КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
_____________________
Справа № 520/10011/14-ц
Провадження № 2/520/5643/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2014 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Петренка В.С.
за участю секретаря Гарнаженко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 Владіслава Віталійовича та ОСОБА_3
до ОСОБА_4,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Таксі-Лідер»,
Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»,
Моторно транспортного страхового бюро України
про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок
дорожньо-транспортної пригоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_4, ВАТ НАСК «Оранта» (далі за текстом НАСК «Оранта»), Моторного транспортного бюро України (далі за текстом МТСБУ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Таксі-Лідер» (далі за текстом ТОВ «Таксі-Лідер), в якому просять суд стягнути на користь ОСОБА_3 у солідарному порядку з МТСБУ, НАСК «Оранта» та ТОВ «Таксі-Лідер» майнову шкоду у розмірі 37900,00 грн., витрати на проведення експертизи у розмірі 717,26 грн. та 79,56 грн., судові витрати у розмірі 386,96 грн., та стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн. і судові витрати у розмірі 200,00 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивачі посилаються на те, що 14.08.2011року сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено належний позивачу ОСОБА_3 автомобіль НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2
Постановою Київського районного суду м. Одеси винним у скоєнні ДТП визнано водія автомобіля НОМЕР_2.
Позивачі зазначають, що відповідальність відповідача - ОСОБА_4, згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСЦВ ВНТЗ застрахована у «НАСК «Оранта».
Також позивачі вказують, що «НАСК «Оранта» було прийнято повідомлення про ДТП та замовлено оцінку у субєкта оціночної діяльності, по телефону ОСОБА_2 було повідомлено, що попередній розрахунок шкоди є 29000 грн., однак 24.11.2011року на адресу позивача ОСОБА_2 був направлений лист відповідача НАСК «Оранта», в якому йому було відмовлено у страховому відшкодуванні з причин відсутності укладеного договору між ними та ОСОБА_4
Оскільки позивачу ОСОБА_3 була спричинена матеріальна шкоду, а довіреність на право керування автомобілем НОМЕР_3, була надана на ОСОБА_2 та ОСОБА_5, остання, в інтересах ОСОБА_3 звернулася до Одеського Науково-дослідного інституту судових експертиз з проханням провести автотоварознавчу експертизу, та відповідно до висновку розмір матеріальної шкоди становить 37900 грн. За проведення автотоварознавчого дослідження позивачем було сплачено згідно квитанції 717,26 грн., також за направлення телеграм з повідомленням про проведення експертизи 79,56 грн.
Також, позивач ОСОБА_2 стверджує, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_4 було завдано йому моральну шкоду, яка виразилася у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя та життя його родини, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 оцінює в 20000 грн.
У судове засідання 19.12.2014року позивач ОСОБА_2 не зявився, надіслав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, а справу розглянути за його відсутності.
У судове засідання 19.12.2014року позивач ОСОБА_3 не зявився, його представник надіслав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, а справу розглянути за його відсутності.
Відповідач - ОСОБА_4 у судове засіданні 19.12.2014року не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, однак у судовому засіданні 08.10.2014року його представник надав суду заперечення на позов, в яких просив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 20 000,00грн. відмовити у повному обсязі, а справу розглянути за його відсутності.
Представник відповідача ВАТ НАСК «Оранта» у судове засідання 19.12.2014 року не зявився, направив на адресу суду заперечення, в яких зазначив, що ВАТ НАСК «Оранта» вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки між ними та відповідачем - ОСОБА_4 договір обовязкового страхування не укладався, а той номер договору, який зазначений в позовній заяві, укладений з іншою особою, а також просив слухати справу за відсутності представника ВАТ НАСК «Оранта».
Представник МТСБУ у судове засіданні 19.12.2014року також не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про поважність причин відсутності не повідомив, однак направив на адресу суду заперечення, в яких зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки договір про страхування був укладений між ВАТ НАСК «Оранта» та відповідачем ОСОБА_4, про що направив витяг з реєстру.
Представник ТОВ «Таксі-Лідер» у судове засідання 19.12.2014року не зявився, про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, про поважність причин відсутності не повідомив, заперечення на позовну заяву не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 14 серпня 2011 року о 21 годині 30 хвилин на вул. Сегедській в м. Одесі, ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Дача» державний номер ВН 0173ВО, порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 «Правил дорожнього руху України» не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху та дистанцію, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_2, який зупинився по переду. Від зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України. ОСОБА_4 позбавлено права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. Викладене підтверджується постановою Київського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2011 року, яка набрала чинності 10.10.2011 року (а.с.22).
Власником автомобіля «Дача» державний номер ВН 0173ВО, яким керував ОСОБА_4, є ТОВ «Таксі-Лідер».
15 серпня 2011року позивач ОСОБА_2 звернувся до НАСК «Оранта» з заявою про страхове відшкодування, що підтверджується копією заяви (а.с.24-25).
Згідно з висновком № 12258 експертного автотоварознавчого дослідження Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо визначення матеріальної шкоди, причиненої власнику транспортного засобу від 26 вересня 2011 року, вартість матеріальної шкоди, причиненої власнику автомобіля Nissan TIIDA, державний номер НОМЕР_5 визначається рівною 37900 грн. 35 коп. (а.с. 31-47). Оплата вартості дослідження підтверджується копією квитанції про сплату від 23.08.2011 року на суму 717,26 грн. (а.с. 51).
Направлення телеграм з повідомлення про проведення дослідження на адресу НАСК «Оранта», ТОВ «Таксі-Лідер» та їх вартість підтверджується копіями квитанції (а.с.49, 50).
Власником автомобіля Nissan TIIDA, державний номер НОМЕР_5, є позивач - ОСОБА_3, що підтверджується копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВНС 097535, який виданий РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області від 19.12.2007 року (а.с.12).
