Вирок № 42029464, 22.12.2014, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/1694/14-к

Провадження № 1-кп/477/141/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 року Жовтневий районний суд

Миколаївської області

в складі: головуючого у справі судді - Полішко В.В.

при секретарі - Тарасюк І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження № 12014150230000426 по обвинуваченню :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Березіно Одеської області , громадянина України, студента Надбугського аграрного ліцея, одруженого, жителя АДРЕСА_1, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України,

з участю сторін кримінального провадження: прокурора - Чернявського Я.А.

потерпілих - ОСОБА_2 ОСОБА_3 обвинуваченого - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2014 року близько 15-00 години, в світлий час доби, за умов необмеженої видимості обвинувачений ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем "ВАЗ-2105", державний номер НОМЕР_1, рухаючись по правій смузі дороги "Миколаїв-Дніпропетровськ", з боку м. Миколаєва в напрямку с. Михайло-Ларине Жовтневого району Миколаївської області, при проїзді поблизу с. Калинівка Жовтневого району Миколаївської області, грубо порушуючи вимоги п. 2.3 "б", 10.1, 12.1, 12.3,13.3, 14.2 "б", 14.6 "а" Правил дорожнього руху України, тобто проявляючи неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не переконавшись в тому, що його маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, при виборі безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, наздогнавши технічно справний автомобіль "ГАЗ", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався у попутному напрямку та почав здійснювати заздалегідь запланований маневр повороту на перехресті в ліву сторону, в бік с. Калинівка Жовтневого району Миколаївської області, вирішив виконати обгін останнього, не зважаючи на те, що водій транспортного засобу , який рухався попереду по тій самій смузі, подав сигнал про намір повороту ліворуч. Замість того, щоб вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, маючи технічну можливість запобігти настанню дорожньо-транспортної пригоди, продовжуючи грубо ігнорувати вищевказані порушення Правил дорожнього руху України, став виконувати маневр обгону вищевказаного автомобіля.

Внаслідок грубого ігнорування обвинуваченим ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України на смузі зустрічного руху сталось зіткнення передньою центральною частиною автомобілю "ВАЗ-2105", державний номер НОМЕР_1, з лівою задньою частиною автомобіля "ГАЗ", державний номер НОМЕР_2.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобілю "ВАЗ-2105", державний номер НОМЕР_1, потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, отримали тілесні ушкодження, з якими були госпіталізовані до Жовтневої ЦРЛ.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 139 від 06 червня 2014 року ОСОБА_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження у вигляді вивиху лівої плечової кістки з відривом великого горба, посттравматичного плечового плексита. Ці тілесні ушкодження належать до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 140 від 17 червня 2014 року потерпілий ОСОБА_3 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження у вигляді лінійного перелому правої скроневої кістки, перелому скуло орбітального комплексу праворуч, забиття головного мозку І ст. Епідуральної гематоми праворуч, ран та саден м'яких тканин обличчя. Ці тілесні ушкодження належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Згідно з висновком автотехнічної експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди саме допущені водієм ОСОБА_1, порушення п. 14.6 (а), 12.3 Правил дорожнього руху України, перебувають у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та виконуючи вищевказані вимоги Правил дорожнього руху обвинувачений ОСОБА_1, мав технічну можливість запобігти настанню даної дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідальність за вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 діяння передбачена ч. 2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав себе винним, суду пояснив, що 12 травня 2014 року близько 15-00 години він разом із товаришами, потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 поверталися з м. Миколаєва до дому в с. Михайло-Ларине Жовтневого району Миколаївської області. Він був за кермом автомобіля ВАЗ-2105, державний номер НОМЕР_1, яким керує за довіреністю. Автомобіль належить ОСОБА_7. Коли проїхав кільце, в районі с. Калинівка Жовтневого району Миколаївської області то побачив автомобіль ГАЗ, який рухався по правій смузі автодороги, на відстані приблизно 400 м., з невеликою швидкістю. Між ним та автомобілем ГАЗ більше ніяких транспортних засобів не було. Вирішив здійснити обгін цього транспортного засобу, знаходячись від нього на відстані 60 м. Рухався він зі швидкістю 80 км/год. Поворотні фари автобуса не були ввімкнені, і тому він не міг припустити, що водій автобуса. почне маневр повороту ліворуч. Помітив, що водій автобуса здійснює поворот ліворуч тоді коли між ними була маленька відстань, в зв'язку з чим не встиг перестроїтися та уникнути зіткнення. В той час, коли сталася дорожньо-транспортна пригода, він вийшов з машини, допоміг вийти з авто ОСОБА_3, сам викликав швидку та працівників міліції. Водій автобусу та його пасажири ніякої допомоги їм не надали.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим у вчиненому його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що. працює в ДП "Миколаїв-облавтодор" водієм автобуса, водійські права отримав в 1976 році. Кожного ранку, перед виїздом він перевіряє стан автобуса, системи оповіщення, сигнали. Таким, чином рульове керування, всі системи були в працездатному стані. 12 травня 2014 року він на автобусі повертався до бази, що розташована в с. Калинівка Жовтневого району Миколаївської області біля траси. Рухався зі швидкістю 30-40 км/год. Приблизно за 100 м. до повороту він ввімкнув фари повороту. Машину обвинуваченого він помітив у дзеркало за 150 метрів до повороту. Коли передня частина автобуса вже була за межами дороги, він відчув удар. Автомобіль ОСОБА_1 врізався в ліву задню частину його автобуса.

Свідок ОСОБА_8 підтвердив, що ОСОБА_4 не порушувалися правила дорожнього руху. Особисто бачив, як останній ввімкнув сигнал поворота за 100-150 метрів до повороту. Автобус рухався зі швидкістю 25-30 км/год.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 пояснили, що їхали з міста Миколаєва додому в с.Михайло-Ларине, під час поїздки не слідкували за дорожньою обстановкою та не бачили напевне чи був ввімкнений сигнал повороту автобуса. Коли відчули удар, зрозуміли, що сталась ДТП. Вийшли з машини, обвинувачений ОСОБА_1 та один з пасажирів автобуса допомагали ОСОБА_3 вийти з машини.

Крім показів свідків вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується змістом документів кримінального провадження, досліджених в судовому засіданні.

Згідно з витягом з кримінального провадження № 12014150230000426 до ЄРДР 13.05.2014 року були внесені відомості щодо дорожньо-транспортної пригоди 12.05.2014 року, яка сталась близько 15-00 години на автодорозі «Миколаїв-Дніпропетровськ» біля с. Калинівка Жовтневого району Миколаївської області за участю водія автомобіля «ГАЗ», д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «ВАЗ-2105», д.н. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 в ході якої водія автомобілю ОСОБА_1 та двох пасажирів було госпіталізовано до Жовтневої ЦРЛ (а.с. 48).

Рапортом оперативного чергового Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області, з якого вбачається, що 12.05.2014 року о 15-50 годині по телефону надійшло повідомлення про те, що на автодорозі «Миколаїв-Дніпропетровськ», біля с. Калинівка Жовтневого району Миколаївської області сталася ДТП (а.с. 49).

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.05.2014 року, згідно з яким оглянута ділянка автодороги "Миколаїв-Дніпропетровськ"-Н11, де відбулась ДТП., з план схемою і фототаблицями (а.с. 50-74). З цих документів вбачається, що 12.05.2014 року на автодорозі Миколаїв-Дніпропетровськ Н-11 на смузі зустрічного руху сталось зіткнення передньою центральною частиною автомобілю "ВАЗ-2105", державний номер НОМЕР_1, з лівою задньою частиною автомобіля "ГАЗ", державний номер НОМЕР_2.

Постановою від 14.05.2014 року, автомобіль "ГАЗ", державний номер НОМЕР_2, визнаний речовим доказом та повернутий під розписку начальнику філії "Терновський ДП" ОСОБА_10 (а.с. 75, 133).

Постановою від 14.05.2014 року, згідно з якою вилучений в ході проведення огляду місця події автомобіль "ВАЗ-2105", державний номер НОМЕР_1, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та передані під розписку на зберігання ОСОБА_1 (а.с. 76, 127).

Висновком експерта від 30.05.2014 року № 2/101 з фототаблицями, згідно з яким на момент огляду ходова частина, рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля "ВАЗ-2105", державний номер НОМЕР_1, знаходилась в працездатному стані. Несправностей автомобіля, які могли б виникнути до ДТП та могли би вплинути на рух транспортного засобу в досліджуваних системах та механізмах не виявлено (а.с.80-85).

