Постанова № 42023958, 25.12.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2014 року Справа № 904/1378/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.

секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.

від представників сторін:

від позивача: Рудницька Ю.О. представник, довіреність №641 від 24.03.14; Варданян Г.С. представник, довіреність № 1140 від 23.12.13 (був присутнім в судовому засіданні 16 грудня 2014 року);

від відповідача: Лещенко Л.С. представник, довіреність № 2-315д від 18.03.14;

від Жовтневого відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції: Чернова Л.В. представник, довіреність №8 від 20.01.14 (була присутня в судовому засіданні 16 грудня 2014 року)

представник третьої особи -1 в судові засідання 25 листопада 2014 року, 16 грудня 2014 року, 25 грудня 2014 року не з'явився, про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ в особі філії газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2014 року у справі № 904/1378/14

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ в особі філії газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування", смт. Червоний Донець, Балаклійський район, Харківська область

за участю третьої особи-1 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного нотаріуса Балаклійського районного нотаріального округу Харківської області Іноземцеву Ритту Миколаївну, смт. Червоний Донець, Балаклійський район, Харківська область

за участю третьої особи-2 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська

про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2014 року (суддя Первушин Ю.Ю.) позов задоволено.

Визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Балаклійського районного нотаріального округу Іноземцевої Р.М. за №444 від 06.03.2003 року здійснений по векселю №65305686514313 зі стягнення з векселедавця (позивача) на користь відповідача несплачених коштів на загальну суму 331 700,00 грн. в т.ч., 330 000,00 грн. - заборгованість по векселю та 1 700,00 грн. витрати по здійсненню виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю.

Визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Балаклійського районного нотаріального округу Іноземцевої Р.М. за №445 від 06.03.2003 року здійснений по векселю №65305686514314 зі стягнення з векселедавця (позивача) на користь (відповідача) несплачених коштів на загальну суму 350 159,75 грн. в т.ч., 348 459,75 грн. - заборгованість по векселю та 1 700,00 грн. витрати по здійсненню виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю.

Визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Балаклійського районного нотаріального округу Іноземцевої Р.М. за №446 від 06.03.2003 року здійснений по векселю №65305686514315 зі стягнення з векселедавця (позивача) на користь відповідача несплачених коштів на загальну суму 8 087 055,18 грн. в т.ч., 8 085 355,18 грн. сума заборгованості по векселю та 1 700,00 грн. витрати по здійсненню виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю.

Визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Балаклійського районного нотаріального округу Іноземцевої Р.М. за №447 від 06.03.2003 року здійснений по векселю №65305686514316 зі стягнення з векселедавця (позивача) на користь відповідача несплачених коштів на загальну суму 9 883 107,80 грн. в т.ч 9 881 407,80 грн. сума заборгованості по векселю та 1 700,00 грн. витрати по здійсненню виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 218 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що ч.3 ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" від 05 квітня 2001 року №2374-ІІІ (в редакції від 05 квітня 2001 року, що діяла на час оформлення та видачі векселів) передбачала, що умова проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Договором №1 від 06 грудня 1996 року не передбачено можливість розрахунку за газ векселями, із змісту листів не вбачається домовленості сторін про внесення до договору відповідних змін або доповнень з приводу розрахунку векселями.

Господарський суд дійшов висновку, що зобов'язання що виникло у позивача з відповідачем припинилося на підставі Закону України від 12 травня 2011 року №3319-VI "Про деякі питання заборгованості за спожитий газ та електричну енергію з моменту затвердження протоколу комісії з питань списання заборгованості Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" №25 від 05 жовтня 2011 року. Позивачем дотримана процедура списання, яка передбачена Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2011 року №894.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідач його оскаржує на предмет невідповідності обставинам справи, порушенням норм матеріального права.

Скаржник не погоджується з позицією позивача, що векселі №№65305686514313, 65305686514314, 65305686514315, 65305686514316 були виписані Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз" в якості забезпечення виконання зобов'язання за договором з Газопромисловим управлінням "Шебелинкагазпром" Дочірньої компанії "Укргазвидобування" - Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 06 грудня 1996 року №1, оскільки Цивільний кодекс УРСР від 18 липня 1963 року (діяв на момент видачі векселів) не передбачав такого виду забезпечення виконання зобов'язання як видача векселя.

Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" та Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" дійшли згоди, щодо сплати боргу за переданий природний газ по договору №1 від 06 грудня 1996 року векселями, емітованими Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз" шляхом обміну листами, що підтверджується листом від 26 березня 2001 року №19-3220.

Відповідач вважає, що заборгованість по договору №1 від 06 грудня 1996 року за поставлений газ є погашеною з моменту передачі векселів, тобто з 30 березня 2001 року. Станом на теперішній час в Газопромисловому управлінні "Шебелинкагазпром" рахується заборгованість по цінним паперам -векселям, емітованим Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз" на бухгалтерському рахунку 34-1.