Позивач - ОСОБА_2 керував автомобілем Nissan TIIDA, державний номер НОМЕР_5, на підставі довіреності.
Відповідно до листа № 09-03/32459 від 24.11.2011 року НАСК «Оранта» повідомила ОСОБА_2, що договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що передбачає відшкодування шкоди заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди при експлуатації транспортного засобу ОСОБА_6, державний номер НОМЕР_6, в НАСК «Оранта» не укладався. Таким чином, НАСК «Оранта» не має правових підстав для виплат страхового відшкодування за пошкодження автомобіля ОСОБА_7, державний номер ВН 2993АХ.
Згідно положень п.п.1 п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння, транспортним засобом власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього Закону та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно інформації Єдиної централізованої бази даних МТСБУ на момент ДТП, тобто 14 серпня 2011 року, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Дача Логан» державний номер ВН 0173ВО була застрахована за Полісом АА/5710104, укладеним з власником автомобіля, що підтверджується витягом (а.с. 69).
Приймаючи до уваги заперечення МТСБУ, які наявні в матеріалах справи (а.с.67), суд зазначає, що оскільки цивільно-правова відповідальність винної особи була застрахована обовязок щодо регламенту виплати у МТСБУ не виникає.
Суд не приймає заперечення НАСК «Оранта» в яких зазначено, що між ними та відповідачем ОСОБА_4 не було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та не приймає до увагу направлений на адресу суду поліс № АА /5710109, який укладений з іншою особою, оскільки це спростовується інформацією з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ на момент ДТП, тобто 14 серпня 2011року, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Дача Логан», державний номер НОМЕР_6, була застрахована за Полісом АА/571014, укладеним з власником автомобіля.
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, суд вважає доведеним у судовому засіданні, що ДТП, яка спричинила механічні пошкодження автомобіля позивача ОСОБА_3, яким на достатній правовій підставі 14.08.2011року керував ОСОБА_2, відбулась з вини ОСОБА_4
Позивач - ОСОБА_2 у встановлений строк звернувся до НАСК «Оранта», а лист № 09-03/32459 від 24.11.2011 року НАСК «Оранта» на адресу позивача ОСОБА_2, суд вважає ухиленням від виплати страхового відшкодування, яка передбачена Полісом АА/5710104, укладеним з власником автомобіля ОСОБА_4
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, які її завдала.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з виконанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогнебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній підставі володіє транспортним засобом, механізмом іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно положень ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до п. 6 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки особою, яка зобовязана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).
Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у звязку з виконанням своїх трудових (службових) обовязків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.
На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоровю у звязку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК).
Згідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому. Визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно до ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до ст.ст. 29, 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до положень Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому повинна бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно із виплатою страховиком страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, -МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Щодо визначення розміру франшизи, суд зазначає, що оскільки в матеріалах справи відсутній поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений між НАСК «Оранта» та власником автомобіля «Дача Логан», державний номер НОМЕР_6, однак за аналогічним полісом розмір франшизи складає 500,00грн., суд вважає за необхідне, визначити саме такий розмір франшизи.
Позивачем до суду надані всі документи, які підтверджують його витрати на проведення ремонту автомобіля та суму матеріальної шкоди, що зазначено вище, а тому, суд зазначає, сума матеріальної шкоди, що підлягає стягненню, на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість не зменшується.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що в процесі розгляду адміністративної справи встановлено, що ОСОБА_4 винний у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, а на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта», суд вважає, що ВАТ НАСК «Оранта» повинно відшкодувати ОСОБА_3 суму страхового відшкодування, без врахування суми франшизи, у розмірі 37 400, 35грн., яка складається з: 37 900, 35грн. (сума матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля) - 500грн. (франшиза) = 37 400,35грн.
Крім того, суд вважає, що ВАТ НАСК «Оранта» повинно відшкодувати ОСОБА_3 також витрати на проведення експертизи у розмірі 717,26грн. та 79,56грн.
Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з ТОВ «Таксі-Лідер» суми франшизи, оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності трудових відносин відповідача ОСОБА_4 та ТОВ «Таксі-Лідер».
Щодо вимог позивача - ОСОБА_2 про стягнення з відповідача - ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 20 000,00грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування,а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Постанова Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995року передбачає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з
урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоровя під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги положення ст. 26-1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути моральну шкоду у розмірі 1 870,02грн.
Крім того, суд зазначає, що моральну шкоду під час дорожньо-транспортної пригоди також було завдано володільцеві транспортного засобу Nissan TIIDA, державний номер НОМЕР_5 - ОСОБА_3, яка також підлягала б стягненню з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_3
Однак, відповідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.
З урахуванням того, що позивачем - ОСОБА_3 не заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд зазначене питання не розглядає.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача ВАТ НАСК «Оранта» на користь позивачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 Владіслава Віталійовича та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Таксі-Лідер», Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», Моторно транспортного страхового бюро України про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд.7-Д, код 00034186) на користь ОСОБА_3 (12.10.1964року народження, ІПН №2366121277) 37 400 (тридцять сім тисяч чотириста) грн. 35 коп. матеріальна шкода, спричинена внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 717 (сімсот сімнадцять) грн. 26 коп. витрат на проведення експертного дослідження, 79 (сімдесят девять) грн. 56 коп. витрат за відправлення телеграми та 381 (триста вісімдесят одна) грн. 97 коп. витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд.7-Д, код 00034186) на користь ОСОБА_2 (05.08.1988року народження, ІПН №3235922436) 1 870 (одна тисяча вісімсот сімдесят) грн. 02 коп. моральної шкоди та 18 (вісімнадцять) грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Петренко В. С.
Судове рішення № 42036552, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 19.12.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/10011/14-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: