Ухвала суду № 42025462, 15.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2014 року м. Київ К/800/19621/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014

та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.06.2013

у справі № 811/1522/13-а

за позовом Колективного підприємства «ПВК Геркон»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Колективне підприємство «ПВК Геркон» звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби № 0000492220 від 24.04.2013.

Поставною Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.06.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012, складено акт № 18/22-40/20635769 від 17.04.2013, в якому зафіксовано порушення: пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14, п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 250 533 грн., в т.ч.: за липень 2011 року в сумі 12 732 грн., за серпень 2011 року в сумі 11 268 грн., за вересень 2011 року в сумі 22 752 грн., за жовтень 2011 року в сумі 12 558 грн., за листопад 2011 року в сумі 7 625 грн., за грудень 2011 року в сумі 9 867 грн., за січень 2012 року в сумі 5 332 грн., за лютий 2012 року в сумі 12 197 грн., за березень 2012 року в сумі 10 592 грн., за квітень 2012 року в сумі 18 663 грн., за травень 2012 року в сумі 7 627 грн., за червень 2012 року в сумі 19 308 грн., за липень 2012 року в сумі 26 021 грн., за серпень 2012 року в сумі 22 527 грн., за вересень 2012 року в сумі 6 851 грн., за жовтень 2012 року в сумі 20 900 грн., за листопад 2012 року в сумі 4 933 грн., за грудень 2012 року в сумі 18 780 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 24.04.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000492220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 375 800 грн., в т.ч.: 250 533 грн. основного платежу та 125 267 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновок відповідача, зафіксований в акті перевірки ґрунтується на тому, що позивач, при наданні послуг з технічного обслуговування та капітального ремонту ліфтів для житлово-експлуатаційних контор, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків визначав податкові зобов'язання з ПДВ за касовим методом, а по придбаних послугах та товарах ПДВ, сплачений (нарахований), у зв'язку з таким придбанням, відносив до податкового кредиту по першій події. Тобто, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими податкові зобов'язання визначаються за касовим методом, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.

Скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Таким чином, якщо платник податку здійснює операції, перелічені у п. 187.10 ст. 187 зазначеного Кодексу, то за касовим методом такий платник визначає як податкові зобов'язання так і податковий кредит за операціями з придбання товарів (послуг), перелічених у цьому пункті, використаних у межах здійснення таких операцій, оподаткованих за касовим методом.

Тому, якщо платник податку придбаває товари, які призначаються для їх використання в операціях, визначених у п. 187.10 ст. 187 Кодексу, за якими податкові зобов'язання визначаються за касовим методом, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.

За операціями, за якими податкові зобов'язання нараховуються за касовим методом, право на податковий кредит виникає на дату перерахування коштів з рахунку або каси платника податку в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг) чи дату поставки інших видів компенсації їх вартості.

При цьому, такий механізм формування податкового кредиту за касовим методом не залежить від того, чи здійснюється повна або часткова оплата придбаних товарів (послуг) за податковою накладною, яка була отримана при придбанні товарів (послуг) у попередніх періодах.

У випадку формування податкового кредиту за касовим методом, отримана податкова накладна, оплата по якій здійснюється у різних податкових періодах, включається до Реєстру отриманих податкових накладних на кожну дату списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) товарів (послуг).

Судами попередніх інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, що за перевіряємий період на технічне обслуговування ліфтів позивачем використано оплачені в повному обсязі частини на дату їх отримання, на загальну суму 1 321 274 грн.

Також судами встановлено, що в перевіряємому періоді позивач здійснював обслуговування крім ЖЕКів та КРЕПів, інших юридичних осіб, де знаходяться ліфти, та на підтвердження здійснення таких господарських операцій позивачем надані докази, а саме: матеріальні звіти на встановлення запчастин по обслуговуванню ним об'єктів, податкові та видаткові накладні, відомості встановлення запчастин, платіжні доручення, податкові декларації з податку на додану вартість.

Однак, податковий орган при перевірці не взяв до уваги цю обставину, та зробив висновок про застосування «касового методу» до всіх операцій позивача без винятку.

Враховуючи встановлені в судовому порядку обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно наявного у справі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.06.2013 слідує, що Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області є правонаступником Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

На підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції вважає за необхідне допустити по даній справі заміну відповідача - Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби її правонаступником - Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби її правонаступником - Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 та постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.06.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний