Постанова № 42024822, 22.12.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 грудня 2014 р. № 820/18067/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Третьякової Н.Ю.,

представника відповідача - Піскун О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛКАНТЕХ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного підприємства "Балкантех", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо внесення змін до електронної баз даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційної бази контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до картки особового рахунку ТОВ "Балкантех" на підставі відомостей, викладених в №2090/20-30-22-01/34859198 від 30.05.2014 року, який містить висновки щодо: заниження суми податку на прибуток за 2013 рік в розмірі 8184 грн. Вказаний акт було отримано 02.06.2014 року; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Балкантех" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційної бази контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до картки особового рахунку, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в Акті №2090/20-30-22-01/34859198 від 30.05.2014 року; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області зі встановлення в Акті №2090/20-30-22-01/34859198 від 30.05.2014 року висновків щодо: заниження суми податку на прибуток за 2013 рік в розмірі 8184 грн. Вказаний акт було отримано 02.06.2014 року; скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17.06.2014 року №0001912201, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток, на суму 10230,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 8184,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 2046,00 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що проведена перевірка є протиправною, а висновки викладені в акті перевірки такими, що не відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства. Так, відповідачем безпідставно та незаконно прийнято наказ про проведення перевірки, оскільки не було підстав для винесення наказу та відповідно і підстав для проведення перевірки та складання акту за результатами проведеної перевірки. Щодо висновків відповідача про нереальність здійснення господарських відносин із ТОВ "Комп'ютери-М" за вересень, жовтень 2013 року, ТОВ "Албес" за грудень 2013 року, ТОВ "НТЦ "Айріс" за січень 2014 року позивач зазначив, що єдиною підставою для визначення податкових зобов'язань відповідач зазначив наявність акту № 171/20-36-22-03-00007/38493963 від 27.03.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Албес", акту № 664/20-33-22-03-07/24275109 від 24.12.2013 року "Про відсутність посадових осіб ТОВ "Компьютери-М" за податковою адресою" та акту № 181/20-36-22-02-07/38880197 від 31.03.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "НТЦ "Айріс". Враховуючи викладене, позивач вважає, що порушення встановлені під час перевірки не мали місця, а перевірка носила поверхневий характер, господарська діяльність позивача та його контрагент вів не була досліджена у повному обсязі, тому висновки акту є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства. А тому позов підлягає повному задоволенню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.12.2014 року проти задоволення позову заперечував у повному обсязі та зазначив, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області дотримано процедуру здійснення позапланової документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛКАНТЕХ", а дії з її проведення - відповідають вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи. Також відповідач зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував відображений в акті перевірки висновок про отримання інформації щодо визнання іншим органом державної податкової служби нікчемними угод укладених з ТОВ "Комп'ютери-М", ТОВ "Албес" та ТОВ "НТЦ "Айріс", у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити. Відповідач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких було винесено податкове повідомлення-рішення ґрунтуються на нормах чинного законодавства обґрунтовуються тим, що позивачем до перевірки не надано доказів, які свідчать про фактичне переміщення придбаних товарно-матеріальних цінностей у контрагентів, також відсутні відомості щодо реквізитів довіреностей виписаних на осіб, уповноважених на отримання товару, видаткові накладні не містять відомостей щодо місця їх складання. Щодо коригування показників податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Балкантех" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок" відповідач зазначив, що коригування не поводились. У зв'язку із чим просив у задоволенні позову просив відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкантех" з питань перевірки відносин з платниками податків ТОВ "Комп'ютери-М" за вересень, жовтень 2013 року, ТОВ "Албес" за грудень 2013 року, ТОВ "НТЦ "Айріс" за січень 2014 року, за результатами якої складено акт № 2090/20-30-22-01/38279165 від 30.05.2014 року (т. 1 а.с. 21-47).

Перевіркою встановлено, порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Балкантех" ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством завищено податкові зобов'язання за вересень, жовтень, грудень 2013 року, січень 2014 року всього у сумі 59775,36 грн.; п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за період за вересень, жовтень, грудень 2013 року, січень 2014 року всього у сумі 65856,85 грн.; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, внаслідок формування сум податкового кредиту від здійснення діяльності з ТОВ "Комютери-М" занижено ПДВ до сплати на загальну суму 8615 грн., у т.ч. за вересень 2013 року у сумі 6810 грн., за жовтень 2013 року у сумі 1805 грн.; п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, внаслідок формування сум витрат від здійснення діяльності з ТОВ "Комп'ютери-М" та, як наслідок, заниження суми податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 8184 грн.(т. 1 а.с. 46).

На підставі акту перевірки акт № 2090/20-30-22-01/38279165 від 30.05.2014 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.06.2014 року за № 0001912201, яким відповідач збільшив суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 10230 грн. (т. 1 а.с. 48).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його у адміністративному порядку, однак рішеннями про результати розгляду скарг оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.06.2014 року за № 0001912201 залишене без змін, а скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛКАНТЕХ" - без задоволення (т. 1 а.с. 49-56).

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача зі встановлення в Акті №2090/20-30-22-01/34859198 від 30.05.2014 року висновків щодо заниження суми податку на прибуток за 2013 рік в розмірі 8184 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 січня 2011 року за № 34/18772, визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пункту 6 розділу ІV - у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 розділу II Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Заперечення можуть бути винесені на розгляд передбачених пунктом 1 цього розділу постійних комісій при відповідних органах державної податкової служби.

Суд зазначає, що акт перевірки не містить владних управлінських приписів щодо позивача, а лише містить інформацію про виявлені під час перевірки порушення. Крім того, дії контролюючого органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам по собі акт перевірки та його висновки не має і не може мати для платника податків будь-яких наслідків.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення податкових зобов'язань, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Висновки зазначені в акті перевірки не породжують та не змінюють права та обов'язки позивача, а тому вимоги про визнання таких висновків неправомірними не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Тобто, дії службової особи щодо включення до акта перевірки висновків не можуть бути предметом розгляду в суді, оскільки як вбачається з Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 січня 2011 року за № 34/18772, заперечення до акту та висновки на них є невід'ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є ті дії, які безпосередньо породжуються певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер, тоді як, висновки викладені в оспорюваному акті перевірки, не спричиняють настання юридичних наслідків для позивача .

Таким чином, суд робить висновок про те, що дії по складанню висновків акту перевірки не породжують ніяких правових наслідків для позивача.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного суду України від 10.09.2013 року №21-237а13, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пункту 1 частини 1 статті 237 КАС України.

Згідно частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, вищевказані позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо внесення змін до електронної баз даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційної бази контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до картки особового рахунку ТОВ "Балкантех" на підставі відомостей, викладених в №2090/20-30-22-01/34859198 від 30.05.2014 року, який містить висновки щодо: заниження суми податку на прибуток за 2013 рік в розмірі 8184 грн. та зобов'язання Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Балкантех" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційної бази контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до картки особового рахунку, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в Акті №2090/20-30-22-01/34859198 від 30.05.2014 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Приписами пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" (далі - Наказ № 1197) з 01.01.2013 року введено в експлуатацію ІС "Податковий блок" в органах державної податкової служби всіх рівнів".

Згідно пункту 2.1 Наказу № 1197, існуючі інформаційні системи, в тому числі АС "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", експлуатувалися паралельно з інформаційною системою "Податковий блок" до 31.01.2013 року.

Крім того, судовим розглядом не встановлено, що відповідачем вносились будь-які зміни до електронної баз даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційної бази контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до картки особового рахунку ТОВ "Балкантех" на підставі відомостей, викладених в №2090/20-30-22-01/34859198 від 30.05.2014 року.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17.06.2014 року №0001912201 суд зазначає наступне.

Як вбачається із акту перевірки, підставою для встановлення порушення п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, внаслідок формування сум витрат від здійснення діяльності з ТОВ "Комп'ютери-М" та, як наслідок, заниження суми податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 8184 грн.слугував висновок контролюючого органу про не підтвердження правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Комп'ютери-М".

Матеріалами справи підтверджено, що у перевіряємий період між позивачем (покупець) та ТОВ "Комп'ютери-М" ( продавець) було укладено договір постачання №209 від 02.09.2013 року. Відповідно до умов вказаного правочину, продавець зобов'язується передати у власність покупця товар відповідно до його замовлення протягом 20 календарних днів з моменту виконання покупцем оплати товару, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати отриману продукцію на умовах, зазначених у вказаному договорі.

Відповідно до п. 7 вказаного договору, приймання та передача товару оформлюється видатковою накладною, яка підписується працівниками покупця та продавця, що мають повноваження та відповідний освітньої-кваліфікаційний рівень для виявлення можливих недоліків товару в момент передачі.

У підтвердження виконання умов укладеного правочину позивачем надано до матеріалів справи рахунками-фактурами, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих ТОВ "Балкантех" первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих , на його думку, здійснення господарських операцій з ТОВ "Комп'ютери-М", з огляду на нижченаведене.

Згідно п. 22.1. ст. 22 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Крім того, відповідно до п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вказана правова позиція неодноразово висловлювалось Вищим адміністративним судом України при розгляді справ даної категорії (зокрема, в ухвалі від 26.10. 2010 р. по справі № К-5746/07, номер у ЄДРСР 12492841, в ухвалі від 08.07.2010 р. по справі № К-23280/07, номер у ЄДРСР 10370705, тощо) та викладена у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Між тим, за відсутності факту здійснення господарської операції, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. При цьому, про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала); відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції (наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо); відсутність можливості здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо та інші обставини.

Частиною 2 ст. 9 вищезгаданого закону України первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що необхідною умовою договору укладеного позивачем з ТОВ "Комп'ютери-М" є замовлення, яким покупець визначає замовлення товару та отримує погодження від продавця, що визначає найменування, кількість та встановлює ціну, після чого товар поставляється.

В даному випадку ані під час перевірки, ані до судового засідання вказаних замовлень позивачем надано не було.

Крім того, суд звертає увагу, що всі видаткові накладні, всупереч ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не містять відомостей щодо їх складання, крім того, відсутні відомості щодо реквізитів довіреностей виписаних на осіб уповноважених на отримання товару.

Так, відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Однак , в порушення норм діючого законодавства, позивачем не надано до матеріалів справи довіреностей на осіб, які мали право на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Комп'ютери-М".

Крім того, приписами п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Також на час проведення перевірки, податковому органу не були надані документи, які підтверджують факт використання придбаної продукції у здійснюваній ним підприємницькій діяльності.

Надані до суду копії товарно-транспортних накладних, договір поставки не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки були відсутні під час проведення перевірки, а отже враховуючи приписи п.44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, суд вважає їх відсутніми на час складення податкової звітності

За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими діюче податкове законодавство пов'язує виникнення у позивача права на спірні суми податку на прибуток.

Також, суд не погоджується з твердженням позивача стосовно того, що при проведенні перевірки відповідач не мав права посилатися на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Оскільки стаття 75 Податкового кодексу України містить в собі чітко визначені підстави проведення документальних перевірок, однією з яких є отримання в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Суд, враховуючи приписи ст. 71 КАС України, вважає, що відповідачем надано достатні аргументи та доводи, які свідчать що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на вищевказане, враховуючи відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем вищевказаних товарів, суд дійшов висновку про не підтвердженість реальності проведення господарських операцій з ТОВ "Комп'ютери-М".

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛКАНТЕХ" задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛКАНТЕХ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 29.12.2014р.

Суддя С.О. Чудних