Рішення № 42036068, 05.12.2014, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/504/14-ц

Провадження № 2/520/2931/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2014 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Літвінової І.А.

секретарі судового засідання - Непомнющий М.М., Хіхлуха О.А., Монастирська Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Головне управління з надзвичайних ситуацій в Одеській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2014 року ОСОБА_1 пред'явив позов до ОСОБА_2 з вимогами стягнути з відповідача на свою користь грошову суму в розмірі 297 328 (двісті дев'яносто сім тисяч триста двадцять вісім) гривень 48 копійок - на відшкодування матеріальної шкоди, 200 (двісті) тисяч гривень - на відшкодування моральної шкоди та суму судового збору - 3 980 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят) гривень 68 копійок. Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що матеріальна та моральна шкода йому була спричинена внаслідок пошкодження його квартири та майна із-за пожежі, яка сталася в квартирі відповідача. В липні 2014 року позивач остаточно уточнив позовні вимоги, збільшивши розмір матеріальної шкоди до 443 152 (чотириста сорок три тисячі сто п'ятдесят дві) гривень 87 копійок, мотивуючи це знеціненням національної валюти по відношенню до офіційного курсу долара США за час розгляду справи. В іншій частині позов залишено без змін.

Під час розгляду справи представник позивача ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги та обґрунтування до них підтримала, позов просила задовольнити.

Відповідач та його представник позов не визнали, у задоволенні позову просили суд відмовити, посилаючись на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів вини відповідача, а висновок суду не може ґрунтуватися на припущеннях. Також, заперечуючи проти позову, відповідач вказувала, що підпал своєї квартири не робила, кримінальне провадження по факту пожежі триває й не завершено, особи, які є винними в пожежі, на цей час слідством не встановлені.

Представник третьої особи Головного управління з надзвичайних ситуацій в Одеській області вирішення справи поклав на розсуд суду.

Суд, дослідивши докази, з урахуванням пояснень сторін та показань свідків, встановив:

Позивач та відповідач є власниками квартир, розташованих в одному багатоповерховому будинку АДРЕСА_1.

Так, позивачу з 2001 року на праві власності належить квартира НОМЕР_1, яка розташована на 14-ому поверсі, а відповідачу - квартира НОМЕР_2 на 12-му поверсі цього будинку.

Позивач у належній йому квартирі проживає разом зі своєю дружиною ОСОБА_3, яка є його представником у цій цивільній справі.

В квартирі відповідача на правах користувачів приблизно з 2010 року проживав ОСОБА_4 зі своєю дружиною та малолітньою дитиною, які при виникненні пожежі знаходилися у квартирі.

В квартирі позивача під час пожежі нікого не було, оскільки позивач з родиною на травневі свята виїхав до Полтавської області, де знаходився з 02 травня 2013 року. Про пожежу їх було сповіщено у телефонному режимі 08 травня 2013 року приблизно о 05 год. 20 хв. сусідкою по поверху, яка повідомила, що на 12-ому поверсі їх будинку у квартирі НОМЕР_2 виникла пожежа та вогонь стрімко підіймається до квартири позивача. Негайно виїхавши до Одеси, за фактом прибуття у свою квартиру, позивачем було з'ясовано, що балкон, його квартира та речі, які в ній знаходились, знищені пожежею взагалі або пошкоджені вогнем.

09 травня 2013 року до Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУ МВС України Одеські області та 14 травня 2013 року до прокуратури Київського району м. Одеси позивачем подано заяву про внесення відомостей щодо факту пожежі, яка відбулася 08 травня 2013 року, до Єдиного реєстру досудового розслідування за ознаками злочину, передбаченого статтями 194,196 та 270 КК України.

Кримінальне провадження № 42013170010000166, яке 15.05.2013 прокуратурою Київського району м. Одеси внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченою частиною 1 статті 270 КК України за фактом пожежі, яка відбулася 08.05.2013 у будинку АДРЕСА_2, перебуває у провадженні слідчого СВ Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській обл. з 18.05.2013 року.

При огляді витягу з кримінального провадження, судом встановлено, що актом про пожежу, складеним комісією із чотирьох осіб, включаючи інспектора Київського РС ОМУ ГУ ДІТБ та начальника караулу ДПРЧ-6 ГТУ МНС в Одеській області, зафіксовано, що 08 травня 2014 року орієнтовано о 05 год. 07 хв. у 14-ти поверховому житловому будинку АДРЕСА_2, який належить ЖКС «Вимпел - 12», розташованому по вул. Люстдорфська дорога в м. Одесі, на балконі квартир НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_1 виникла пожежа, яка була виявлена мешканцями будинку. Пожежу ліквідовано о 06 год. 12 хв. Ймовірною причиною пожежі вказане необережне поводження з вогнем невстановленою особою (особами).

Відповідно до висновку ГУ ДСНС України в Одеській області від 24.05.2013 року за № 27/10/08.05.2013, осередок пожежі знаходився на північному крилі балкону квартири НОМЕР_2, в місті, де на стіні спостерігалось відшарування шару штукатурки та найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі є необережне поводження з вогнем невстановленою особою. Крім того, у вказаному висновку зазначено, що пожежа у квартирі НОМЕР_2 виникла від малокалорійного джерела запалювання (цигарки). На балконі були різні горючі речі. Балкон був заскленим, поряд з місцем знаходження осередку пожежі було відсутнє одне скло. Інші «стаціонарні» джерела запалювання у місті розташування осередку пожежі були відсутні.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти прийняття судом вказаного висновку ГУ ДСНС України в Одеській області за належний доказ його вини, звертаючи увагу суду на те, що сам інспектор, який не є експертом, зазначає лише про ймовірні причини пожежі.

Суд погоджується із запереченнями відповідача.

Висновок ГУ ДСНС України в Одеській області від 24.05.2013 року за № 27/10/08.05.2013 дійсно містить лише ймовірні причини пожежі. При цьому суд враховує, що «ймовірність» в кожному конкретному випадку встановлюється шляхом виключення інших найбільш вірогідних причин, які могли у кожному конкретному випадку привести до пожежі. Але у висновку ГУ ДСНС України в Одеській області від 24.05.2013 року не міститься навіть відсоткового співвідношення ймовірно припускаємої причини пожежі в порівнянні з іншими можливими причинами.

На підставі одержаних судом доказів, суд встановив безспірність факту виникнення пожежі на балконі квартири НОМЕР_2, розташованої на 12-ому поверсі будинку АДРЕСА_2, факту належності цієї квартири ОСОБА_2, яка в квартирі тривалий час та на час виникнення пожежі не проживала та квартирою не користувалася, передавши право користування квартирою та наявним в ній майном родині ОСОБА_4.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомили, що вони проживають в квартирі НОМЕР_2, на балконі якої сталася пожежа, приблизно з 2010 року. Квартира розташована на 12 поверсі будинку АДРЕСА_2. На 13-му поверсі у квартирі часто траплялися сварки. Також вони засвідчили, що нерідко на балкон 12-го поверху залітали недопалки, які могли кидатися як з 13-го так і з 14-го поверхів, тобто з квартири самого позивача, де наймані працівники тривалий час робили ремонт.

Представник позивача ОСОБА_3 в письмових поясненнях від 07.09.2014 року засвідчила, що в ніч пожежі в квартирі позивача нікого не було, оскільки на цей час ремонтні роботи в квартирі повністю були завершені, у зв'язку із чим працівники виїхали з квартири, а родина позивача гостила в Полтавській області у родичів. В підтвердження вказаним обставинам, до письмових пояснень, позивач надав письмові свідчення ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Також допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11, яка є сусідкою позивача, підтвердила, що позивача із родиною в ніч пожежі вдома не було і в квартирі позивача інших сторонніх осіб не знаходилося, у зв'язку із чим прийшлося зрізати двірні петлі, щоб увійти в квартиру позивача при пожежі.

