Рішення № 42027006, 22.12.2014, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 1402/503/12

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

___________

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

(заочне)

22.12.2014 року Баштанський районний суд Миколаївської області

в складі головуючого судді Бойко Л.Л. при секретарі Цегельник Н.В.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Баштанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про стягнення боргу за договором позики та визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання правочину нікчемним,

ВСТАНОВИВ:

позивач за первісним позовом ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики. На підтвердження позовних вимог в заяві вказала, що 15 вересня 2011 року між нею та відповідачами було укладено договір купівлі-продажу належного їй житлового будинку АДРЕСА_1 за обумовленою ціною 28 000 гривень. Після укладання договору відповідачі розрахувались за будинок лише частково, в результаті чого залишок заборгованості становив 13 000 грн. 15 вересня 2011 року відповідачами була складена розписка на залишок суми заборгованості. Того ж дня була написана додаткова розписка на залишок суми заборгованості в розмірі 13 000 грн. та 1 000 грн. витрат, додатково понесених нею при оформленні договору в нотаріуса. 21 листопада 2011 року відповідачами в рахунок погашення заборгованості було сплачено їй 2 000 грн. Залишок суми боргу відповідачі в добровільному порядку не повернули. А тому на підставі вищевикладеного просила винести рішення, яким стягнути з відповідачів в солідарному порядку на її користь борг в сумі 13 113 грн. 24 коп., з яких 12 000 грн. - залишок суми заборгованості за договором позики та 1113 грн. 24 коп. - інфляційні витрати, а також (з урахуванням уточнення позовних вимог від 03.12.2014 року), визнати недійсним пункт 2.2. вищевказаного договору купівлі-продажу від 15 вересня 2011 року, посилаючись на те, що відповідачами фактично не було здійснено повного розрахунку за придбаний будинок.

Відповідачі за первісним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, яким просили (з урахуванням уточнення позовних вимог), встановити нікчемність боргового зобов'язання, оформленого розпискою від 15 вересня 2011 року та застосувати наслідки нікчемності правочину, а саме стягнути з ОСОБА_1 на їх користь 13 000 грн., посилаючись на те, що фактично сторонами розпискою від 15 вересня 2011 року змінено порядок розрахунку, передбачений договором купівлі-продажу, однак така зміна вчинена у простій письмовій формі, що свідчить про недодержання вимоги про нотаріальне посвідчення договору. Крім того, просили стягнути суму завдатку в подвійному розмірі, а саме б 000 грн., що була передана за договором, оформленим розпискою від 11 травня 2011 року, зазначивши, що ОСОБА_1 було порушено зобов'язання, на виконання якого було передано 3 000 грн., оскільки збільшено вартість будинку з 23 000 грн. до 28 000 грн. в односторонньому порядку.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Проти задоволення вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечувала посилаючись на його безпідставність.

Відповідачі та їх представник, до суду не з'явилися, про день, час, місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином (рекомендованим листом з повідомленням). Заяв про відкладення розгляду справи та заперечень від них не надходило.

В судове засідання третя особа приватний нотаріус ОСОБА_4 не з'явилася. Про день, час та місце розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином.

Суд вирішив розглянути справу заочно, на підставі наявних у ній доказів та за згодою позивача - ухвалює заочне рішення.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи (копію договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 15.09.2011 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4; копію витягу з Державного реєстру правочинів від 15.09.2011 року; розписку від 11.05.2011 року; розписки від 15.09.2011 року; розписку від 21.11.2011 року; копію технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, суд прийшов до наступних висновків:

- в судовому засіданні встановлено, що 15 вересня 2011 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Згідно умов договору позивач ОСОБА_1 продала відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вищевказаний будинок за ціною 28 000 грн., по 1/2 частці кожному. На день укладання договору відповідачі розрахувались за будинок частково. 15 вересня 2011 року відповідачі склали розписку на недоплачену суму, а саме 13 000 грн. Того ж дня була написана додаткова розписка відповідачем ОСОБА_2, згідно якої окрім 13 000 грн. вона зобов'язалася повернути позивачу 1 000 грн. в рахунок витрат, понесених останньою по оформленні документів.

