Рішення № 42029309, 24.12.2014, Врадіївський районний суд Миколаївської області

справа №474/869 /14-ц

провадження №2/474/288/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

24.12.14 року Врадіївський районний суд

Миколаївської області

в складі головуючого судді - Фасій В.В.

при секретарі - Степащук А. В.

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Врадіївка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, обґрунтовуючи його тим, що 14.02.2007р. між ним та відповідачем було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі - продажу житлового будинку по АДРЕСА_1. Земельна ділянка площею 0,15 га призначена для його обслуговування та належна на праві приватної власності продавцю ОСОБА_3 не була предметом цього договору, продавець запевнив про укладення угоди щодо неї пізніше. У лютому того ж року, ОСОБА_3 залишила місце реєстрації, виїхавши на постійне місце проживання за межі Врадіївського району, теперішнє місце проживання її невідоме, а тому вона, позивач, не може відповідно до вимог законодавства оформити земельну ділянку, що є предметом спору на своє ім'я, та захистити свої порушені права в іншому порядку крім судового, а тому просить позов задовольнити.

Позивач будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи на розгляд справи не з'явився.

Представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_3 будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи на розгляд справи (оголошення в пресі - газеті «Урядовий Кур'єр» №235 від 17.12.2014р..) в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи в її відсутність, його відкладення не надала.

Представник третьої особи без самостійних вимог - відділу держземагентства у Врадіївському районі, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи на розгляд справи, в судове засідання не з'явився, звернувшись з заявою (вх. №5970 від 01.12.2014р.) про слухання справи у його відсутність, позов визнав.

Таким чином, суд, з врахуванням неявки відповідача належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, не повідомлення ним про причини неявки, відсутності заяв про розгляд справи у його відсутність, його відкладення та згоди позивача на заочний розгляд справи, ухвалив провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлені факти :

● 14.02.2007р. між ОСОБА_3 (продавцем), діючою від свого імені та імені ОСОБА_4,, на підставі довіреності реєстровий номер 539 від 19.09.2005р., та ОСОБА_2 (покупцем) було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі - продажу житлового будинку серії та номеруВЕЕ №642011 (далі - договір) по АДРЕСА_1 (договір);

● земельна ділянка площею 0,15 кв.м. з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, належна продавцю ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку не була предметом договору (договір, державний акт реєстровий №806 від 20.10.1993р.);

26.09.2013р. ОСОБА_2, після реєстрації шлюбу з ОСОБА_6, присвоєно прізвище з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2» (свідоцтво про шлюб НОМЕР_1; цільове призначення земельної ділянки площею 0,15 га призначеної для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1, станом на 16.10.2014р. не змінювалося, позивач з 2007р. використовує її за призначенням, сплачує земельний податок (висновок спеціаліста від 16.10.2014р., витяг держемагентства №2047\0106 від 27.09.2013р., показання свідка ОСОБА_7.); висновком спеціаліста МРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» визнано, що реальна площа земельної ділянки необхідної для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 становить 0,15 га (висновок спеціаліста від 16.10.2014р); позивач не може оформити земельну ділянку що є предметом позову на своє ім'я, оскільки при укладенні договору купівлі - продажу будинку, відповідач ухилилася від укладення угод щодо земельної ділянки, запевнивши про їх укладення у майбутньому, після чого в лютому того ж року виїхала на постійне місце проживання за межі Врадіївського р-ну (показання свідка ОСОБА_7, довідка селищної ради №5942 від 06.11.2014р.);

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини з приводу визнання права власності на земельну ділянку.

При прийнятті рішення суд керується ст. 120 Земельного кодексу України, відповідно до якої при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод; ст.377 ЦК України, згідно якої до особи, яка придбала житловий будинок, переходить право власності на земельну ділянку, на якій він розміщений, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. За ст. 381 ЦК України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вивчивши та дослідивши наявні по справі докази, суд, вважає доведеним, що позивач ОСОБА_2, не може в іншому порядку крім, судового, захистити своє порушене право на земельну ділянку, призначену для обслуговування належного їй житлового будинку, а тому з врахуванням того, що відповідач ухилився від укладення будь - яких угод щодо земельної ділянки призначеної для обслуговування житлового будинку, цільове призначення земельної ділянки, яка є предметом спору, не змінюється, ОСОБА_3. було виділено земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, площею 0,15 га, що узгоджується з висновком спеціаліста, третя особа, не заперечує проти визнання за позивачем права власності на вказану земельну ділянку, вважає позов - обгрунтованим та підлягаючим задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н. право власності на земельну ділянку площею 0,15 га, з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, розташовану по АДРЕСА_1 Миколаївської області, належну ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю №00000001 від 20.10.1993 р., зареєстрованого за №806.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, протягом строку на апеляційне оскарження, який рахується з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В.Фасій