Ухвала суду № 42024775, 27.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6253/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

27 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Садове товариство Тополя" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Садове товариство Тополя" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 09 грудня 2011 року № 0011191501.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у липні місяці 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Садове товариство Тополя», у відповідності до вимог підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, подано до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року.

На виконання вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, відповідачем проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Садове товариство Тополя»на підставі поданої ним податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року.

За результатами камеральної перевірки відповідачем складено Акт від 14 листопада 2011 року № 21/1501/36107091.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що виявилось у включенні до розрахунку об`єкта оподаткування за наслідками ІІ кварталу 2011 року даних про від'ємне значення об'єкту оподаткування, задекларованого позивачем за результатами господарської діяльності у I кварталі 2011 року з урахуванням збитків, що виникли за попередні податкові періоди, у тому числі за 2010 рік, у сумі 17 136 грн. 00 коп.

На підставі встановленого порушення, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 09 грудня 2011 року № 0011191501, яким відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року на суму 17136 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає порядок адміністрування податку на прибуток підприємств, права та обов'язки платників податку, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу, який визначає порядок справляння податку на прибуток підприємств, застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Згідно п. 150.1 статті 150 розділу III Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням того, що у разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Так, розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Оскільки розділ III Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, розрахунок та декларування від`ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за результатами господарської діяльності у I кварталі 2011 року здійснюється у порядку та у спосіб, визначені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР.

Відповідно до п. 6.1 статті 6 вищевказаного Закону, у разі, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому, у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно абз. 1 п. 22.4 ст. 22 «Прикінцеві положення» Закону України № 334/94-ВР (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20 травня 2010 року № 2275-VI), у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Так, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, від'ємне значення минулих років, зокрема 2010 року, є складовою частиною витрат I кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат саме в цьому періоді було передбачене положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

А тому, податкове зобов`язання за наслідками I кварталу 2011 року, складовою частиною якого є від`ємне значення минулих податкових періодів, вважається кінцевим результатом розрахунку об`єкта оподаткування за Законом України № 334/94-ВР, який втрачав чинність.

Так, починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України, якими встановлено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого кварталу 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат такого податкового періоду.

Водночас, наведені норми Податкового кодексу України, зокрема, пункт 150.1 статті 150 розділу III та пункти 2, 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» не містять обмежень щодо формування об'єкту оподаткування за II квартал 2011 року лише виходячи з результатів господарських операцій, здійснених у I кварталі 2011 року, та без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу I кварталу 2011 року з 2010 року.

Таким чином, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у I кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу цього показника з попереднього податкового року (2010 рік), повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за II квартал 2011 року.

З огляду на те, що відповідачем не оспорюється правильність визначення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за I квартал 2011 року, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що зменшення об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств за II квартал 2011 року за рахунок від`ємного значення минулих податкових періодів здійснено позивачем обґрунтовано, оскільки таке від`ємне значення набуло статусу валових витрат І кварталу 2011 року після їх декларування позивачем.

Оскільки з метою належного адміністрування податком на прибуток підприємств показники податкових декларацій з цього податку зазначаються за наростаючим підсумком, судом першої інстанції вірно зазначено, що врахування позивачем при визначенні об`єкту оподаткування за II квартал 2011 року від`ємного значення об`єкту оподаткування за І кварталу 2011 року, складовою частиною якого є збитки за 2010 рік, є обґрунтованим.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що зменшення Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року на суму 17 136 грн. 00 коп. здійснено з порушенням вимог чинного законодавства України, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Садове товариство Тополя" та їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.