Ухвала суду № 42031430, 22.12.2014, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4238/14-ц

Провадження № 2/484/1755/14

Ухвала

Іменем України

31.10.2014 року суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Максютенко О.А., розглянувши у м. Первомайську Миколаївської області заяву представника позивачів за дорученням ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності недійсним, -

встановив:

16.10.2014 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності недійсним.

31.10.2014 року по справі будо відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду на 11.11.2014 року.

Представник позивачів разом з позовною заявою до позову подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності назареєстрована за відповідачем ОСОБА_5

Представник позивачів мотивувала свою заяву тим, що ОСОБА_5 розірвав шлюб з ОСОБА_2 і має можливість продати вище вказану квартиру, а тому вважає за необхідне накласти арешт на не рухоме майно відповідача.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України -суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову.

Частина 2 ст.151 ЦПК України передбачає, що повинно бути зазначено у заяві про забезпечення позову.

В силу ч. 3 ст. 151 ЦПК України -забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а згідно ч. 5 ст. 153 ЦПК України -про вжиття забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Відповідно до ст.ст.151,153 ЦПК України та роз'яснень Верховного Суду України, викладених в п.1 постанови Пленуму від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,-єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.

Однак, в порушення вище зазначених вимог процесуального закону, подаючи заяву про забезпечення позову позивач не зазначив підстави обрання такого виду забезпечення позову, як і не обґрунтував причини застосування заходів по забезпеченню позову, не вказав на ті обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України -види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені в зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Оскільки представником позивача не наведено обставин, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, роз'яснивши позивачам та їх представнику, що вони не позбавляються права звернутись із заявою про забезпечення позову в будь який час протягом розгляду справи в суді.

Слід також роз'яснити, що ухвала про відмову в забезпеченні позову не підлягає оскарженню, про що зазначено у Постанові Пленуму Верховного суду України № 9 (від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України суд,

Ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивачів про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності недійсним.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: