Ухвала суду № 42027918, 18.12.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/2708/14-к

Номер провадження 11-кп/786/932/14

Категорія

Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л. В.

Доповідач ап. інст. Давиденко Е. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року м. ПолтаваКолегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді Давиденка Е.В.

суддів Бурди К.І. , Томилка В.П.

при секретарі Іщенко Є.М.

з участю прокурора Пархоменка А.О.

предстаника потерпілих ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2014 року.

У С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтава, громадянина України, освіта середня, зареєстрованого по АДРЕСА_2, офіційно не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_3, раніше судимого:

16.10.1998 року Полтавським районним судом в за ч. 1 ст. 101 КК України, до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

02.01.2002 року Полтавським районним судом за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст.194, т. 42 КК України, до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 43 КК України приєднано вирок Полтавського районного суду від 16 жовтня 1998 року, остаточно засуджений на 4 роки позбавлення волі;

10.11.2004 року Полтавським районним судом за ч.2 ст.189 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підстав ст.81 КК України звільнений умовно-достроково 22 травня 2008 року, не відбутий строк 1 рік 5 місяців 26 днів;

11.11.2011 року Полтавським районним судом за ч.1 ст.122 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки,

засуджено за ч.2 ст. 125 КК України - два роки обмеження волі, що відповідає 1 року позбавлення волі згідно п. п. «б» ст. 72 КК України.

На підставі ст. 71 КК України, приєднати частково невідбуте покарання за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2011 року та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Згідно з вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за злочин проти життя та здоров'я особи, вчинений за наступних обставин.

Так, 08 лютого 2014 року близько 20 годині, перебуваючи за адресою с. Копили Полтавського району Полтавської АДРЕСА_1, під час сварки з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, наніс ОСОБА_6 кулаком лівої руки удар в область щелепи справа, потім наніс долонею правої руки в область лівої щоки близько десяти ударів та кистю правої руки в ніс близько шести ударів, більше двох ударів кулаком в область потиличної частини голови зліва та справа, декілька ударів кулаком в область скроні справа. Після чого схопив її правою рукою за волосся і наніс потерпілій близько п'яти ударів ногою в область лівого стегна, та вдарив обличчям в обличчя ОСОБА_6 та ОСОБА_4, від чого потерпіла ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта №594 за ступенем тяжкості умовно можна розділити на наступні групи: а) закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку та гематоми м'яких тканин обличчя справа, кваліфікуються тільки у своїй сукупності, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я: б) гематома м'яких тканин лівої сідниці, кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я; в) синці та садно шкіри нижньої правої кінцівки, кваліфікуються як у своїй сукупності так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження.

Водночас, ОСОБА_5, діючи з прямим умислом, наніс ОСОБА_4 один удар кулаком в область правого ока, після чого взяв за волосся рукою, та продовжив бити потиличною частиною голови об стіну площадки. Після цього обвинувачений наніс їй декілька ударів ногою в область живота, декілька ударів в область лівого стегна. В той час, коли ОСОБА_4 підвелася, ОСОБА_5 наніс їй декілька ударів кулаком в область грудей, в область лівого плеча, бив головою об голову ОСОБА_3, від чого ОСОБА_4 впала на підлогу. Не зупинившись на досягнутому, ОСОБА_5 продовжував наносити удари ОСОБА_4 ногою по спині, схопив її руками за горло та бив головою об стіну, виривав волосся на голові, від чого потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта №594 за ступенем тяжкості умовно можна розділити на наступні групи: а) гематоми м'яких тканин обличчя та верхньої правої кінцівки, кваліфікуються, як у своїй сукупності, так і кожна окремо, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; б) синці та садно шкіри верхньої правої і нижньої лівої кінцівок, забій шийного відділу хребта та розрідження волосся тім'яної ділянки, кваліфікуються, як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_5 просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання та постановити новий вирок, яким призначити йому покарання, яке не буде пов'язане з позбавленням волі.

В обґрунтування вимог апеляції, обвинувачений вказував,що він визнав свою вину, в скоєному щиро розкаявся. Крім того, він перебуває в фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_7, яка на даний час є вагітною, а тому просив призначити йому покарання у вигляді.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_5, який підтримав апеляційні вимоги, думку прокурора, представника потерпілих та потерпілих ОСОБА_3 ОСОБА_4, які просили залишити вирок суду без змін, а апеляцію без задоволення, вивчивши матеріали провадження та апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого йому злочину, при встановлених обставинах, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені доказами, дослідженими судом в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Як встановлено колегією суддів, при вирішенні питання про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд першої інстанції повністю дотримався вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним, за пропозицією прокурора, та погодженням інших учасників дослідження письмових доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміє підсудній та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Фактичні обставини кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5 в апеляції обвинуваченого під сумнів не ставляться.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у злочини проти життя та здоров'я особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України є доведеною та ніким не оспорюється.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_5 про суворість призначеного судом покарання та застосування положень ст.69 КК України є безпідставними.

Так, суд першої інстанції обгрунтовано врахував, що обвинувачений був засуджений 11.11.2011 року Полтавським районним судом за ч.1 ст.122 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки та на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, при цьому новий злочин вчинив в період іспитового строку, а тому відповідно до положень ст.71 КК України ОСОБА_5 має відбувати покарання реально.

Місцевий суд, відповідно вимогам ст.ст. 65, 71, 72 КК України ОСОБА_5 призначив покарання, що передбачене санкцією статті, яке обране з урахуванням даних про особу засудженого, ступеню тяжкості вчиненого ними злочину та пом'якшуючих покарання обставин, в тому числі і на які обвинувачений посилаються в апеляції.

Саме призначене ОСОБА_5 покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

За таких обставин, апеляція обвинуваченого ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 418 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 21 жовтня 2014 року відносно ОСОБА_5 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.

Судді

Давиденко Е.В. Бурда К.І. Томилко В.П.