Висновком експерта від 30.05.2014 року № 2/102 з фототаблицями, згідно з яким на момент огляду ходова частина, рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля "ГАЗ", державний номер НОМЕР_2, знаходилась в працездатному стані. Несправностей автомобіля, які могли б виникнути до ДТП та могли би вплинути на рух транспортного засобу в досліджуваних системах та механізмах не виявлено. На момент ДТП покажчики поворотів (лівий та правий) задніх ліхтарів автомобіля "ГАЗ", державний номер НОМЕР_2, перебували в працездатному стані (а.с.89-94).

Висновком експерта від 06.06.2014 року № 4/64 з фототаблицями, згідно з яким дати остаточну і обґрунтовану відповідь з приводу місця на проїжджій частині де відбувся первинний контакт (зіткнення) між автомобілем "ВАЗ-2105", державний номер НОМЕР_1, та автобусом "ГАЗ АСЧ-03" "Чернигов", державним номер НОМЕР_2, не представляється можливим. Первинний контакт між автомобілем "ВАЗ-2105", державний номер НОМЕР_1, і автобусом "ГАЗ АСЧ-03" "Чернигов", державний номер НОМЕР_2, відбувся наступним чином: автомобіль "ВАЗ-2105", державний номер НОМЕР_1, розташовувався попередньо частиною (верхньою середньою частиною панелі облицювання радіатора, середньою частиною верхньої поперечини рамки радіатора, передньою середньою і правою частинами капота кузова) до задньої лівої частини автобуса "ГАЗ АСЧ-03" "Чернигов", державний номер НОМЕР_2 (нижньої частини лівої кузовної панелі кузова, задньої нижньої частини панелі лівої боковини кузова). При подальшому розвитку пригоди, автомобіль ВАЗ-2105, державний номер НОМЕР_1, середньою частиною переднього бампера, державний номерним знаком, декоративною решіткою радіатора, середньою частиною панелі облицювання радіатора, бризковим двигуна, правою частиною капота кузова, правою частиною дах кузова і переднього вітрового скла здійснив контакт з задньою штангою лівого підсилювача кузова, задніми лівими колесами і їх бризковиком та верхньою частиною задньої нижньої лівої кутової панелі кузова автобуса "ГАЗ АСЧ-03" "Чернигов", державний номер НОМЕР_2 (а.с. 98-110).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 140 від 17 червня 2014 року потерпілий ОСОБА_3 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження у вигляді лінійного перелому правої скроневої кістки, перелому скуло орбітального комплексу праворуч, забиття головного мозку І ст. Епідуральної гематоми праворуч, ран та саден м'яких тканин обличчя. Ці тілесні ушкодження могли утворитися в результаті дорожньо-транспортної пригоди та належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (а.с. 113-114).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 139 від 06 червня 2014 року ОСОБА_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження у вигляді вивиху лівої плечової кістки з відривом великого горба, посттравматичного плечового плексита. Ці тілесні ушкодження могли утворитися в результаті дорожньо-транспортної пригоди та належать до категорії середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я (а.с. 115-116).

Згідно з висновком експерта № 1/71 від 23.06.2014 року за результатами проведеної авто технічної експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди саме допущені водієм ОСОБА_1, порушення п. 14.6 (а), 12.3 Правил дорожнього руху України, перебувають у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та виконуючи вищевказані вимоги Правил дорожнього руху обвинувачений ОСОБА_1, мав технічну можливість запобігти настанню даної дорожньо-транспортної пригоди. В діях водія ОСОБА_4 порушень вимог Правил дорожнього руху України не виявлено(а.с.123-126).

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що в денний час 12 травня 2014 року близько 15-00 години він, обвинувачений, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 їхали з м. Миколаєва до с. Михайло-Ларине. За кермом був ОСОБА_1, а він сидів біля нього на передньому сидінні. Рухалися вони зі швидкістю 80 км/год. Коли проїхали кільце в районі с. Калинівка Жовтневого району Миколаївської області, він помітив автобус, який рухався попереду зі швидкістю приблизно 25-30 км/год. Водій ГАЗ у ніяких сигналів повороту не вмикав, вони не очікували, що він буде маневрувати. Тому, ОСОБА_1 вирішив здійснити обгін. Коли вони виїхали на зустрічну смугу, тільки тоді помітив, що автобус повертає ліворуч. Після зіткнення та удару він втратив свідомість. Отямився, коли ОСОБА_1 допомагав йому вийти з машини. Водій автобусу та пасажири ніякої допомоги не надавали. Матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов не заявлявся. Просив не позбавляти ОСОБА_1 волі та права керування транспортними засобами.