Далі свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що пожежний наряд прибув до будинку приблизно хвилин через 10-15 після виклику. Від часу підготовки до початку гасіння пожежі пройшло ще хвилин 40-60, оскільки у пожежників спочатку була відсутня дробина належної довжини та виникли певні технічні складнощі у зв'язку із відсутністю води та необхідністю дотягнути гідранти до верхніх поверхів 14-ти поверхового будинку. Загасити полум'я своїми силами родина ОСОБА_4 була не змозі, оскільки ОСОБА_5 рятувалася із малолітньою дитиною, а у ОСОБА_4 не вистачало запасів води.

За свідченнями ОСОБА_11 і її чоловіка ОСОБА_11, які проживають на 14-му поверсі будинку, в якому сталася пожежа, та є сусідами позивача, - ОСОБА_11 працює охоронником на автостоянці біля будинку. В ніч, коли сталася пожежа, він знаходився на чергуванні і біля п'ятої години ранку, на 12-му поверсі будинку, побачив полум'я. Через нетривалий час від початку пожежі на 12-му поверсі відбувся вибух, який ОСОБА_11 порівнює із вибухом газового балону.

Суд критично відноситься до зробленого свідком ОСОБА_11 порівняння, оскільки в матеріалах кримінального провадження Київського РВ ОМУ ГУМУС України в Одеській області № 42013170010000166 наявна заява ОСОБА_11 від 08.05.13, в якій він вказує на звуки, схожі на хлопки, а опитаний судом свідок ОСОБА_12 повідомив, що звуки були схожі на хлопки від горіння шиферу.

Свідок ОСОБА_13, квартира якої розташована на 11-му поверсі будинку, в якому сталася пожежа повідомила, що на балкон її квартири часто залітали недопалки. Особа чи особи, яки їх кидали та з якого саме місця їй не відомі. Недопалки продовжують залітати і на цей час, тобто вже після факту пожежі.

Свідок ОСОБА_14, яка проживає на 13-му поверсі над квартирою, в якій сталася пожежа, засвідчила, що в час, коли сталася пожежа вона знаходилася на роботі в нічну зміну. В квартирі вона проживає із своїм сином ОСОБА_12, який тоді вдома залишався сам.

Свідок ОСОБА_12 підтвердив, що проживає з матір'ю ОСОБА_14 в квартирі, яка розташована на 13-му поверсі над квартирою де сталася пожежа. В ніч, коли сталася пожежа мати знаходилася на роботі. Свідок ОСОБА_14 підтвердив, що палить, а також підтвердив, що на їх балкон недопалки та інші сторонні предмети ніколи не залітали. ОСОБА_14 засвідчив, що пожежа почалася на 12-му поверсі біля п'ятої години ранку і він особисто телефонував пожежним. Мав в наявності невеликий запас води, але самостійно гасити полум'я не наважився.

За показаннями свідків, опитаних у судовому засіданні, встановлено, що 14-ти поверховий житловий будинок АДРЕСА_2 обслуговується Житлово-будівельним кооперативом «Вимпел - 12». В нічний час на верхні поверхи будинку водопостачання не здійснюється. В час, коли сталася пожежа, водопостачання на верхніх поверхах будинку також було відсутнім.

Довідкою ЖБК «Вимпел - 12» № 27 від 04.08.2014 р. підтверджено, що з 10 по 14 поверхи будинку АДРЕСА_2, з 24.00 до 06.00, в ніч з 7 по 8 травня коли сталася пожежа, холодна вода була відсутня (а.с. 49 том ІІ).

Також свідки, опитані судом, підтвердили, що на поверхах вказаного будинку були відсутні протипожежні засоби загального використання.

За змістом ст. 1166 ЦК України шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується особою, яка її завдала внаслідок неправомірних дій чи бездіяльності.

Позивач просить суд покласти повну відповідальність на ОСОБА_2, як на власника квартири, в якій сталася пожежа, та просить за рахунок власника відшкодувати повний розмір одержаної позивачем шкоди.

