Постанова № 4203652, 24.06.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                             №К-33075/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2009  Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                Ланченко Л.В.  

суддів                            Маринчак Н.Є.

                                       Пилипчук Н.Г.

                                       Сергейчука О.А.

                                       Степашка О.І.

при секретарі:            Андрюхіній І.М.

за участю представників:

позивача: Кравченка Д.В.

відповідача: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної  податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя

на ухвалу  Запорізького   апеляційного господарського суду від 20.09.2006 

у справі№3/191/06-АП

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта Січ»

до  Державної  податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення , -

                                                                   ВСТАНОВИВ:                                               

Постановою Господарського суду Запорізької області  від 16.06.2006, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.09.2006 позов ВАТ «Страхова компанія «Оранта Січ» задоволено, визнано протиправним і скасовано  податкове повідомлення-рішення  ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя від 18.04.2006 №0000052201/0, яким визначено податкове зобов’язання в сумі 9072,30 грн. за платежем збір на право використання місцевої символіки.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій  ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення  про відмову у позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач  у  запереченнях на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а судові рішення – без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга  підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена комплексна документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2003 по 01.01.2006, за результатами якої складено акт №5442201/02307292 від 10.04.2006.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.12, 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про  місцеві податки і збори» та п.2, 3 рішення Запорізької міської ради від 05.06.2002 №129 «Про затвердження Положення про збір за право використання місцевої символіки» у зв’язку з тим, що позивачем не нараховувався та не подавався на протязі ІУ кварталу 2003 року, 2004 року, 2005 року  розрахунок збору за право використання місцевої символіки, а саме за комерційне використання в назві підприємства – слова «Січ», у розмірі 0.1 відсотка вартості наданих страхових послуг з використанням символіки.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000052201/0 від 18.04.2006, яким нараховано суму податкового зобов’язання за платежем збір на право використання місцевої символіки, у розмірі 9072,30 грн., у т.ч. основний платіж 3668,20 грн., штрафні (фінансові) санкції – 5404,10 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з тих підстав, що «Перелік символіки, за використання якої повинен сплачуватись збір» затверджений рішенням Запорізької міської ради від 05.06.2002 №129, передбачає необхідність отримання дозволу на використання  назви та зображення слова «Січ», назви та зображення «Всеукраїнське свято гумору «Весела Січ», та містить застереження   щодо того, що при використанні емблеми Всеукраїнського свята гумору «Весела Січ» допустимі зміни у частині кольору, розміру, року на емблемі, а також внесення написів, що рекламують товаровиробників та їх продукцію, будь-які інші словосполучення з використання слова «Січ» до зазначеного  Переліку не відносяться, а тому у позивача відсутній обов’язок нараховувати та сплачувати збір  за право використання місцевої символіки.

Крім того, згідно ст.12 Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»  обов’язковою умовою сплати та нарахування збору за право на використання місцевої символіки є використання цієї символіки з комерційною метою.

За недоведеності факту отримання позивачем страхових послуг у відповідних сумах саме за  використання своєї назви, а також враховуючи, що ВАТ «СК «Оранта-Січ» заснована 01.09.1994, а рішення Запорізької міської ради №129, яким затверджено Положення про збір за право використання місцевої символіки та Перелік символіки, за використання якої повинен сплачуватися збір, прийнято 05.06.2002, визначення позивачу податкового зобов’язання є безпідставним.

Однак, зазначені висновки судів першої та апеляційної інстанції не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Згідно ч.3 ст.15 Закону України «Про систему оподаткування»  місцеві податки і збори  (обов’язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами  України. При цьому податки і збори (обов’язкові платежі), зазначені у пункті 2 частини першої і пунктах 2-4, 13 та 14 частини другої цієї статті, є обов’язковими для встановлення сільськими,  селищними та міськими радами за наявності об’єктів оподаткування або умов, з якими пов’язане запровадження цих податків і зборів.

Рішенням Запорізької міської ради від 05.06.2002 №129 затверджено Положення про збір за право використання місцевої символіки, а саме визначено механізм справляння, порядок сплати збору та відповідальність і контроль за надходженням збору до бюджету м.Запоріжжя.

Додатком 3 до Положення про збір за право використання місцевої символіки встановлений «Перелік символіки, за використання якої повинен сплачуватись збір», згідно якого назва та зображення «Січ» включені до переліку символіки, за використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях нараховується збір у встановленому порядку.

Згідно статуту, основний вид діяльності позивача – надання страхових послуг. Для доведення до суспільства особливостей своєї роботи позивач використовує назву – ВАТ «Страхова компанія «Оранта Січ», що вказує на  основний напрямок  роботи підприємства – страхові послуги, від надання яких позивач отримує прибуток.

Таким чином, позивачем по справі  використовується у власній назві місцева символіка, а саме, історична назва «Січ» в комерційних цілях шляхом здійснення підприємницької діяльності у сфері страхування без отримання відповідного Дозволу на право використання символіки, без нарахування та сплати збору за право використання вказаної символіки, в порушення положень ст.ст. 12-19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори».

Відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова та статистична звітність, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, тому при обрахуванні збору за право використання місцевої символіки відповідачем правомірно використано показник доходу  (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг) зменшений на суму податку на додану вартість, так як іншого не встановлено рішенням відповідного органу місцевого самоврядування про встановлення збору за право на використання місцевої символіки. 

Беручи до уваги те, що фактичні обставини справи судами попередніх інстанцій встановлено повно та правильно, проте неправильно застосовано норми матеріального права, судова колегія доходить висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

            Касаційну скаргу Державної  податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя задовольнити.

Ухвалу  Запорізького   апеляційного господарського суду від 20.09.2006  та постанову Господарського суду Запорізької області від 16.06.2006 скасувати.

Прийняти нову постанову. В позові відмовити повністю.

            Постанова набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                               Головуючий                                                          Л.В.Ланченко 

                                 Судді                                                                    Н.Є.Маринчак                                                                                                      

                                                                                                              Н.Г.Пилипчук                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  О.А.Сергейчук

                                                                                                              О.І.Степашко