Рішення № 42023940, 24.12.2014, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"24" грудня 2014 року Справа № 927/1749/14

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго"

14000, вул. Горького,б.40,м.Чернігів;

до відповідача: Комунального підприємства "Ніжинського управління

водопровідно-каналізаційного господарства "

16600, вул. Червонокозача,б.5,м.Ніжин,Чернігівська обл. ;

предмет спору: стягнення 722502,07 грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: Ширай К.А. (дов. №28/5804 від 19.11.2014р.) - юрисконсульт;

від відповідача: не з'явився;

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "Чернігівобленерго" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Комунального підприємства "Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства" про стягнення заборгованості в сумі 722502,07грн., з яких: 680676,72грн. - борг за активну електроенергію, 12384,31грн. - борг за реактивну електроенергію в сумі, 12065,57грн. інфляційних, 1861,66грн. 3% річних та 15513,81грн. пені.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.11.2014р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 24.11.2014р..

Від відповідача надійшла заява №941 від 21.11.2014р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням керівника КП "НУВКГ" у відрядженні в м. Києві.

Судом задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи до 24.12.2014р.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 24.12.2014р.

Відповідач представників в судові засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений, про що свідчать поштові повідомлення №1400603377720 від 17.11.2014р. та №1400603378557 від 24.11.2014р..

23.12.2014р. від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи. У поданій заяві відповідач посилається на те, що керівник знаходиться у за плановому службовому відрядженні станом на час судового засідання; позивачу надіслано акт звірки для підпису, який буде надано суду в якості доказу; а крім того, в ухвалі господарського суду від 24.11.2014р. про відкладення розгляду справи та у позовній заяві вказано різні суми інфляційних, заявлених позивачем до стягнення.

Представник позивача проти клопотання відповідача заперечив.

Заяву відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю явки його повноважного представника в судове засідання, судом відхилено з наступних підстав:

Коло осіб, які мають право представляти інтереси підприємств відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, не обмежується. Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, ними можуть бути керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені установчими документами та документами, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства. Повноважним представником відповідача є керівник підприємства, установи, організації, який має право, а не зобов'язаний направляти іншого повноважного представника в судове засідання.

Згідно частини другої п.3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою ст.28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

В порушення ст.ст.32, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують неможливість забезпечення участі у справі іншого представника.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Частинами 1 та 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи вище наведене та строк вирішення спору, клопотання відповідача про відкладення розгляду спору задоволенню не підлягає.

24.12.2014р. від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач зазначає, що після порушення провадження у справі з 02.12.2014р. по 16.12.2014р. ним було оплачено частину заборгованості перед позивачем на суму 65341,67грн., на підтвердження чого відповідач надає копії платіжних доручень. Крім того, відповідач зазначає, що повністю не визнає позовні вимоги в частині пені, 3% річних та інфляційних. На думку відповідача, позивачем необґрунтовано нараховано 3% річних та інфляційні, оскільки їх нарахування не передбачено умовами договору та нарахування пені, 3% річних та інфляційних доводить відповідача до скрутного становища.

В судовому засіданні представником позивача подано клопотання, в якому він просить залучити до матеріалів справи банківські виписки про сплату відповідачем заборгованості та вказує, що після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено 58000,00грн. за активну електроенергію та 12384,31грн. за перетікання реактивної електроенергії, а всього - 70384,31грн.. Позивач вказує, що станом на час судового засідання основна заборгованість відповідача складає 622676,72грн. за активну електроенергію.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

23.03.2012р. між ПАТ "Чернігівобленерго" та КП "Ніжинське комунальне управління водопровідно-каналізаційного господарства" укладено договір про постачання електричної енергії № 578 (надалі - Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За юридичною природою вказаний Договір є договором енергопостачання.

У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Крім того, правовідносини в електроенергетиці, зокрема, що стосуються постачання енергії, регулюються положеннями:

- Закону України "Про електроенергетику" N 575/97-ВР від 16 жовтня 1997 року,

- Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14.11.2002р. за №903/7191;

- Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 441 від 24 березня 1999р. в редакції постанови Кабінету Міністрів України №473 від 16.06.2005р.

