Постанова № 42024807, 23.12.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 грудня 2014 р. № 820/19664/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Коломойцевої О.П.,

представника відповідача - Онищенка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство завод "Південкабель", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000464000 від 04.12.2014 року Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Завод "Південькабель", з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ в сумі 4656000,00 грн. та достовірності бюджетного відшкодування на рахунок платнка у банку за серпень 2014 року в сумі 2309789,00 грн., за результатами якої складено акт. На підставі вказаного акту перевірки № 343/28-09-40-14/00214534 від 20.11.2014 року відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000464000 від 04.12.2014 року. Обставини, які викладені в акті перевірки, неправомірно кваліфіковані як порушення, що передбачені ст. 78, ст.198 та ст. 200 Податкового кодексу України, вищевказані порушення встановлено відповідачем при довільному трактуванні норм права та при грубому порушенні норм податкового законодавства. В основу встановленого відповідачем у висновках акту перевірки є викладені у акті перевірки висновки з приводу відсутності реальності здійснення господарських операцій позивачем по взаємовідносинам з його контрагентами, а саме ТОВ "Донвалмет" та ТОВ "Вторресурси-Еліт". Позивач не погоджується з вказаним висновком відповідача та зазначає, що обґрунтування відповідачем відсутності реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами у перевіряємому періоді не ґрунтується на нормах діючого законодавства України та свідчить про поверхневе проведення перевірки. У зв'язку із чим, позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення № 0000464000 від 04.12.2014 року є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 23.12.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.12.2014 року проти позову заперечив, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував відображений в акті перевірки висновок про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій позивача по взаємовідносинах з ТОВ "Донвалмет" та ТОВ "Вторресурси-Еліт", внаслідок чого, зайво включено суму податкового кредиту за серпень 2014 року на суму 188337,19 грн., в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за серпень 2014 року на 97321,60 грн., у зв'язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Завод "Південькабель" з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ в сумі 4656000,00 грн. та достовірності бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за серпень 2014 року в сумі 2309789,00 грн., за результатами якої складено акт № 343/28-09-40-14/00214534 від 20.11.2014 року (а.с.7-20) .

Перевіркою встановлено порушення Публічним акціонерним товариством "Завод "Південкабель" п.п 78.18 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року у декларації за серпень 2014 року від'ємного значення з ПДВ; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, що призвело до завищення суми податкового кредиту за серпень 2014 року на суму 188337,19 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за серпень 2014 року на 97321,60 грн. (а.с. 19).

На підставі вказаного акту перевірки № 343/28-09-40-14/00214534 від 20.11.2014 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000464000 від 04.12.2014 року за формою "В-4" про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 97322,00 грн. (а.с. 5).

З дослідженого акту перевірки № 343/28-09-40-14/00214534 від 20.11.2014 року судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірного податкового повідомлень-рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем та його контрагентами.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у перевіряємий період мав господарські відносини з ТОВ "Донвалмент" та ТОВ "Вторресурси-Еліт".

Судом встановлено, що 23.12.2013 року між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вторресурси-Еліт" (виконавець) було укладено договір №ПО-2313, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виконати за завданням замовника послугу зі збирання, транспортування, переробки, утилізації відходів (у тому числі шляхом передачі на перероблюючі підприємства), як вторинної сировини,використаної тари (упаковки) з різноманітних матеріалів імпортованої продукції на умовах і за тарифами, зазначеними цим договором, у вигляді загальної маси, в якій випущено у вільний обіг продукцію в Україні (а.с. 31).

У підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надано до матеріалів справи податковими накладними № 39, №45, актом здачі-прийняття робіт № 24 (а.с. 32-35).

Матеріалами справи підтверджено, що між Публічним акціонерним товариством "Завод "Південкабель (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донвалмент" (продавець) 10.01.2011 року укладено контракт №10/01. За умовами укладеного контракту продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити за чушку свинцеву марки С-2 у кількості, що вказана у специфікаціях (а.с.42).

Реальність виконання умов укладеного правочину від 10.01.2011 року підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: прибутковими ордерами № 408, №395, видатковими накладними №4 від 08.07.2014 року, №3 від 03.07.2014 року, податковими накладними № 2 від 08.07.2014 року, № 1 від 03.07.2014 року, рахунками-фактурами № 4 від 08.07.2014 року, №3 від 03.07.2014 року, товарно-транспортними накладними від 08.07.2014 року № 08/07, від 03.07.2014 року №03/07, лімітно-забірною карткою від 01.07.2014 року №28, журналом реєстрації довіреностей, карткою обліку матеріалів по складу №48, специфікаціями № 3, №4, виписами із сертифікатів якості №17, журналом реєстрації довіреностей (а.с.43-63).

Переміщення товару здійснювалось на автотранспорті покупця, що підтверджується долученими до матеріалів справи свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 64).

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні ресурси для зберігання придбаного товару, що підтверджується свідоцтвом про власність від 19.09.1995 року та переліком нерухомого майна, яке приватизоване у складі цілісного майнового комплексу (а.с.105-107).

Оплата товару здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками з банку (а.с. 108-116).

Таким чином, висновок контролюючого органу щодо порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України у зв'язку з ненаданням на перевірку первинних документів слід вважати недоведеним.

Суд зазначає, що про фактичне виконання умов договору свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання договорів між позивачем та ТОВ "Донвалмент", ТОВ "Вторресурси-Еліт" підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, специфікаціями, товарно-транспортними накладними, виписками із банку, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та ТОВ "Донвалмент", ТОВ "Вторресурси-Еліт" виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними. Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку податкового органу в акті перевірки відсутні.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ "Донвалмент" та ТОВ "Вторресурси-Еліт" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України .

А тому висновки відповідача викладені в акті перевірки № 343/28-09-40-14/00214534 від 20.11.2014 року про порушення Публічним акціонерним товариством "Завод "Південкабель" п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, що призвело до завищення суми податкового кредиту за серпень 2014 року на суму 188337,19 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за серпень 2014 року на 97321,60 грн. та призвело до порушення п.п 78.18 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року у декларації за серпень 2014 року від'ємного значення з ПДВ, є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Посилання представника відповідача в акті перевірки № 343/28-09-40-14/00214534 від 20.11.2014 року на те, що ним отримано від Жовтневої ОДПІ ГУ Міндоходів м.Маріуполя у Донецькій області на довідку від 19.11.2014 року №18238/7/5-81-22-06, яким повідомлено, що ТОВ "Донвалмет" є посередником, постачальником реалізованої продукції є ТОВ "Белатрікс", а відповідно до акту ДПІ у Шевченківському районі м.Києва МГМУМД "Про неможливість проведення зустрічної звірки" ТОВ "Белатрікс" відсутнє за місцезнаходженням, суд не приймає до уваги виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Така ж позиція узгоджується із позицією Верховного суду України викладену в постановах №10/21 від 02.03.2010 року, №09/05 від 13.01.2009 року, №08/28 від 12.02.2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодеку адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкового повідомлення - рішення від 04.12.2014 року № 0000464000, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000464000 від 04.12.2014 року за формою "В-4" про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ за серпень 2014 року у розмірі 97322,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" (вул. Автогенна, 7, м.Харків, 61099, код ЄДРПОУ 00214534) судовий збір у розмірі 194 (сто дев'яносто чотири) грн. 64 коп.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 29.12.2014р.

Суддя С.О. Чудних