕР_5 та надано суму кредиту у розмірі 35 000 грн. на погашення конфіскату (автомобіля), що підтверджується платіжним дорученням від 16.03.2011 року.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. В свою чергу, згідно зі ст. 1056 1 ЦК України, якою було доповнено ЦК України згідно із Законом України від 12.12.2008 № 661-VI, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склались на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі і з договорів.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. В свою чергу зобов'язання, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В порушення умов кредитного договору щодо порядку та строків погашення кредитного зобов'язання, вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідач ОСОБА_1 не виконує умови договору, не погашає кредит та не сплачує відсотки.

Станом на 30.04.2014 року загальна заборгованість по наданому відповідачу кредиту складає 76 463,82 грн., з них:

сума заборгованості по кредиту - 41 103,31 грн.;

сума заборгованості за відсотками - 13 119,18 грн.;

сума заборгованості по комісії - 3 239,95 грн.;

сума пені за несвоєчасне виконання зобов'язань - 19 001,38 грн.;

Отже, ОСОБА_1 неналежним чином виконував прийняті ним зобов'язання щодо погашення кредиту та процентів, передбачених умовами кредитного договору, внаслідок чого за відповідачем утворилась прострочена заборгованість за кредитом та прострочена заборгованість за процентами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1,2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме та нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1. ст. 549, п. 3. ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Так, згідно з ч 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відтак, суд вважає обгрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у сумі 19 001,38 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання, оскільки такі вимоги ґрунтуються на Законі та договірних відносинах між сторонами, які прописані в п. 12.2 договору застави № OD30AD40301513 від 16.03.2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з ростроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

В силу застави, згідно зі статтею 572 ЦК України, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Частинами першою та сьомою статті 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Звернення стягнення на предмет застави відповідно до статті 590 ЦК України здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено цим законом, обтяжувач зобов'язаний надіслати боржнику письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення повинно містити вимогу до боржника виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

31.10.2012 року за вих. № 30.1.0.0/2 - OFJ та 08.04.2014 року за вих. 30.1.0.0/2 - OFJ на адресу відповідача направлялись досудові вимоги про дострокове повернення кредиту, що підтверджується наявними у справі поштовими реєстрами та квитанціями «УКРПОШТИ», які станом на теперішній час не виконані.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння отяжувача (заклад). Аналогічна умова міститься в договорі застави № OD30AD40301513 від 16.03.2011 року.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 38659819 від 07.11.2012 року звернення стягнення за договором застави № OD30AD40301513 від 16.03.2011 року було зареєстровано 07.11.2012 року.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, положеннями якої передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет застави як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Нормами чинного законодавства позивачу надається право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, у тому числі і продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Оцінивши всі докази у їх сукупності, з урахуванням правових обґрунтувань та позицій сторін, з урахуванням наведених висновків щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором зі своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків, керуючись наведеними вище умовами кредитного договору та іпотечного договору позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу витрат, пов'язаних з розглядом справи суд виходить з того, що відповідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно платіжного доручення позивачем сплачено судовий збір у розмірі 764,64 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 15, 16, ч. 2. ст. 509, 525, 526, 533, 549, 590, 610, 611, 627, 628, 629, 632, 1048, 1050, 1052, 1054, 1056 1 ЦК України, ст. ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.ст. 20, 24-26, 28, 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. ст. 2, 4, 5, 6, 8, 10, 15, 57, 60, 62, 88, 209, 218, 223, 224-233, 292 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № OD30AD40301513 від 16.03.2011 року в сумі 76 463,82 грн. вилучити у ОСОБА_1 (67540, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), та передати в заклад Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 50, код ЄДРПОУ 14360570): предмет застави - автомобіль ВАЗ, модель 211440-120-20, 2008 року випуску, тип ТЗ: легковий комбі, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1; комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля ВАЗ, модель 211440-120-20, 2008 року випуску, тип ТЗ: легковий комбі, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № OD30AD40301513 від 16.03.2011 року в сумі 76 463,82 грн. звернути стягнення на предмет застави автомобіль ВАЗ, модель 211440-120-20, 2008 року випуску, тип ТЗ: легковий комбі, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (67540, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у сумі 764 (сімсот шістдесят чотири) гривні 64 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення може бути оскаржено в десятиденний строк з моменту його отримання в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Комінтернівський районний суд Одеської області.

Суддя В. К. Барвенко