Постанова № 42024079, 23.12.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2014 року № 813/7158/14 Львівський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого - судді Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання Приймака С.І.

представника позивача Писко Т.В.

представник відповідача Антонюка І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення №0000793901/14598 від 07.10.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів в якому просить визнати частково протиправним та скасувати в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн податкове повідомлення - рішення №0000793901/14598 від 07.10.2014 року .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в акті перевірки податковим органом вказано, що позивачем в порушення вимог п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України не надано до СДПІ з ВПП у м. Львові ДПС звіти про виплачені доходи нерезидентам та утриманий з них прибуток по наступних нерезидентах: TankTransPolska, Польща, SpomaszBelzyce S.A., Польща, CargillFinancialServicesInternational, США, ООО «Сан Глобал Евразия», Росія. Позивач зазначає, що податковим органом за кожне таке неподання звітів до нього застосовано штраф в розмірі 170,00 грн, що у своїй сукупності становить 680,00 грн. Вважає такий порядок нарахування штрафних санкцій невірним та завищеним, оскільки фактично вважається неподаною сама декларація та відповідно слід застосовувати штрафні санкції в розмірі 170,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пославшись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі з підстав, викладених в поданих суду письмових запереченнях(а.с.185-186). Додатково зазначив, що додаток ПН «Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом походження з України» подається платником податку у разі наявності суми податку, яка утримується з останнього при виплаті доходів (прибутків) нерезидентами. У випадку відсутності виплат доходів, утримання та перерахування до бюджету податків на доходи нерезидентів розрахунок (звіт) не подається. Вважає, що Спеціалізована Державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м.Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів при перевірці діяла в межах норм ПК України. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Судом встановлено, що ТзОВ «Яблуневий Дар» 21.05.2003 року зареєстроване Городоцькою районною державною адміністрацією, код за ЄДРПОУ:32475074.

Місцезнаходження ТзОВ «Яблуневий Дар», відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: Львівська область,м. Городок, вул. Львівська,274 а.

Взято на податковий облік Городоцькою МДПІ 02.06.2003 року за №4062, із 05.01.2014 року перебуває на обліку в Спеціалізованій Державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

У періоді що перевірявся, ТзОВ «Яблуневий Дар» було платником: податку на додану вартість, екологічного податку, збору за першу реєстрацію транспортного засобу, податку з доходів фізичних осіб, плати за використання надрами, плати за землю, збору за спеціальне використання води та консолідовано сплачував податок на прибуток.

У періоді, за який проводилася перевірка, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.07.2003 року №18368889, виданого Городоцькою МДПІ, індивідуальний податковий номер - 324750713169, був зареєстрований платником ПДВ з 03.07.2003 року.

Судом встановлено, що посадовими особами Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Яблуневий Дар» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 29.09.2014 року №429/28-06-39-01/32475074 (далі - акт перевірки) (а.с.18-182).

На підставі акта перевірки від 29.09.2014 року №429/28-06-39-01/32475074 податковий орган 07.10.2014 року прийняв податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0000793901/14598, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму штрафних санкцій за порушення п. 46.1 ст.46, п. 103.9. ст.103 ПК України (а.с.6).

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомлення - рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 1. ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2. ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений конституційно принцип законності також міститься і в п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України (далі - ПК України), згідно з яким, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно пп. 14.1.122 «а», «в», пп. 14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України: нерезиденти - це: іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; фізичні особи, які не є резидентами України; податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - самозайнята особа, яка незалежно від способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 га розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п.103.1, п.103.2 ст.103 Податкового кодексу України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України. Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Відповідно до п.103.4 ст.103 Податкового кодексу України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Згідно п. 103.5., п. 103.6 ст.103 Податкового кодексу України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України. У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або органом державної податкової служби під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов'язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.

Згідно п. 103.9 ст.103 Податкового кодексу України особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до п. 103.10 ст.103 Податкового кодексу України у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України і питань оподаткування.

Згідно із п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Форма податкової декларації з податку на прибуток затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 30 грудня 2013 р. N 872 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 січня 2014 р. N 103/24880.

Судом становлено, що ТОВ «Яблуневий Дар» було подано податкову декларацію з податку на прибуток, однак не було подано додатки до податкової декларації. Зазаначене сторонами не заперечувалося.

Так, п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України визначено, що форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 Податкового кодексу України, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).

В такому випадку, якщо до контролюючого органу не було подано додатки ПН до Декларації, то така Декларація не визнається податковою декларацією та вважається неподаною.

Згідно пункту 120.1. статті 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170,00 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Повторним порушенням, за яке передбачено штраф у розмірі 1020 гривень згідно із п.120.1 ст.120 ПКУ, буде несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів - для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.

Отже подана позивачем декларація із податку на прибуток за 2013 рік не визнається відповідачем податковою декларацією і відповідальність за п. 120.1. статті 120 ПК України передбачена саме за неподання податкової декларації у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Суд вважає за необхідне також зазначити те, що в позовній заяві ТОВ «Яблуневий Дар» просить скасувати податкове повідомлення - рішення №0000793901/14598 від 07.10.2014 року в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн., а отже і не заперечує порушення пункту 120.1. статті 120 ПК України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені в актах перевірок, докази позивача не спростовані.

Таким чином, суд вважає що оспорюване податкове повідомлення-рішення щодо нарахування суми штрафу прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів №0000793901/14598 від 07.10.2014 року в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів 182 грн. 70 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повий текст постанови виготовлено 26 грудня 2014 року.

Суддя Костецький Н.В.