Вирок № 42027991, 18.12.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/844/13-к

Номер провадження 11-кп/786/913/14

Категорія ст. 121 ч.1 КК України Т.З.

Головуючий у 1-й інстанції Дем'янченко С. М.

Доповідач ап. інст. Кожевніков О. В.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ

апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого судді Кожевнікова О.В.

суддів Захожая О.І., Ландаря О.В.

при секретарі Гнітько А.М.

з участю:

прокурора Акулової С.М.

потерпілого ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляціями старшого прокурора прокуратури Зіньківського району та представника потерпілого ОСОБА_3 на вирок Зіньківського районного суду Полтавської області від 13 червня 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

вироком Зіньківського районного суду Полтавської області від 13 червня 2013 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, одружений, працює маляром-штукатуром в ПП «ОСОБА_6.», відповідно до ст. 89 КК України такий, що не має судимості,-

засуджений за ч.1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України він звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ч.1п.3 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь:

- фінансового управління Полтавської обласної державної адміністрації 4046 грн. 35 коп.

- потерпілого ОСОБА_2 21500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання про речові докази.

Згідно вироку 2 лютого 2013 року в період часу з 24 год. до 00 год.30 хв. ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на території автостанції у місті Зіньків, вул. Леніна 2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_2, тримаючи в руці уламок розбитої скляної пляшки, умисно завдав удар в ділянку лівого ока ОСОБА_2, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження у виді колото-різаного, рогівково-склерального поранення лівого ока з випадінням внутрішніх оболонок, тотальної гіфами, різаної рани нижньої повіки лівого ока, поверхневих різаних ран в області правої щоки, які потягли втрату загальної працездатності більше ніж на 1\3.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати та постановити новий, яким ОСОБА_5 за ч.1 ст. 121 КК України призначити 7 років позбавлення волі та повністю задовольнити позови прокурора та потерпілого, вказуючи, що суд призначив ОСОБА_5 покарання, яке не відповідає вимогам ст. 65 КК України та безпідставно звільнив від його відбування покарання. Вважає, що судом не враховано тяжкість вчиненого ОСОБА_5 злочину, обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а також те, що обвинувачений переховувався від органів досудового слідства.

В апеляційній скарзі представника потерпілого, підтриманої потерпілим, ставиться питання про скасування вироку у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого та постановленням нового. Зазначено, що ініціатором бійки був ОСОБА_5, хоча під час досудового слідства останній заперечував цей факт, повідомляв слідству неправдиві факти. Крім того, представник потерпілого вказав, що довідка про працевлаштування ОСОБА_5 є сумнівною, оскільки судом не перевірялась.

При постановленні нового вироку просить призначити ОСОБА_5 покарання, пов'язане з реальним позбавленням волі та задовольнити цивільний позов потерпілого в повному обсязі на суму 25000 грн.

Інші учасники судового провадження вирок не оскаржували.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив задовольнити апеляційні скарги принесені прокурором та потерпілим, потерпілого ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3 на підтримання принесених апеляційних скарг, пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 та в його інтересах захисника ОСОБА_4, про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг вважає, що вони підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, підтверджується сукупністю доказів, досліджених під час судового розгляду, що не заперечується в апеляційних скаргах.

Юридична кваліфікація дій засудженого за ч.1 ст. 121 КК України є правильною.

В той же час призначене покарання із звільненням від його відбування не відповідає вимогам закону.

Як вбачається з вироку, обираючи обвинуваченому покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого в стані алкогольного сп'яніння злочину та послався на наявність таких обставин: як щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданої шкоди, молодий вік обвинуваченого, позитивні характеристики з місця проживання. З огляду на наведене суд дійшов висновку про застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України.

Визнані судом обставини, що пом'якшують покарання, не можуть суттєво впливати на призначення покарання у відповідності до вимог закону. Будь-яких переконливих мотивів на обґрунтування можливості призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 75 КК України суд першої інстанції у вироку не навів. Пославшись на щире каяття, суд в достатній мірі не врахував тієї обставини, що даний злочин було розкрито завдяки проведеним оперативно-розшуковим заходам. Тільки після цього ОСОБА_5 зізнався у вчиненні злочину.

Внаслідок чого рішення суду про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням прийнято без врахування вимог ст. 75 КК України щодо тяжкості скоєного злочину та без належного дослідження та оцінки всіх обставин справи, а тому є неправильним застосуванням закону, яке тягне скасування вироку в цій частині з постановленням нового вироку.

При призначенні покарання колегія суддів враховує вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 тяжкого умисного злочину, з місця вчинення якого він зник.

Обставиною, яка обтяжує покарання, колегія суддів визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставинами, які пом'якшують покарання колегія суддів визнає , визнання вини, щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданої шкоди, наявність на утриманні малолітньої дитини та вважає за можливе призначити йому мінімальне покарання, визначене санкцією ч.1 ст. 121 КК України.

З огляду на наведене, апеляції прокурора та представника потерпілого підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції, потерпілий ОСОБА_2 в обґрунтування заявленого цивільного позову про відшкодування моральної шкоди вказав, що обвинувачений ОСОБА_5 добровільно відшкодував йому 9500 грн. , в тому числі, 6000 грн. згідно чеків - кошти затрачені на лікування потерпілого, а решта, 3500грн.- на відшкодування моральної шкоди.

Розписка, власноручно написана потерпілим ОСОБА_2 по суті має такий же зміст і свідчить про отримання ним від ОСОБА_5 9500 грн. в рахунок відшкодування частини матеріальної та моральної шкоди.

З огляду на це, та виходячи з розміру моральної шкоди, заявленої в позовній заяві ОСОБА_2, а саме, 25000грн. (а.с.49 кримінального провадження) місцевим судом,виходячи з вимог ст.ст. 23 ЦК України правильно визначено суму, яка підлягає до стягнення в розмірі 21500 грн. (25000 заявлена сума -3500 відшкодована сума). За таких обставин потерпілий не має права збільшити розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди, що був визначений у суді першої інстанції.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 414, 418, 420 КПК України колегія суддів апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А:

апеляційні скарги старшого прокурора прокуратури Зіньківського району та представника потерпілого задовольнити частково.

Вирок Зіньківського районного суду Полтавської області від 13 червня 2013року щодо ОСОБА_5 в частині звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України скасувати.

Постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_5 за ч.1 ст. 121 КК України 5 (п'ять) років позбавлення волі.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вирок набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ України протягом 3-х місяців з дня проголошення вироку Апеляційним судом Полтавської області.

С у д д і :

Кожевніков О.В. Захожай О.І. Ландар О.В.