Відповідач посилається на те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04 червня 2013 року у справі №904/2742/13 в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" відмовлено, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04 червня 2013 року набрало законної сили.

Скаржник стверджує, що позивачем не дотримано Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України №894 від 08 серпня 2011 року. В протоколі №25 від 05 жовтня 2011 року не йдеться про списання заборгованості по векселям.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України, згідно з якою сплинула позовна давність, про застосування якої заявлено стороною у справі і що є підставою для відмови у позові.

Скаржник просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2014 року, в задоволенні позову відмовити.

Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, звертає увагу на те, що джерелом виникнення даної заборгованості був договір від 06 грудня 1996 року №1 на поставку природного газу, за яким і виникли зобов'язання зі сплати за переданий природний газ. Вексель в даному випадку виступає як засіб платежу.

Представник третьої особи -1 на стороні відповідача в судові засідання 25 листопада 2014 року, 16 грудня 2014 року, 25 грудня 2014 року не з'явився, про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 16 грудня 2014 року представник третьої особи -2 надав пояснення по справі, апеляційним господарським судом оглянуто матеріали виконавчого провадження по спірним векселям.

Розгляд справи відкладався з 25 листопада 2014 року по 16 грудня 2014 року.

В судовому засіданні 16 грудня 2014 року оголошувалась перерва до 25 грудня 2014 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

06 грудня 1996 року між Державним підприємством "Шебелинкагазпром" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз" (газопобутова організація) укладено договір №1 від 06 грудня 1996 року з аостачання природного газу. Станом на 30 березня 2001 року існувала заборгованість Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" перед Дочірньою компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" в загальній сумі 18 652 022 грн. 73 коп.

Сторони домовились, що заборгованість за поставлений газ буде оплачена векселями, що підтверджується листами Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Дочірньої компанії "Укргазвидобування" від 14 грудня 2000 року за №19-11197 (т.1, а.с.85) та від 26 березня 2001 року за №19-3220 (т.2, а.с.214).

За актом приймання -передачі векселів від 30 березня 2001 року Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" передав, а Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" прийняв в рахунок погашення заборгованості по договору №1 від 06 грудня 1996 року векселі №№№65305686514313, 65305686514314, 65305686514315, 65305686514316 на загальну суму 18 645 222, 73 грн., емітовані позивачем зі строком платежу не раніше 15 березня 2002 року (т.2, а.с.179).

В зазначений строк вказані векселі не були оплачені, у зв'язку з чим 06 березня 2003 року приватним нотаріусом Балаклійського районного нотаріального округу Харківської області Іноземцевою Риттою Миколаївною (третя особа-1) було вчинено виконавчі написи №444, №445, №446, №447 (т.1, а.с.20-23) по стягненню з векселедавця Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз") (позивач) шляхом перерахування векселедержателю Державній компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі газопромислового управління "Шебелингазвидобування" (відповідач) несплачені за простими векселями № 65305686514313, № 65305686514314, № 65305686514315, № 65305686514316 (т.1, а.с.12-19), виданими на ім'я Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" 30 березня 2001 року кошти в загальній сумі 18 652 022,73 грн., з яких 18 645 222,73 грн. заборгованість по несплаченим сумам за векселями та 6 800,00 грн. витрати за вчинення виконавчих написів нотаріуса.

У частині першій статті 87 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

В подальшому виконавчі написи було пред'явлено відповідачем до виконання та відкрито виконавчі провадження з примусового стягнення коштів.

В провадженні Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (третя особа-2) станом день розгляду справи перебувають виконавчі провадження з виконання вказаних виконавчих написів на суму 18 652 022 грн. 73 коп.

04 червня 2011 року набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12 травня 2011 року №3319-VI.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону його дія поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднанню енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства Дочірньої компанії "Газ України", Дочірньої компанії "Укртрансгаз", Дочірньої компанії "Укргазвидобування", Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" та Державного підприємства "Енергоринок".

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону встановлено, що підлягає списанню:

- заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств Дочірньої компанії "Газ України", Дочірньої компанії "Укртрансгаз", Дочірньої компанії "Укргазвидобування", Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом;

- заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначені у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Позивач вважає, що оскільки векселі були видані Газопромисловому управлінню "Шебелинкагазвидобування" Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в якості забезпечення виконання зобов'язання по погашенню заборгованості за природний газ і станом на дату прийняття Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованість перед відповідачем обліковувалась на балансі товариства та не була сплачена, Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровськгаз" засіданням комісії з питань списання заборгованості (протокол №25 від 05 жовтня 2011 року) списало заборгованість, яка утворилась перед відповідачем за договором №1 від 06 грудня 1996 року та не була сплачена станом на 01 січня 2011 року в загальній сумі 18 645 222, 73 грн.

14 лютого 2014 року позивачем було перераховано на рахунок стягувача 5 100 грн. відшкодування витрат за вчинення виконавчих написів нотаріуса.

На думку позивача його зобов'язання з оплати за поставлений газ по договору №1 від 06 грудня 1996 року припинилося на підставі ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України з моменту затвердження протоколу комісії з питань списання заборгованості Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" від 05 жовтня 2011 року №25, тобто з 05 жовтня 2011 року (т.1, а.с.25-26).

Відповідач вважає, що позивач не мав підстав для списання вказаної заборгованості, оскільки заборгованість за договором №1 від 06 грудня 1996 року за поставлений газ є погашеною з моменту передачі векселів, тобто з 30 березня 2001 року, на даний час в Газопромисловому управлінні "Шебелинкагазвидобування" обліковується заборгованість по цінним паперам, позивачем порушена процедура списання заборгованості за природний газ, яка була встановлена постановою Кабінету Міністрів України №894 від 08 серпня 2011 року "Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію", сплинув строк позовної давності за вимогою щодо визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню.

Господарський суд дійшов висновку про порушення вимог Закону України "Про обіг векселів в Україні" при вчиненні розрахунків оспорюваними векселями, оскільки умова проведення розрахунку із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі. В договорі №1 від 06 грудня 1996 року відсутня така умова яка б передбачала вчинення розрахунків векселями.

Проте, Закон України "Про обіг векселів в Україні" №2374-ІІІ від 05 квітня 2001 року набрав чинності з дня його опублікування, тобто з 04 травня 2001 року, спірні векселі були емітовані позивачем 30 березня 2001 року, передані відповідачу за актом прийому -передачі 30 березня 2001 року (т.2, а.с.179).

Отже, на час вирішення питання щодо погашення заборгованості за газ, сторони не мали правової підстави передбачати в договорі №1 від 06 грудня 1996 року умови щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів.

Господарський суд дійшов висновку, що сторони не погодили умови розрахунку векселями за договором №1 від 06 грудня 1996 року.

З таким висновком судова колегія не погоджується, оскільки зі змісту листів відповідача від 14 грудня 2000 року за №19-11197 (т.1, а.с.85) та від 26 березня 2001 року за №19-3220 (т.2, а.с.214), які надавалися в якості відповіді на листи позивача, слідує, що сторони домовилися про погашення боргу за договором №1 від 06 грудня 1996 року векселями.

Крім того, акт прийому -передачі векселів від 30 березня 2001 року, підписаний посадовими особами Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" та Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" що свідчить про те, що сторони погодили умови погашення заборгованості за договором №1 від 06 грудня 1996 року векселями на загальну суму 18 645 222, 73 грн. (т.2, а.с.179).

Відповідно до ст.2 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" №1201-ХІІ від 18 червня 1991 року емітент цінних паперів - держава в особі уповноваженого органу, юридична особа і у випадках, передбачених законодавством, фізична особа. Емітент від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску.

Емітент повинен усі зобов'язання, що виникають у зв'язку з випуском цінних паперів, виконувати в строки і в порядку, передбачені цим Законом, іншими актами законодавства України, а також рішеннями про випуск цінних паперів. Права і обов'язки щодо цінних паперів виникають з моменту їх передачі емітентом або його уповноваженою особою одержувачу (покупцю) чи його уповноваженій особі.

Згідно з ст.21 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" №1201-ХІІ від 18 червня 1991 року вексель -цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 1992 року № 528 "Про затвердження Правил виготовлення і використання вексельних бланків" (в редакції від 27.08.1999р.) до затвердження Порядку випуску та обігу векселів використання вексельних бланків здійснюється відповідно до положення про переказний та простий вексель, затвердженого постановою ЦВК і РНК СРСР від 07 серпня 1937 року № 104/12-341 з урахуванням таких особливостей:

- використовувати веселі, а також виступати векселедавцем, акцептантами, індосантами і авалістами можуть тільки юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що визначаються такими відповідно до чинного законодавства України;

- векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, за винятком векселів Мінфіну, Національного Банку та комерційних банків України;

Згідно ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України УРСР зобов'язання припиняється виконанням провадження належним чином.

Відповідно до підписаного сторонами акту прийому - передачі векселів від 30 березня 2001 року в рахунок погашення заборгованості за договором № 1 від 06 грудня 1996 року за поставлений газ позивачем було передано відповідачу 4 векселі, емітовані позивачем, що свідчить про те, що сторони домовились про заміну грошової форми оплати на оплату шляхом передачі векселів, у зв'язку з чим заборгованість позивача перед відповідачем за договором №1 від 06 грудня 1996 року вважається погашеною з моменту передачі відповідачу простих векселів. Таким чином, у позивача виникли зобов'язання з оплати векселів.