Відповідно до ч.ч.1,3,4,6 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів. Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання. Повноваження у сфері пожежної безпеки асоціацій, корпорацій, концернів, інших господарських об'єднань визначаються їхніми статутами або договорами між суб'єктами господарювання, що утворили об'єднання. Для виконання делегованих об'єднанню функцій у його апараті створюється служба пожежної безпеки. Обов'язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

Суд вважає, що значимими для розгляду справи є виключення вини інших осіб, встановлення відповідності закону дій кожного з них, встановлення причин та факторів, які сприяли розповсюдженню пожежі на пошкоджену площу, що неможливо з'ясувати на підставі наявних у справі доказів, а також без проведення комплексного експертного дослідження.

Представник позивача залучив до матеріалів справи картографічний супутниковий фотознімок в підтвердження неможливості підпалу балкону відповідача на 12-му поверсі сторонніми особами. Суд не приймає цей знімок за належний доказ, оскільки він не спростовує можливість внесення зовні джерела запалювання на балкон 12-го поверху.

Кожна із сторін під час розгляду справи користувалася своїми процесуальними правами та обов'язками на власний розсуд. Всі клопотання сторін про витребування та забезпечення доказів судом були розглянуті та вирішені. Слід зауважити, що навіть залучення третьою особою Головного управління з надзвичайних ситуацій в Одеській області та намагання притягнути до участі у справі Житлово-будівельного кооперативу «Вимпел - 12» проводилося за ініціативою суду (том ІІ - а.с. 55, 57).

Головне управління з надзвичайних ситуацій в Одеській області під час розгляду справи реалізувало свою процесуальну тактику, поклавши вирішення всіх питань на розсуд суду.

Житлово-будівельний кооператив «Вимпел - 12» не прийняв пропозицію суду вступити до участі у справі в якості третьої особи, пославшись на те, що права кооперативу в цій справі не зачіплюються. Жодна із сторін не подала заяви про притягнення Житлово-будівельного кооперативу «Вимпел - 12» в якості третьої особи. Представник позивача проти цього взагалі заперечував.

За положеннями статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Статтею 58 цього Кодексу встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Водночас, за статтею 60 наведеного Кодексу, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач заперечував проти покладення на нього відповідальності за шкоду, спричинену позивачу пожежею, до одержання результатів досудового розслідування по факту пожежі, яке проводиться на цей час Таїровським ВМ Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області.

Суд, при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження Київського РВ ОМУ ГУМУС України в Одеській області № 42013170010000166 встановив, що 12.09.2014 року слідчим СВ Київського РВ ОМУ ГУМУС України в Одеській області постановлено провести пожежно-технічну експертизу по кримінальному провадженню із залученням експертів-вибухотехніків ВВПЕ НДЕКЦ УМВС України в Миколаївській області. На вирішення експертів поставлені питання, які є значимими для результатів досудового розслідування та могли би взятися до уваги і при розгляді вказаної цивільної справи.

На час розгляду справи висновок експертного дослідження в матеріалах кримінального провадження відсутній.

Суд погоджується із тим, що дійсно доцільним вважалось би звернення позивача із цивільним позовом за результатами розслідування кримінального провадження. Однак факт звернення до суду до завершення досудового розслідування не є самостійною підставою для відмови позивачу у задоволені цивільного позову. Підстав зупинити провадження у цивільній справі на цей час також немає і сторони такого клопотання не заявляли.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1166 ЦК України щодо загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.

Причинний зв'язок, як елемент цивільного правопорушення, виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Докази протиправних дій ОСОБА_2, як і причинного зв'язку між такими діями та спричиненою позивачу шкоди в матеріалах справи відсутні, а відповідно, відсутні підставі для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності згідно зі ст. 1166 ЦК України.

Враховуючи підстави цивільно-правової відповідальності та заборону в силу ч. 4 ст. 60 ЦПК України базувати доказування на припущеннях, керуючись ст.ст. 10, 57, 58, 60, 61, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16, 22, 23, ст. 379, ч. 3 ст. 386, ч. 1 ст. 1166, ст. 1192 Цивільного Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Головне управління з надзвичайних ситуацій в Одеській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Літвінова І. А.