Постанова № 42023964, 24.12.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2014 року Справа № 912/1388/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г.(доповідач)

суддів: Чоха Л.В., Величко Н.Л.

секретар судового засідання: Ревкова Г.О.

за участю представників сторін:

від скаржника: Борисенко Л.П., старший держвиконавець

від відповідача: Безлюдько В.І.. представник. дов. №1/12/23/1 від 08.01.14

розглянувши матеріали апеляційної скарги ВПВ ДВС УЮ в Кіровоградській області на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2014р. у справі №912/1388/13

за скаргою Асоціації "Українські виробники обладнання для СТО" на постанову старшого державного виконавця ВПВ ДВС УЮ в Кіровоградській області Борисенко Л.П. від 24.06.2014 про повернення виконавчого документа по виконавчому провадженню № 42429219 у справі

за позовом Асоціації "Українські виробники обладнання для СТО", Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Войнівка

до Олександрійської міської ради, м. Олександрія

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: відкритого акціонерного товариства "Завод Агромаш", м. Олександрія

про визнання права власності та усунення перешкод в користування майном

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2014р. (суддя Шевчук О.Б.) скаргу Асоціації "Українські виробники обладнання для СТО" від 10.09.2014р. задоволено. Визнано недійсною та скасовано постанову про повернення виконавчого документу від 24.06.2014 вингесену старшим державним виконавцем ВПВ ДВС УЮ в Кіровоградській області Борисенко Л.П.

Не погодившись з ухвалою суду, Відділ примусового відділу ДВС УЮ в Кіровоградській області звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду від 20.11.2014р. скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги Асоціації "Українські виробники обладнання для СТО".

В апеляційній скарзі заявник вказує на те, що:

- подана Асоціацією "Українські виробники обладнання для СТО" скарга не відповідає вимогам ст.ст. 54, 57 ГПК України та п.п. З - 5 ч. 7 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: не зазначено найменування сторін, відділу ДВС та їх місцезнаходження, зміст позовних вимог, не викладено обставин, на яких грунтується скарга; не зазначено доказів, що підтверджують скаргу; не зазначено законодавство, на підставі якого подається скарга.

Отже, у відповідності до вимог п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суд мав би повернути скаргу, а не проводити її розгляд.

- скаржник або його представник не з'являлися у судові засідання, які призначалися на 16.10.2014 р., 30.10.2014 р. та 20.11.2014 р., а також ним не виконано вимог ухвал від 12.09.2014 р. 16.10.2014 р., 20.11.2014 р.

- оскаржуваній ухвалі судом зазначається про те, що в порушення п. 4.1.8. Інструкції з організації примусового виконання рішень державним виконавцем після виявлення нерухомого майна, яке є власністю боржника, не вжито заходів щодо накладення арешту на майно, що на думку скаржника є хибним висновком суду, оскільки в даному випадку у державного виконавця не було правових підстав для накладення арешту на нерухоме майно боржника.

- висновки суду про те, що відділом не доведено, що навіть на частину приміщень боржника неможливо було накласти арешт та звернути стягнення, а також відділом не доведено, що в адміністративних будівлях боржника відсутнє рухоме майно, на яке можливо було звернути стягнення є необгрунтованими.

- під час здійснення даного виконавчого провадження дії державного виконавця є законними та правомірними.

Представник Відділ примусового відділу ДВС УЮ в Кіровоградській області підтримав апеляційну скаргу.

Позивач та відповідач відзив на апеляційну скаргу не надали.

Представник відповідача підтримує апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101, 106 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, Асоціація "Українські виробники обладнання для СТО" звернулась до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Олександрійської міської ради про визнання права власності на майно, згідно наведеного в позові переліку, та про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні зазначеним майном шляхом зобов'язати відповідача повернути позивачеві відповідне майно.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.11.2013, яке Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 залишено без змін, позовні вимоги задоволені частково, визнано за Асоціацією "Українські виробники обладнання для СТО" право власності на кран КК-12,5, призначений для вантажно-розвантажувальних робіт на відкритих складах і робочих майданчиках полігонів по виробництву збірного залізобетону, цегли, обкладений підкрановими коліями, робочий виліт консолей 4,5 метра, висота підйому крана 10 метрів, рік вводу в експлуатацію - 1984; у задоволенні позову в іншій частині відмовлено, стягнуто з Олександрійської міської ради на користь Асоціації "Українські виробники обладнання для СТО" 516,80 грн. судового збору.

25.02.2014 на виконання рішення суду в частині стягнення судового збору видано наказ про стягнення з Олександрійської міської ради на користь Асоціації "Українські виробники обладнання для СТО" 516,30 грн. судового збору.

В порядку ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" 11.03.2014 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яке 18.03.2014 р. приєднано до зведеного виконавчого провадження про стягнення коштів з Олександрійської міської ради, про що винесено відповідну постанову.

Державним виконавцем направлено запити до УДАІ УМВС України в Кіровоградській області, Держсільгоспінспекції в Кіровоградській області, ДПС України та ін.

