Постанова № 42024223, 29.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2014 р. Справа № 816/3424/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачів Горобець О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2014р. по справі № 816/3424/14

за позовом ОСОБА_3

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області , Міністра внутрішніх справ України

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі,

ВСТАНОВИЛА:

01.09.2014 р. ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням зменшення позовних вимог просив:

- визнати протиправними та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 22.07.2014 р. № 1357-о/с та наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 23.07.2014 р. № 330-о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у відставку за віком полковника міліції заступника начальника УМВС України в Полтавській області - начальника міліції громадської безпеки ОСОБА_3

-поновити полковника міліції ОСОБА_3 на службі в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника УМВС України в Полтавській області - начальника міліції громадської безпеки з 23.07.2014 р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2014 р. у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_3 (далі Позивач), не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій простить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2014 р. та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції ст. 36 , 40 КЗУпП, ч. 3 п. 7, ч. 2 п. 6, п. 48, п.п. «а» ч. 1 п. 64 Положення про проходження служби в органах внутрішніх справ, неврахування доказів, невідповідність висновків суду обставинам справи, що привело до її невірного вирішення, оскільки при звільненні позивача відповідачами порушено підстави та процедуру звільнення, а саме, позивача не ознайомлено з поданням та мотивами звільнення, не проведено його атестування, засідання кадрової комісії проведено без участі позивача, та за умови, що рапорт про звільнення за власним бажанням позивач не подавав.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник відповідача проти скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в органах внутрішніх справ з січня 1990р. по 2014р.

На виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. наказами МВС України від 18.07.2014р. № 1343о/с та УМВС в Полтавській області від 21.07.2014р. № 324 о/с полковника міліції ОСОБА_3 поновлено на посаді заступника начальника Управління-начальника міліції громадської безпеки з 28.06.2012р.

22.07.2014р. № 1357 о/с наказом МВС України від 22.07.2014 р. ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 7, 8 у відставку (зі зняттям з військового обліку) на підставі п. 65 "а" (за віком) Положення (а.с. 92).

23.07.2014 р. наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 330-о/с звільнено з органів внутрішніх справ України у відставку за віком ОСОБА_3 полковника міліції заступника начальника УМВС України в Полтавській області - начальника міліції громадської безпеки (а.с. 93).

23.07.2014 р. позивач отримав трудову книжку та військовий квиток, що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 94).

Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідачів, дотримання процедури звільнення, та необґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 65 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМУ від 29.07.1991 р. № 114 (далі-Положення), особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку): за віком - при досягненні граничного віку, встановленого пунктом 7 цього Положення та Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання.

Відповідно до п. 7 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу залежно від присвоєних їм спеціальних звань перебувають на службі в органах внутрішніх справ до такого віку: полковники міліції - до 50 років.

Згідно п. 8 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, які досягли встановленого для них пунктом 7 цього Положення віку, підлягають звільненню в запас з постановкою на військовий облік або у відставку.

При необхідності на службі в органах внутрішніх справ можуть бути залишені на строк до п'яти років особи середнього і старшого начальницького складу до полковника міліції та полковника внутрішньої служби включно - начальниками, яким надано право призначати їх на посаду.

Згідно п. 69, 70 Положення звільнення зі служби осіб рядового і молодшого начальницького складу провадиться начальниками, яким таке право надане Міністром внутрішніх справ.

Звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу в запас і відставку провадиться:

до полковника міліції, полковника внутрішньої служби включно - начальниками головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі і рівними їм начальниками, яким таке право надано Міністром внутрішніх справ.

Згідно п. 16 ч. 10 Положення «Про Міністерство внутрішніх справ України» Міністр призначає на посаду та звільняє з посади керівників територіальних органів МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, на транспорті, їх заступників; призначає на посаду та звільняє з посади керівників територіальних органів МВС в районах, районах у містах, міських управлінь (відділів), лінійних управлінь (відділів), окремих підрозділів міліції.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на час звільнення мав спеціальне звання «полковник міліції», належав до осіб старшого начальницького складу ОВС.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 досягав граничного терміну перебування на службі (50 років), передбаченого п.п.7,8 Положення, а тому підлягав звільненню або залишенню на службі.

Проте судом встановлено, що позивач про поновлення його на посаді заступника начальника УМВС України в Полтавській області - начальника міліції громадської безпеки дізнався лише після звільнення з цієї посади, а саме 23.07.2014р.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги , що зазначені обставини, а саме не своєчасне ознайомлення з наказами про поновлення на посаді, звільнення з посади, позбавили позивача можливості скористатися правом подання відповідного рапорту про продовження терміну служби, в зв'язку з досягненням граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, до вищого керівництва.

Посилання суду першої інстанції та відповідача на наявність рапорту позивача про продовження терміну на службі від 05.07.2014р. , подань про його звільнення від безпосередніх керівників від 16.07.2014р. та 21.07.2014р. , а також висновків кадрової комісії УМВС в Полтавській області 17.07.2014р. колегія суддів вважає помилковими, оскільки зазначені документи складалися та розглядалися органами, під час перебування позивача на іншій посаді, а саме заступника начальника Полтавського міського управління УМВС, яка зокрема передбачає вирішення питання про продовження на службі іншими посадовими особами.

Колегія суддів зазначає, що посада, яку обіймав позивач на час звільнення, віднесена до номенклатури посад Міністра внутрішніх справ України, відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справі від 30.06.2011р. № 378 «Про затвердження номенклатури посад щодо призначення, переміщення, звільнення осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ», а тому питання щодо доцільності продовження терміну служби заступника начальника управління -начальника міліції громадської безпеки в Полтавській області, розгляд рапорту, подання безпосереднього керівництва, мало бути вирішено повноважними органами.