Потерпілий ОСОБА_2 суду дав аналогічні пояснення з поясненнями свідка ОСОБА_3

Показання потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суд не приймає до уваги, оскільки їх показання протирічать іншим доказам (показанням свідків та письмовим доказам), які узгоджуються між собою, потерпілі є друзями обвинуваченого. Ці показання суд розцінює як спробу допомогти обвинуваченому уникнути відповідальності за вчинене.

Також суд критично ставиться до показань обвинуваченого. Твердження обвинуваченого щодо неможливості уникнути зіткнення з попереду їдучим автобусом з тих підстав, що водій автобуса не ввімкнув покажчики повороту, спростовується поясненнями свідка ОСОБА_8 та ОСОБА_4, та висновком експерта № 1/71 від 23.06.2014 року за результатами проведеної авто технічної експертизи обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди, згідно з якою саме допущені водієм ОСОБА_1, порушення Правил дорожнього руху України, перебувають у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, в діях водія ОСОБА_4 порушень вимог Правил дорожнього руху України не виявлено. Ці показання суд розцінює як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за вчинене.

Отже, суд вважає повністю доведеним те, що обвинувачений ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, порушив Правила дорожнього руху України в результаті чого потерпілому ОСОБА_2 були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, потерпілому ОСОБА_3 - тяжкі тілесні ушкодження і його дії за частиною 2 статті 286 КК України органами досудового розслідування кваліфіковані вірно.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування спричинених збитків, надання медичної допомоги потерпілим після ДТП. Суд не може вважати обставиною, що пом'якшує покарання щире каяття, оскільки обвинувачений свою вину у вчиненому не визнав. В останньому слові просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, при цьому залишивши поза увагою своє ставлення до вчиненого.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлені.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, вчинення злочину вперше, поведінку обвинуваченого після ДТП і вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини 2 статті 286 КК України за вчинення цього злочину. Враховуючи обставини справи, невизнання вини обвинуваченим, а отже відсутність каяття у вчиненому, те, що обвинувачений неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень на транспорті, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки керування транспортними засобами обвинуваченим становить загрозу для суспільства..

Також, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без ізолювання від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування основного покарання, на підставі статті 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.

Цивільні позови потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заявлялись.

На підставі ст. 1206 ЦК України цивільний позов щодо відшкодування вартості понесених витрат закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення, заявлений прокурором, суд вважає таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі у сумі - 5133,77 грн., так як встановлено, що саме в результаті протиправних дій обвинуваченого здоров'ю потерпілих була завдана шкода. Оскільки Жовтнева ЦРЛ, яка проводила лікування потерпілих, фінансується з бюджету Жовтневого району Миколаївської області то кошти за проведене лікування мають бути стягнені на користь останнього, розпорядником коштів якого є ГУДКУ Миколаївської області в особі фінансового відділу Жовтневої районної державної адміністрації (а.с. 5-7).

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судових експертиз у сумі 4919,20 грн., яка підтверджується поданими суду розрахунками.

На підставі ст. 100 КПК України речові докази у справі:

автомобіль "ГАЗ", державний номер НОМЕР_2, переданий під розписку начальнику філії "Терновський ДП" ОСОБА_10 - повернути власнику філії "Терновський ДП" .

автомобіль "ВАЗ-2105", державний номер НОМЕР_1, переданий під розписку на зберігання ОСОБА_1 - повернути ОСОБА_7 , як власнику.

Керуючись статтями 370, 371, 373, 374 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку - одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Зобов'язати засудженого ОСОБА_1 на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міра запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 не обиралась.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати пов'язані із залученням експерта в сумі 4919 (чотири тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового відділу Жовтневої районної державної адміністрації (р/р 31418544700172, код 37992601 в ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 01998489) вартість понесених витрат закладом охорони здоров'я на лікування потерпілих в сумі 5133 (п'ять тисяч сто тридцять три) грн. 77 коп.

Речові докази:

автомобіль "ГАЗ", державний номер НОМЕР_2, переданий під розписку начальнику філії "Терновський ДП" ОСОБА_10 - повернути власнику філії "Терновський ДП" .

автомобіль "ВАЗ-2105", державний номер НОМЕР_1, переданий під розписку на зберігання ОСОБА_1 - повернути ОСОБА_7 , як власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Потерпілим надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку.

Суддя В.В. Полішко