Ухвала суду № 42025913, 26.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

26 грудня 2014 року м. Київ В/800/5931/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Загородній А.Ф., перевіривши матеріали заяви Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 11 листопада 2014 року, прийнятої за результатами розгляду касаційної скарги у справі за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про визнання дій протиправними, скасування постанови, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

З наявних матеріалів вбачається, що подана заява про перегляд судового рішення не відповідає вимогам статей 236, 239, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з чим, неможливо вирішити питання про допуск справи до провадження.

Так, всупереч вимогам статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про перегляд судових рішень необґрунтовано в чому саме полягає неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та незазначено конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Крім того, заявником не виконано вимоги статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до заяви не додані копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та квитанції про сплату судового збору в розмірах ставок цього збору, передбачених Законом України «Про судовий збір», який набрав чинності з 01 листопада 2011 року.

Згідно частини 2 статті 2392 Кодексу адміністративного судочинства України у разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 239 та 2391 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов’язаний їх усунути.

Водночас, необхідно зазначити, що згідно зі статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку.

Керуючись статтями 236, 239, 2391, 2392 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 11 листопада 2014 року, прийнятої за результатами розгляду касаційної скарги у справі за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про визнання дій протиправними, скасування постанови - залишити без руху.

Надати Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві строк до 19 січня 2015 року для усунення недоліків поданої ним заяви, шляхом подання заяви в якій зазначити, які саме норми були неоднаково застосовані судом (судами) касаційної інстанції та долучення копій конкретно різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а також квитанції про сплату судового збору.

Роз’яснити заявнику, що у разі неусунення ним зазначених недоліків заяви у встановлений судом термін, відповідно до вимог частини 4 статті 2392 Кодексу адміністративного судочинства України, заява буде повернута заявнику та вважатись неподаною.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.Ф. Загородній