Колегія суддів зазначає, що згідно п.3.17 Інструкції з оформлення документів у системі МВС України, затвердженої наказом МВС, від 27.07.2012р. № 650 рапорт -письмове звернення працівника до вищої посадової особи з викладом питань службового чи особистого характеру і висловленням у зв'язку з чим відповідного прохання.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , в зв'язку з не своєчасним повідомленням його про поновлення на посаді, віднесеної до номенклатури посад Міністра внутрішніх справ, позбавлений був можливості подати рапорт до вищої посадової особи, яка повноважна вирішувати питання щодо продовження терміну перебування на службі.

Подання про звільнення позивача з займаної посади складено його безпосереднім керівником в.о. начальника УМВС України в Полтавській області 21.07.2014р., проте як звільнення позивача відбулося 23.07.2014р. (а.с.90-91)

Таким чином, з моменту поновлення ОСОБА_3 на посаді та на час звільнення, засідання кадрової комісії, до повноважень якої належить вирішення персональних питань, в тому числі щодо продовження терміну служби працівниками, які досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, по розгляду питання щодо продовження служби ОСОБА_3 не проводилося та подання на ньому не розглядалося, а отже накази про звільнення позивача винесені передчасно.

Судом встановлено, що за час роботи в органах внутрішніх справ України позивач неодноразово заохочувався керівництвом УМВС України, нагороджений відомчими медалями та відзнаками за сумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, а також вагомі особисті здобутки у справі боротьби зі злочинністю.

Доводи апеляційної скарги, що звільнення позивача відбулося без проведення атестації, колегія суддів вважає помилковими.

Суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про відсутність обов'язку проведення атестації у випадку звільнення особи за віком.

Колегія суддів вважає такі висновки суду вірними.

Відповідно до п.48 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМУ від 29.07.1991 р. № 114, при звільненні з органів внутрішніх справ осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться їх атестація, а у виняткових випадках - незалежно від цього строку.

Порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України регламентований відповідною Інструкцією , затвердженою наказами МВС України № 181 від 22.03.2005р. , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 23.05.2005р. № 559/19839.

Згідно п.3.1 Інструкції про порядок проведення атестування особового складу ОВС атестаційній листи на підлеглих складають безпосередні начальники. Начальники, які складають атестаційний лист, зокрема зобов'язані ознайомитись з вимогами цієї Інструкції, проаналізувати проходження служби, професійну і спеціальну підготовку, а також конкретні показники роботи працівника, провести бесіду з працівником, який атестується, з питань проходження ним служби, підвищення рівня професійних та спеціальних знань, на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей працівника, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною у додатку 1 до Інструкції, ознайомити працівника, який атестується зі змістом атестаційного листа.

Проте пунктом 1.4. Інструкції Про порядок проведення атестування осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ затвердженої наказом МВС України від 2203.2005 р. № 181, встановлено, що атестування осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться, зокрема, при звільненні з органів внутрішніх справ (крім випадків звільнення за віком).

Таким чином, не проведення атестування осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ під час звільнення за віком, не є порушенням вимог нормативно-правових актів.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення відповідачами процедури звільнення в частині не ознайомлення позивача з поданням про звільнення, колегія суддів вважає помилковими, тому як нормативно-правовими актами не встановлено обов'язку вчинення таких дій відповідачами.

Відповідно до ст.ст.10,24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи начальницького складу користуються усіма соціально-економічними, політичними та особистими правами та свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією України та іншими законодавчими актами. У разі незаконного звільнення особи начальницького складу підлягають поновленню на попередній роботі.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі не надали доказів на підтвердження дотримання процедури звільнення позивача відповідно до вимог Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Зважаючи на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані накази щодо звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ були видані передчасно, тобто без врахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів позивача і цілями, на досягнення яких вони спрямовані, без урахування особистих якостей, поведінки, тривалості на службі і рівня знань позивача.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що оскаржувані накази щодо звільнення ОСОБА_3 підлягають скасуванню, а позивач підлягає поновленню на службі в органах внутрішніх справ на попередній посаді.

Доводи відповідача щодо відсутності у суду права поновлювати на службі в органах внутрішніх справ осіб, які згідно з Положенням , не можуть проходити її віком, з посиланням на рішення Верховного Суду України від 22.09.2009р. по справі № 21-К-52651/09 колегія суддів вважає помилковими, тому як зазначеним рішенням не висловлена правова позиція Верховного Суду України з цього питання, а лише зазначено про наявність різних правових позицій Вищого адміністративного суду України в справах про поновлення на службі.

Відповідно до п.1,4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є не повне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що привело до невірного вирішення справи.

З огляду на зазначене , колегія суддів зазначає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. п.1,4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2014р. по справі № 816/3424/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати наказ Міністра внутрішніх справ України від 22.07.2014р. № 1357о/с та наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 23.07.2014р. № 330о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у відставку за віком полковника міліції ОСОБА_3, заступника начальника УМВС України в Полтавській області - начальника міліції громадської безпеки.

Поновити полковника міліції ОСОБА_3 на службі в органах внутрішніх справ України на посаді заступника начальника УМВС України в Полтавській області - начальника міліції громадської безпеки .

Постанова суду в частині поновлення на службі підлягає негайному виконанню, набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Присяжнюк О.В. Курило Л.В. Повний текст постанови виготовлений 29.12.2014 р.