Постанова № 42036642, 24.12.2014, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/15242/14-а

Провадження № 2-а/520/537/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2014 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання - Монастирська Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2014 року позивач ОСОБА_2 через Київський районний суд міста Одеси пред'явив позов до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області з вимогами скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області по справі про адміністративне правопорушення від 21.10.2014 № 412, а також закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова була винесена без з'ясування всіх обставин справи, без його участі та за відсутності доказів в підтвердження вини останнього у вчинені адміністративного правопорушення. В постанові не має жодного посилання на докази, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

В судове засідання позивач та його представник не з'явились, при цьому 24 грудня 2014 року представником позивача через канцелярію суду надана заява, якою останній просив позовні вимоги задовольнити та розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

За правилами ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 14 жовтня 2014 року головний державний інспектор інспекційного відділу № 1 інспекційного управління в м. Одеса Вакуленко В.В. провів позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, про що було складено акт, відповідно до якого перевіркою з виїздом на місце було встановлено, що будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 не були зупинені всупереч припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 13 листопада 2012 року, а замовник будівництва - ОСОБА_4 не звертався до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області з приводу усунення порушень, вказаних у приписі, чим порушено підпункт «а» пункту 3 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 14 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» № 553 від 23.05.2011.

На підставі вказаного акту, цього ж дня головним державним інспектором інспекційного відділу № 1 інспекційного управління в м. Одеса Вакуленком В.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення, яким встановлено вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

21 жовтня 2014 року заступником начальника інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області ОСОБА_1 була прийнята постанова № 412 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн.

Судом приймаються до уваги доводи позивача щодо відсутності в матеріалах справи доказів участі позивача у розгляді справи про адміністративне правопорушення, а також доказів, які підтверджували б те, що позивач дійсно був сповіщений про місце і час розгляду справи, у зв'язку з чим він не мав можливості надати свої заперечення, а копію оскаржуваної постанови отримав безпосередньо у відповідача лише 27 жовтня 2014 року.

Враховується також і те, що при складанні акту та протоколу про адміністративне правопорушення від 14.10.2014 позивач був відсутній за місцем проведення перевірки та складання протоколу, оскільки в період з 13.10.2014 по 20.10.2014 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні хірургічного лікування аритмії Міської клінічної лікарні № 9, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Згідно з ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За правилами, встановленими статтею 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Відповідачем по справі не подано жодних доказів, що вказують про виконання ним обов'язку, визначеного ст. 277-2 КУпАП щодо сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи відносно неї. В свою чергу, позивачем надані докази того, що повістка про розгляд справи про адміністративне правопорушення була відправлена відповідачем засобами поштового зв'язку лише 19 жовтня 2014 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заступником начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Крім цього, судом також встановлена відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Як було вже зазначено вище, у постанові по справі про адміністративне правопорушення від 21.10.2014 № 412 вказано, що замовник будівництва гр. ОСОБА_4 не звертався до Інспекції Держархбудконтролю в Одеській області з приводу усунення порушень вказаних у приписі Інспекції від 13.11.2012, чим порушено підпункт «а» пункту 3 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.14 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» №553 від 23.05.2011.

Проте підпунктом «а» пункту 3 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не визначено обов'язку забудовника щодо звернення до Інспекції з приводу усунення порушень вказаних у приписі, що виданий даним органом. Вказаною нормою закону лише передбачено право посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Отже відсутність даного звернення не може вважатись адміністративним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність у відповідності до ст. 188-42 КУпАП.

Крім того, у п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011, вказано, що цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Як вбачається з наданої позивачем Декларації про початок виконання будівельних робіт, що зареєстрована Інспекцією ДАБК в Одеській області 26 березня 2012 року - реконструкція квартири АДРЕСА_2 відноситься до ІІ категорії складності. Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення п. 14 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» є неправомірним.

За положеннями ст. 71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З наведено вбачається, що саме відповідач повинен був довести суду факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення належними та допустимими доказами, що останнім зроблено не було.

Частина 2 статті 19 Конституції України декларує обов'язок органу державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтями 11, 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному досліджені.

Вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи і підлягають задоволенню. Підстави для відмови в їх задоволені судом не встановлені. Відповідач заперечень проти позову ОСОБА_2 не подавав, своє ставлення до заявлених ОСОБА_2 позовних вимог не висловив, скориставшись наданими йому процесуальними правами та обов'язками на власний розсуд.

Враховуючі викладене, керуючись ст. ст. 18, 9, 17, 71, 94, 159-163, 167, 172-2 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст. 293 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 412 від 21 жовтня 2014 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за статтею 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі в сумі 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень - скасувати,

Провадження по справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 (ІН НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору в розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок.

Постанова суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Літвінова І. А.