Постановою начальника управління ДВС ГУЮ у Кіровоградській області від 23.05.2014 р. утворено виконавчу групу. На підставі цієї постанови керівником виконавчої групи 26.05.2014 р. на адресу відділу ДВС Олександрійського МРУЮ направлено доручення про проведення перевірки майнового стану боржника за місцем його знаходження, про що складено акт державного виконавця від 02.06.2014 р.

Згідно відповідей на запити УДАІ УМВС України в Кіровоградській області, Держсільгоспінспекції в Кіровоградській області, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, ДПС України та акту державного виконавця від 02.06.2014 р. у боржника не виявлено коштів та майна, на яке може бути звернуто стягнення в рахунок погашення боргу за виконавчим документом.

На підставі вище викладеного та керуючись п. 2 ч. 1 ст, 47 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 24.06.2014 р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, копії якої направлено сторонам та стягувану з оригіналом виконавчого документа, а також стягувачеві роз'яснено право на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання в строк до 24.06.2015 р.

10.09.2014 до господарського суду скаржником подано скаргу на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.06.2014, яка містила вимоги: витребувати в ВПВ ДВС виконавче провадження № 42429219; скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, та визнати постанову від 24.06.2014 недійсною.

Скарга мотивована тим, що зі змісту постанови від 24.06.2014р., яка відправлена була направлена на його адресу 04.09.2014р. вбачається, що у боржника не виявлено майна та коштів, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, що підтверджується актом державного виконавця та відповідями на запити ДПС України, УДАЇ УМВС України в Кіровоградській області, Держсільгоспінспекції в Кіровоградській області, листом боржника

Скаржник вважає, що наведена старшим державним виконавцем Борисенко Л.П. інформація щодо відсутності в Олександрійській міській раді майна та коштів не відповідає дійсності, є фальсифікацією офіційних документів, їх підробкою.

Колегія суддів погоджується з ухвалою суду з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачаєтьсяЗазначена постанова про повернення виконавчого документа від 24.06.2014р. направлялась на адресу стягувача двічі, але отримана останнім лише 05.09.2014 (т. 3, а.с. 39), що не оспорюється органом державної виконавчої служби.

Оскільки Асоціації "Українські виробники обладнання для СТО" стало відомо про винесення спірної постанови лише 05.09.2014, то подана 10.09.2014 скарга є поданою в межах строку, визначеного статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено матеріалами справи на виконанні у відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області знаходилось виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Кіровоградської області №912/1388/13 від 25.02.2014 про стягнення з Олександрійської міської ради на користь Асоціації "Українські виробники обладнання для СТО" - 516,80 грн. судового збору, відкрите згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2014 (ВВ №42429219), (т.3, а.с.14).

Під час виконання цього виконавчого провадження державним виконавцем було встановлено відсутність у боржника - Олександрійської міської ради рухомого та нерухомого майна, на яке може бути звернено стягнення (акт державного виконавця від 02.06.2014, т.3, а.с. 23), у зв'язку з чим 24.06.2014 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Борисенко Л.П було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

В силу вимог частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 2 статті 30 цього Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження... Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Враховуючи те, що виконавче провадження № 42429219 було відкрите 11.03.2014, державний виконавець зобов'язаний був виконати в примусовому порядку наказ №912/1388/13 від 25.02.2014 в термін не пізніше 11.09.2014.

Із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що в ході примусового виконання наказ № 912/1388/13 від 25.02.2014 органом державної виконавчої служби не було виявлено рахунків в банківських установах, відкритих Олександрійською міською радою.

Відповідно до пункту 3 частини 3 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Проте, державний виконавець в межах строку наданого для примусового виконання судового наказу, не перевірив та не встановив того, яким чином Олександрійська міська рада здійснює свою діяльність без наявності відкритих поточних рахунків.

Частина 5 статті 52 Закону передбачає, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

В ході вчинення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню, до якого було 18.03.2014р. приєднано виконавче провадження, органом державної виконавчої служби було отримано інформаційну довідку з Реєстру прав власності на нерухоме майно в порядку доступу державних виконавців (т.3, а.с.6-7), із змісту якої вбачається, що у власності територіальної громади м. Олександрія в особі Олександрійської міської ради є нерухоме майно, в тому числі адміністративні будівлі.

Однак після виявлення нерухомого майна, яке є власністю боржника, державний виконавець не вжив заходів до накладення арешту на таке майно.

Не доведено відділом і того, що в адміністративних будівлях позивача відсутнє рухоме майно, на яке можливо було звернути стягнення в тому числі на виконання наказу №912/1388/13 від 25.02.2014р.

За таких обставин господарський суд правильно задовольнив скаргу позивача та визнав недійсною і скасував постанову про повернення виконавчого документу.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Ухвалу суду слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ВПВ ДВС УЮ в Кіровоградській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 20.11.2014р. у справі №912/1388/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 29.12.2014р.

Головуючий суддя _______ С.Г.Антонік

Судді ______ Н.Л.Величко

______ Л.В.Чоха