Цей висновок підтверджується нормою ст.4 Закону України "Про обіг векселів" який набув чинності пізніше, яка встановлює, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Судова колегія враховує, що актами звіряння взаємних розрахунків станом на 01 листопада 2005 року (т.2 а.с.180) від 05 лютого 2009 року, підписаними посадовими особами Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" та Дочірньої компанії "Укргазвидобування в особі Газопромислового управління "Шибелинкагазвидобування" (т.2 а.с.181) позивач підтвердив наявність заборгованості саме за векселями № 65305686514313, № 65305686514314, № 65305686514315, № 65305686514316.

Судова колегія не погоджується з твердженням позивача що векселі були видані в забезпечення виконання зобов'язань за договором № 1 від 06 грудня 1996 року, тому що ні в акті прийому -передачі векселів, ні в тексті переданих векселів не міститься посилань на посвідчення ними зобов'язання, векселі були передані позивачем відповідачу не в забезпечення виконання зобов'язання, а в підтвердження оплати за спожитий газ.

Постановою Кабінету Міністрів України №894 від 08 серпня 2011 року затверджено "Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію".

Цей Порядок визначає механізм списання заборгованості (у тому числі реструктуризованої) за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, а також за кам'яне і буре вугілля, газ нафтопереробки, нафтопродукти і природний газ підприємств, що виробляють електричну енергію, перед Держрезервом, яку реструктуризовано відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" .

Відповідно до п.5 Порядку учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у пункті 4 цього Порядку, списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджуються актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати. При цьому списання заборгованості учасниками процедури списання, яким належить 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, здійснюється за погодженням з органами, уповноваженими управляти такими учасниками.

З протоколу № 25 від 05.10.11р. вбачається, що Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз" вирішено списати заборгованість за спожитий природний газ, яка обліковувалася в бухгалтерському обліку станом на 04 жовтня 2011 року за договором з Газопромисловим управління "Шебелинкагазвидобування" Дочірньої компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 06 грудня 1996 року №1 в сумі 18 645 222,73 грн.

Матеріали справи свідчать, що в порушення приписів п.5 Порядку списання заборгованості проведено без звірки розрахунків між учасниками цієї процедури, тобто між позивачем та відповідачем.

Акт звіряння розрахунків між сторонами складений у відповідності до п.5 Порядку, сторонами не надано, в матеріалах справи він відсутній.

Отже, зазначене свідчить про те, що позивачем не дотримана процедура списання заборгованості за спожитий газ, яка встановлена Порядком списання заборгованості за спожитий газ та електричну енергію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2011 року № 894.

До того ж, заборгованість по несплаченим векселям не була предметом регулювання Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" з приводу можливості її списання в рамках діючої на той час процедури.

Враховуючи те, що у позивача перед відповідачем існували зобов'язання з платежу за векселями № 65305686514313, № 65305686514314, № 65305686514315, № 65305686514316 і те, що була порушена процедура списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, яка була встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2011 року № 894, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також слід зазначити наступне.

За приписами ст.257 Цивільний кодекс України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 Цивільний кодекс України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно п.6 Прикінцевих перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Частиною 3,4 ст.267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оспорюванні позивачем виконавчі написи № 444, 445, 447 вчинені приватним нотаріусом Балаклійського районного нотаріального округу Харківської області Іноземцевою Р.М. 06 березня 2003 року, тобто строк позовної давності щодо вимог про визнання вказаних виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, сплив 07 березня 2006 року.

У відзиві на позовну заяву від 19 березня 2014 року №2-2842 відповідач заявив про сплив позовної давності (т.1 а.с.101), при цьому не можна погодитися з твердженням позивача що ця заява подана відповідачем на стадії вирішення спору суддею Петренко І.В., ухвала якого від 07 квітня 2014 року була скасована, що унеможливлювало повторне використання даної заяви.

Будь -які обмеження вважати неналежними докази, заяви, клопотання подані сторонами до ухвалення судового акту, який потім скасовано, Господарським процесуальним кодексом України не встановлено.

Твердження позивача, що строк позовної давності слід обраховувати з дати списання заборгованості, тобто з 05 жовтня 2010 року, до уваги не приймається, оскільки як зазначено вище позивачем була порушена процедура списання, "Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" не передбачено списання вексельної заборгованості.

Згідно з п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважних причин суд зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у справі, зробленої до ухвалення ним рішення

Отже, в задоволенні позову слід відмовити.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду прийнято при неповному з'ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального права, що в силу приписів ч.1 п.п.1,4 ст.106 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 18 вересня 2014 року.

Керуючись ст.ст.49, 99, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ в особі філії газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2014 року у справі № 904/1378/14 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ в особі філії газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування", смт. Червоний Донець, Балаклійський район, Харківська область витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 609 грн. 00 коп. Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.М. Лисенко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 30.12.14 р.)