Постанова № 42023943, 24.12.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2014 року Справа № 904/2958/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.

Секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.

За участю представників сторін:

від відповідача: Солодухін Г.Й. представник, довіреність № 290713/2 від 29.07.13;

представник позивача та прокурор в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАН-Техсервіс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2014 року по справі № 904/2958/14

за позовом Дніпропетровського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАН-Техсервіс", м. Дніпропетровськ

про зміну договору оренди земельної ділянки від 28.11.2006р. загальною площею 0, 6230 га, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2014 року по справі №904/2958/14 (суддя Рудь І.А.) позов задоволено. Внесено зміни до п.2.3 договору оренди землі від 28.11.2006р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАН-Техсервіс", посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Літаш І.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 9392, державна реєстрація якого відбулась за №040710400029 від 16.01.2007р., виклавши його у наступній редакції: "п.2.3 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 25.04.14р. становить 4 290 307 грн. 64 коп." Внесено зміни до п.4.1 договору оренди землі від 28.11.2006р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАН-Техсервіс", посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Літаш І.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 9392, державна реєстрація якого відбулась за № 040710400029 від 16.01.2007р., виклавши його в наступній редакції: "п.4.1 Річна оренда плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 128 709 грн. 23 коп., не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом".

Договір визначено зміненим з дня набрання чинності даним рішенням.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАН-Техсервіс" в доход Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 1218 грн. 00 коп. судового збору.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог, вказавши також і на те, що, встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність розміру, встановленому законом, як на момент виникнення спору між сторонами, так і на момент його вирішення судом, позивач вправі вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.

Господарським судом залишено без задоволення заяву відповідача щодо застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України тривалістю у три роки, оскільки вказаний строк, що обраховується з дня, наступного за останнім днем двотижневого строку, встановленого зверненням позивача в газеті „Наше місто" від 29.05.14р., на дату звернення прокурора із даним позовом не сплинув.

Не погодившись з оскарженим рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржником зазначено, що в порушення вимог ст. ст. 641, 654 Цивільного кодексу України, ст.. 181 Господарського кодексу України Дніпропетровською міською радою до моменту звернення до господарського суду із даним позовом не зроблено відповідачу пропозицію змінити спірні пункти договору. Крім того, відповідач вважає, що строк позовної давності сплинув, оскільки початком його перебігу є наступний день після закінчення двотижневого строку, встановленого зверненням позивача в газеті «Наше місто» від 22.02.2011 року, тобто 09.03.11р.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Позивачем відзив на апеляційну скаргу не надано.

Враховуючи те, що наявні у справі докази дозволяють розглянути скаргу по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути спір за відсутністю прокурора та представника позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАН-Техсервіс" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 28.11.2006р.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1, 3.1, 5.1 вказаного договору позивач надав в строкове платне користування відповідачу земельну ділянку, площею 0,6230 га, що знаходиться за адресою: вул. Берегова, 210-А (Амур-Нижньодніпровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:286:0029 для фактичного розміщення будівлі стоянки строком на 15 років.

Згідно з п. 1.3 підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 27.09.2006р. № 78/4. Як встановлено п. 1.2 договору цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.14.2 (автомобільний транспорт).

Відповідно до п. 2.3 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення договору становить 1 663 508 грн. 66 коп.

Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у грошовій формі в розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 1.3 (п. 4.1 договору), і вноситься орендарем, незалежно від результатів діяльності орендаря, у розмірі однієї дванадцятої річної суми за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок орендаря і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року (п. 4.4 договору). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, що визначаються у встановленому порядку (п. 4.5 договору).

Як погоджено сторонами у п. 4.7 договору розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 12.1 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрованого в реєстрі за № 9392 від 28.11.2006р. та зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040710400029 від 16.01.2007р.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до ст.. 288 якого підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

У зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України, яким внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, що є підставою для внесення змін до договору оренди землі, та ухиленням від цього відповідача, прокурор звернувся з позовом до суду з відповідними вимогами.

Згідно зі ст..6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

З 01.01.2011 року питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із ст.. 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Як передбачено ст.. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (статті 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

Дніпропетровською міською радою прийнято рішення "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства" №216/8 від 02.02.2011 року. Пунктом 1 резолютивної частини вказаного рішення визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

В офіційному виданні Дніпропетровської міської ради (газета "Наше Місто від 22.02.2011р.№26 (3306) опубліковане офіційне повідомлення (а.с.24-26), відповідно до якого відповідачу необхідно у двотижневий строк, з моменту опублікування повідомлення звернутися до департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради для приведення договору оренди до вимог чинного законодавства України в частині орендної плати, шляхом укладання додаткового договору.

Крім того, пропозиція міського голови щодо звернення орендарів до орендодавця з метою внесення змін до договорів оренди землі була повторно опублікована у вказаному в офіційному виданні 29.05.2014р. (газета „Наше місто" від 29.05.2014р. № 26 (3756)).

У зв'язку із зазначеними змінами Дніпропетровська міська рада повідомила орендарів про необхідність внесення відповідних змін до чинних договорів оренди землі шляхом укладення додаткових договорів відповідно до вимог чинного законодавства. Для укладання додаткового договору орендарям необхідно у двотижневий термін після публікації цього повідомлення звернутись до департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради.

Однак зміни до договору внесені не були.

Відповідно до ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Згідно до вимог статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вичиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки були внесенні зміни до законодавства стосовно визначення розміру орендної плати за користування землею, рішенням Дніпропетровської міської ради встановлений розмір річної орендної плати в трикратному розмірі земельного податку, підлягають задоволенню позовні вимоги про внесення змін до п.2.3 договору оренди землі від 28.11.2006р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАН-Техсервіс", виклавши його у наступній редакції: "п.2.3 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 25.04.14р. становить 4 290 307 грн. 64 коп."; а також - позовні вимоги стосовно внесення змін до п.4.1 договору, виклавши його в наступній редакції: "п.4.1 Річна оренда плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 128 709 грн. 23 коп., не є сталою та може змінюватися у разі зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом".

Стосовно клопотання відповідача щодо застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, необхідно зазначити наступне.

Пунктом 2.19 частини 4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року № 6 визначено, що статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору. Якщо зі зміною граничного розміру орендної плати таку ж зміну до договору оренди в установленому законом порядку не внесено, то застосуванню підлягає відповідна умова договору.

Оскільки договір оренди є чинним, зобов'язання за цим договором змінюються з моменту набрання законної сили рішенням суду про зміну договору, колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковими твердження відповідача щодо пропуску строку позовної давності позивачем.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстави застосування ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим, вимоги, викладені в апеляційній скарзі не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАН-Техсервіс" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2014 року по справі №904/2958/14 залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 29.12.2014 року

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна