19.12.2014
Справа №2/489/2700/14
УХВАЛА
19 грудня 2014 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого судді Губницького Д.Г., при секретарі Антоненко А.С,, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2014 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила припинити право спільної часткової власності другого співвласника ОСОБА_2 на ? частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1, посилаючись на неможливість її поділу, не користування квартирою відповідачем понад два роки та несплату ним комунальних послуг.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала, відповідач позов визнав і подали суду на затвердження мирову угоду відповідно до умов якої право власності відповідача на ? частини вказаної квартири припиняється і право власності на дану частину квартири набуває позивачка, а відповідач сплачує їй домовлену ціну 72537 грн.
Сторони просили затвердити мирову угоду. Підтвердили, що взаєморозрахунок між ним відбувся, на підтвердження чого суду була надана розписка. Наслідки їм закриття провадження у справі розяснені.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини.
На підставі свідоцтва про право власності на житло від 16 липня 2001 р. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 мали у власності кожне ? частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 31,5 кв.м. Квартира є спільного заселення.(а.с.7)
За рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2008 р. у цивільній справі №2-342/2008 р. право власності ОСОБА_4 на ? частини квартири спільного заселення №14 по вул. Чигрина, 248 в м. Миколаєві загальною площею 31,5 кв.м., житловою площею 18,4 кв.м. було припинено і право власності на дану частини вказаної квартири визнано за ОСОБА_2 Рішення суду пройшло державну реєстрацію (а.с.5,6).
На підставі дублікату від 27 червня 2014 р. нотаріального свідоцтва №348 від 19 липня 2012 р. ОСОБА_1 набула з прилюдних торгів ? частини квартири АДРЕСА_1 загальною площею 31,5 кв.м., житловою площею 18,4 кв.м., яка раніше належала ОСОБА_2 (а.с.8). Свідоцтво пройшло державну реєстрацію 19 грудня 2014 р. (а.с.79).
Дотепер за ОСОБА_2 рахується право власності на ? частину вказаної квартири згідно довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24 листопада 2014 р. на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 березня 2008 р. у справі №2-342/2008 р. (а.с.64) Відомості про заборону відчуження вказаної квартири у відповідному реєстрі відсутні (а.с.78).
Відповідно до копії технічного паспорту квартира спільного заселення складається з однієї житлової кімнати площею 18,4 кв.м. і має загальну площу 31,5 кв.м. (а.с.74).
Відповідно до копій квитанцій наявних у справі, комунальні послуги з 2012 р. оплачує ОСОБА_1 одноособово (а.с.11-21). Позивачка зареєстрована в даній квартирі з 2006 р. і проживає в ній. Сторони, як встановлено судом, приходяться один до одного як донька та батько відповідно (а.с.31 зворот).
Відповідач згідно його письмових пояснень вказаною квартирою для проживання не користується, хоча і зареєстрований в ній з 1991 р. (а.с.39).
Згідно акту про не проживання від 24 серпня 2014 р., підписаного сусідами і засвідченого паспортисткою ЖЕК №7 ЖКП «Південь» 24 серпня 2014 р. ОСОБА_2 у вказаній квартирі не проживає понад 2 роки (а.с.46).
Відповідно до статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.
Судовими рішеннями, зокрема рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 серпня 2014 р. у справі №2/489/1170/14, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 20 листопада 2014 р., встановлено, що квартира спільного заселення №14 на теперішній час є фактично чотирикімнатною загальною площею 84,6 кв.м. і житловою площею 52,1 кв.м. внаслідок проведеної самовільно ОСОБА_2 у 2002-2004 р.р. реконструкції (а.с.70-73). Цими рішеннями встановлено, що власником житлової кімнати площею 11,3 кв.м., загальною площею 19,4 кв.м. в цій самій квартирі спільного заселення №14 по вул. Чигрина, 248 в м. Миколаєві є ОСОБА_5 і ОСОБА_2 реконструював належну ОСОБА_5 квартиру, обєднавши її зі своєю.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.
У відповідності до ст. 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом.
Згідно ч. 1, 5 ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.
Право власності кожної сторони на ? частину квартири спільного заселення №14 по вул.. Чигрина, 248 в м. Миколаєві загальною площею 31,5 кв.м. зареєстровано у відповідному реєстрі, не припинено і може бути предметом мирової угоди.
Оскільки припинення права власності не завдасть відповідачу істотної шкоди, що ним визнано, то мирову угоду на думку суду можливо визнати. Також у припиненні права власності відповідача на належну йому частину квартири суд не вбачає порушень прав та інтересів будь-яких осіб.
Оскільки розрахунок щодо сплати відповідачу грошової компенсації вартості ? частини квартири АДРЕСА_1, яка має загальну площу 31,5 кв.м. і житлову площу 18,4 кв.м. між сторонами вже відбувся, то про це слід лише зазначити в резолютивній частині ухвали.
Керуючись ст. 175, 205 ч. 1 п. 4 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати мирову угоду подану ОСОБА_1 і ОСОБА_2, відповідно до умов якої:
Право власності ОСОБА_2 на ? частину квартири АДРЕСА_1, яка має загальну площу 31,5 кв.м. і житлову площу 18,4 кв.м., припиняється і право власності на дану частку набуває ОСОБА_1.
В свою чергу, ОСОБА_1 сплачує ОСОБА_2 вартість ? частини квартири АДРЕСА_1, яка має загальну площу 31,5 кв.м. і житлову площу 18,4 кв.м., в сумі 72537 грн. яка отримана ним.
Закрити провадження у справі.
Ухвала може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 5 днів з дня її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в тому ж порядку і в той самий строк, який обраховується з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д.Г. Губницький
Судове рішення № 42030728, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 19.12.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 489/6675/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: