Рішення № 42024585, 28.12.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.12.14р. Справа № 904/8088/14За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 530 грн. 10 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Єрмілко Т.А., дов. № 79юр від 01.08.14р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська заборгованість в розмірі 3 530 грн. 10 коп., з яких: 2 961 грн. 61 коп. - сума основного боргу, 402 грн. 68 коп. - інфляційні втрати, 165 грн. 81 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору на технічне обслуговування системи газопостачання від 02.01.12р. № 438/39/128469 та договору поруки від 02.01.12р. № 4797/89/129276.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що в порушення вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України позивач не звернувся до відповідача з відповідною вимогою або позовом у визначений законом строк, у зв'язку із чим договір поруки не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки строк звернення із даними позовними вимогами до поручителя сплинув. Одночасно, заявив про застосування позовної давності відповідно до ст.. 267 ЦК України та просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідач явку свого повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (виконавець) та Військовою частиною А-4608 (замовник) укладений договір № 438/39/128469 на технічне обслуговування систем газопостачання (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуг з технічного обслуговування (далі-ТО) газопроводів та споруд на них, які належать замовнику та знаходяться за адресою: пос. Краснопілля, а замовник приймає на себе зобов'язання оплатити зазначені послуги в строки, передбачені цим Договором.

Згідно п.1.4 Договору взаємовідносини сторін з питань ТО газопроводів та споруд на них регулюються цим Договором, а в частині не передбаченій цим Договором - діючим ПБСГУ та Нормами.

За умовами п. 2.1 Договору вартість послуг, передбачених цим Договором, визначається за цінами діючих Кошторисів, затверджених виконавцем і зазначених в Додатку № 1

Відповідно до умов п. 2.4 Договору надані послуги оплачуються замовником щомісячно, до 5-го числа місяця наступного за звітним, відповідно до виставленого рахунку та актів наданих послуг.

На виконання умов Договору, у період з жовтня по грудень 2012р., позивач надав відповідачу послуги з обслуговування та поточного ремонту вуличних газопроводів на загальну суму 2 961 грн. 61 коп., що підтверджується актами на технічне обслуговування, підписаними сторонами (а.с. 15-17).

Відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у вказані сумі.

Згідно п. 5.1 Договору при порушенні замовником строків оплати, передбачених п. 2.4 цього Договору, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу. Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України сума боргу підлягає оплаті з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до розрахунку позивача сума нарахованої пені складає 319 грн. 47 коп. за загальний період з 06.04.13р. по 21.02.14р. по кожному акту окремо.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України та умов п. 5.1 Договору позивач нарахував суму 165 грн. 81 коп. 3 % річних за період з 05.11.2012р. по 02.10.14р. та інфляційні втрати в розмірі 402 грн. 68 коп. за вказаний період.

Виконання Військовою частиною А-4608 зобов'язань за договором № 438/39/128469 від 02.01.12р. забезпечено договором поруки № № 4797/89/129276 від 02.01.12р. (надалі - Договір поруки), укладеного між позивачем (кредитор) та відповідачем (поручитель).

Згідно з Договором поруки, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язання по Договору № 438/39/128469 від 02.01.2012, укладеного між кредитором та боржником (основний договір). У випадку невиконання боржником зобов'язань з оплати послуг за технічне обслуговування газопроводів та споруд на них за адресою: військове містечко № 78 (п. Краснопілля), відповідно до умов основного договору, поручитель відповідає перед кредитором за порушення цих зобов'язань боржником. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечення порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні по відношенню до Боржника на суму виконаного зобов'язання (п. п. 1.1, 2.1, 2.3).

За умовами п. 2.2 Договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань з оплати наданих послуг в строки, обумовлені основним договором, поручитель зобов'язується виконати дані зобов'язання перед кредитором шляхом перерахування суми вартості наданих послуг на р/р кредитора у термін до 5 числа наступного за звітним місяцем.

Згідно п. 6.1 Договору поруки Договір поруки вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.12.

Відповідно до п.6.3 Договору поруки, в редакції додаткової угоди (а.с. 49), якщо жодна із сторін за місяць до закінчення строку дії договору не заявить про його розірвання, то дія договору продовжується на кожний наступний календарний рік. Умови даного договору застосовуються до відносин та зобов'язань, які виникли між кредитором та боржником по договору № 438/39/128469 від 02.01.12, а в частині виконання грошових зобов'язань, в т.ч. сплата штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань - до повного їх виконання.

Доказів оплати заборгованості відповідачем станом на час розгляду справи сторонами матеріали справи не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України визначено, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст.. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідає вимогам чинного законодавства.

За нормами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, договір поруки є чинним на день розгляду справи, а тому позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 2 961 грн. 61 коп., 402 грн. 68 коп. інфляційних втрат, 165 грн. 81 коп. 3% річних обґрунтовано заявлені до відповідача, підтверджені належними доказами та є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Одночасно, за встановлених обставин, господарський суд не вбачає підстав для застосування позовної давності на підставі ст.. 267 ЦК України, згідно заяви відповідача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Феодосіївська, б. 13 код ЄДРПОУ 08004581) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860) 2 961 грн. 61 коп. (дві тисячі дев'ятсот шістдесят одну грн. 61 коп.) основного боргу, 165 грн. 81 коп. (сто шістдесят п'ять грн. 81 коп.) 3% річних, 402 грн. 68 коп. (чотириста дві грн. 68 коп.) інфляційних втрат, 1 827 грн. 00 коп. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І. А. Рудь

Повне рішення складено - 29.12.14р.