Постанова № 42024000, 23.12.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2014 р. Справа № 5004/715/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників:

від апелянта - не з'явився

від кредиторів - Сандуляк С.А. (ПАТ"Райффайзен Банк Аваль")

від боржника - не з'явився

арбітражний керуючий - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Ірта" на ухвалу господарського суду Волинської області від 27.10.11 р. у справі № 5004/715/11

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.10.2011р. у справі №5004/715/11 (суддя Войціховський В.А.) затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь". Визнано грошові вимоги кредиторів боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь", с. Копачівка, Рожищенського району:

- публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної

дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в розмірі 22753597,30 грн. з яких 22753597,30 грн. перша черга;

- публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" в розмірі 652035,79 грн., з яких

641109,90 грн. перша черга, 10925,89 грн. шоста черга;

- публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Луцька регіональна

дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" в розмірі 5493888,66 грн., з яких 5192991,20 грн. перша черга, 300897,46 грн. шоста черга;

- публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії -

Волинське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" в розмірі 378072,55 грн., з яких 350681,14 грн. перша черга, 27391,41 грн. шоста черга;

- публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луцького центрального відділення ПАТ "Український інноваційний банк" в розмірі 991302,19 грн., з яких 889265,71 грн. перша черга, 102036,48 грн. шоста черга.

Встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, вважаються погашеними.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, приватне підприємство "Ірта" подало апеляційну скаргу в якій просить останню скасувати в частині розгляду грошових вимог ПП "Ірта" та направити на новий розгляд до господарського суду Волинської області. В обгрунтування скарги зазначає, що ухвала була проголошена судом без належного повідомлення апелянта про слухання справи та розгляд його вимог. Вказує, що ПП "Ірта" у відповідності до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як кредитор боржника, направило заяву з грошовими до ТзОВ "Аміна-Волинь" в господарський суд Волинської області, розпоряднику майна та боржнику у терміни визначені вищевказаною статтею. Вимоги були визнані боржником та розпорядником майна. Однак, судом першої інстанції не досліджувалась заява ПП "Ірта" та подані докази, а лише зроблено висновок про пропуск підприємством терміну на подання заяви з грошовими вимогами до боржника та вказано, що такі вимоги є погашеними. Відтак, апелянт вважає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального та матеріального права.

В судові засідання представник апелянта не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Учасники провадження у справі письмових відзивів на апеляційну скаргу не подали, явку представників в судове засідання не забезпечили.

Присутні в судових засіданнях представники кредиторів - ПАТ"Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "ВТБ Банк" заперечень проти апеляційної скарги не заявили.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Волинської області від 27.10.2011 р. у справі № 5004/715/11 в частині розгляду вимог ПП "Ірта" залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області №5004/715/11 від 11.04.2011 року за заявою боржника порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь".

Цією ж ухвалою було введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Дуплику Павла Георгійовича.

За результатами підготовчого засідання ухвалою господарського суду Волинської області №5004/715/11 від 10.05.2011 року було зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Аміна-Волинь" у десятиденний термін подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство товариства.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Аміна-Волинь" було опубліковане в офіційному друкованому органі - газеті "Голос України" від 24.06.2011 року №114 (5114).

Розпорядником майна Дупликою М.Г. сформовано та подано до господарського суду на затвердження реєстр вимог кредиторів (уточнений від 05.10.2011 р.), до якого було включено вимоги приватного підприємства "Ірта", м. Луцьк на суму 629934,17 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що вимоги приватного підприємства "Ірта", м. Луцьк на суму 629934,17 грн. виникли до порушення провадження у справі №5004/715/11 про банкрутство ТзОВ "Аміна-Волинь", а отже відносились до конкурсних вимог кредиторів. Однак, до господарського суду Волинської області не надходила заява з грошовими вимогами до боржника від ПП "Ірта".

Відтак відповідно до ч.2 ст.14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання не розглядаються судом першої інстанції та вважаються погашеними.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з вимогами статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Тобто виходячи зі змісту ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (із змінами та доповненнями) кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.

В процедурі банкрутства при розгляді заяви за грошовими вимогами до боржника, господарський суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів.

Тому при розгляді кредиторських вимог суд може в залежності від наявності чи відсутності доказів, що підтверджують заборгованість боржника, визнати або відхилити грошові вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2011 року в газеті "Голос України" №114(5114) опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Аміна - Волинь", (ЄДРПОУ 34214679).

Строк подання заяви у справі про банкрутство у відношенні ТОВ "Аміна - Волинь" встановлений до 25.07.2011 року.

Згідно ч.2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (із змінами та доповненнями) вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Посилання ПП "Ірта" на подання до господарського суду Волинської області письмової заяви з грошовими вимогами до боржника, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки не підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи. Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази (поштове повідомлення, тощо) на підтвердження того, що скаржник подавав до господарського суду Волинської області письмову заяву з грошовими вимогами до боржника. Не надано апелянтом таких доказів і на вимогу суду апеляційної інстанції.

Арбітражним керуючим Дупликою П.Г. на адресу господарського суду Волинської області було надіслано лист від 7 жовтня 2011 року, до якого було додано копії заяв про визнання грошових вимог до боржника наступних кредиторів: ФОП Кушнір Н.М., ТОВ "Еверест - Ст", ПП "Ірта".

10.10.2011 року вищезазначений лист було отримано господарським судом Волинської області, що підтверджується на штампі вхідної кореспонденції. (а.с.74, т.3).

З огляду на вищезазначене, в матеріалах справи наявні лише докази того, що письмова заява ПП "Ірта" була подана до господарського суду лише у жовтні 2011 року.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимог та заперечення. Особа, яка звернулася до суду повинна належними доказами довести факти, на підставі яких подана скарга. Разом з тим, скаржник - ПП "Ірта" в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Посилання апелянта на порушення судом процесуальних норм права, а саме - розгляд вимог ПП "Ірта" за відсутності належного повідомлення останнього про дату і час судового слухання, не приймається судом до уваги, оскільки з викладеного вище вбачається, що апелянт не звертався до місцевого господарського суду з відповідною заявою, а відтак відсутні підстави для його виклику.

Вимоги скаржника не обґрунтовані та не відповідають вимогам чинного законодавства України та суперечать Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який передбачає звернення конкурсних кредиторів до господарського суду в межах місячного строку з дня офіційного опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

А тому, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що ухвала господарського суду Волинської області від 27.10.2011 року у справі №5004/715/11 в частині відмови в задоволенні грошових вимог ПП "Ірта" відповідає нормам матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПП "Ірта" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 27.10.2011 року у справі № 5004/715/11 в частині розгляду грошових вимог ПП "Ірта" залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.