21 листопада 2011 року відповідачами в рахунок погашення заборгованості було сплачено позивачу 2 000 грн. та в цей же день ними було видано розписку, в якій вони визнали залишок боргу в сумі 11 000 грн. та зобов'язалися виплатити його щомісячними платежами. Однак, вказану суму заборгованості в добровільному порядку на неодноразові вимоги позивача, не повернули.

Аналіз встановлених судом обставин свідчить, що в даному випадку мала місце новація, тобто заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими самими сторонами, внаслідок чого у відповідачів виникло перед позивачем грошове зобов'язання визнане ними на суму 13000 грн., з яких повернуто 2000 грн. та залишок становить 11000 грн.

Так, згідно вимог статті 1053 ЦК України, за домовленістю сторін, борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням. Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу, на підтвердження укладення договору та його умов може бути представлена розписка).

Відповідно до ч.2 та 4 ст. 604 ЦК України, зобов"язання припиняється за домовленністю сторін про заміну первісного зобов"язання новим зобов"язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов"язання, пов"язанні з первісним зобов"язанням, якщо інше не встановлено договором.

Розписку від 15.09.2011 року на суму 1000 грн. було видано позивачеві лише відповідачем ОСОБА_2, що вбачає підстави для стягнення цієї суми коштів на користь позивача лише з останньої.

Також судом вбачається достатність підстав для задоволення позову ОСОБА_1, в частині визнання пункту 2.2 вищевказаного договору купівлі продажу від 15 вересня 2011 року, недійсним.

Так, із змісту даного пункту договору слід, що сторони підтверджують факт повного розрахунку за продане нерухоме майно. Однак, встановлені при розгляді справи вищенаведені обставини (сплата коштів покупцями не в повному обсязі, заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація)) свідчать, що обставини викладені в даному пункті фактично не відповідають дійсності.

Згідно ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази та встановлені в ході розгляду справи обставини свідчать про можливість задоволення первісного позову, а саме стягнення з відповідачів на користь позивача ОСОБА_1 заборгованості в сумі 11022 грн. з урахуванням інфляційних втрат за період з 1 жовтня 2011 року по 1 серпня 2012 року ( в сумі 22 грн.), що становить по 5511 грн., з кожного відповідача. Крім того, стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає 1000 грн. Також підлягає задоволенню вимога щодо визнання недійсним п.п.2.2 вказаного договору купівлі-продажу.

В свою чергу, в задоволенні зустрічного позову, судом не вбачається підстав, оскільки боргове зобов'язання, оформлене розпискою від 15 вересня 2011 року являє собою заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація), яке здійснено згідно вимог чинного законодавства, зокрема з додержанням вимог про новацію і здійснено у формі, встановленій для договору позики (має місце двостороння угода, яка укладена з урахуванням форми, передбаченої для укладання договору позики (ч.2 ст. 1053 ЦК України) та дійсність первинного зобов'язання).

В силу вимог статті 88 ЦПК України, стягненню з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають витрати понесені нею по сплаті судового збору в розмірі 214 грн. 60 коп. та згідно ст. 84 ЦПК витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги в сумі 1500 грн., що підтверджено платіжними документами, що складає в загальній сумі 1714 грн. 60 коп. та становить по 857 грн. 30 коп., з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 60, 212, 215, 218, 224-227 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про стягнення боргу за договором позики та визнання частково недійсним договору купівлі-продажу - задовольнити.

Визнати пункт 2.2 договору купівлі-продажу, укладеного 15 вересня 2011 року між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 (покупці), посвідченого 15 вересня 2011 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №1177 - частково недійсним.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість, з урахуванням інфляційних витрат, по 5511 (п'ять тисяч п'ятсот одинадцять) гривень, з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі по 857 (вісімсот п'ятдесят сім) гривень 30 копійок, з кожного.

В зустрічному позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання правочину нікчемним - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий по справі суддя