У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.1. Договору, Постачальник (позивач) продає електричну енергію Споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю потужністю 2579,81кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії встановлена: 1. згідно додатків №2/1-2/5, 2/7-2/21 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» 2. між КП «Ніжинське УВКГ» та ОСББ «Бірюза»: на контактних приєднаннях живильного кабеля в РЩ-0,4 кВ д.б. Незалежності, 42а, 3. між КП «Ніжинське УВКГ» та ДП «НРЗІО»: на контактних приєднаннях живильного кабеля в РЩ-0,4 ж.б. Василькіська,47а. Приєднана потужність 2579,81кВт.

Відповідно до п.2.2.2. Договору, постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток №5 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").

Відповідно до п.7.5 Договору, на підставі показів засобів обліку електричної енергії, умов Додатку №4 до цього Договору "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" та замірів електричної потужності, проведених в установлених нормативними документами періоди максимального навантаження енергосистеми України, оформлюється акт про використану електричну енергію та акт результатів замірів електричної потужності.

На виконання умов Договору позивачем в період з серпня 2014р. по жовтень 2014р. поставлено відповідачу електроенергію, що підтверджується актами про використану електричну енергію: №578_08-2014 від 27.08.2014р. на суму 354097,85грн., №578_09-2014 від 29.09.2014р. на суму 460089,17грн., №578_10-2014 від 27.10.2014р. на суму 412981,72грн., які підписані керівником відповідача без зауважень і в яких встановлено, що споживачем використано: з 28.07.2014р. по 27.08.2014р. - 248783 кВт/г; з 28.08.2014р. по 27.09.2014р.- 312378 кВт/г, з 28.09.2014р. по 27.10.2014р.- 279004 кВт/г..

Крім того, сторонами складено акти на перетікання реактивної електроенергії від 27.08.2014р. на суму 10746,72грн., від 29.09.2014р. на суму 7719,25грн., від 27.10.2014р. на суму 4665,06грн., які підписані без зауважень уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

Отже, позивач взяті на себе зобов'язання щодо постачання електричної енергії виконав повністю.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до п.2.3.3 Договору, відповідач зобов'язувався оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з умовами Додатку №3 до цього Договору „Порядок розрахунків", Додатку №4 до цього Договору „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" та діючого законодавства.

Відповідно до п.2.3.4. Договору, споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з Додатком №8/1-8/7 до Договору "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії в терміни проведення остаточного розрахунку".

Позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості, що виникла за період з серпня 2014р. по жовтень 2014р.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №906 від 26.06.2014р., тариф на електроенергію за липень 2014р. для споживачів 2 класу напруги (Додаток №4 до Договору) встановлено 118,61коп/кВт/год (без ПДВ).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1033 від 24.07.2014р., тариф на електроенергію за серпень 2014р. для споживачів 2 класу напруги (Додаток №4 до Договору) встановлено 1118,61коп/кВт/год (без ПДВ).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1149 від 27.08.2014р., тариф на електроенергію за вересень 2014р. для споживачів 2 класу напруги (Додаток №4 до Договору) встановлено 123,35коп/кВт/год (без ПДВ).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №24 від24.09.2014р., тариф на електроенергію за жовтень 2014р. для споживачів 2 класу напруги (Додаток №4 до Договору) встановлено 123,35коп/кВт/год (без ПДВ).

Відповідно до Додатку №3 до Договору, відповідач здійснює оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 28 числа попереднього місяця по 27 число наступного місяця включно. Остаточний розрахунок не пізніше 3 операційних днів з дня отримання рахунка.

Частинами 6,7 ст.276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

На виконання умов Договору, відповідачу були виставлені рахунки за активну електроенергію на оплату, а саме: №578_08-2014 від 27.08.2014р. на суму 354097,85грн., №578_09-2014 від 29.09.2014р. на суму 460089,17грн., №578_10-2014 від 27.10.2014р. на суму 412981,72грн., всього на суму 1227168,74грн.

На виконання умов Договору, відповідачу були виставлені рахунки за перетікання реактивної електроенергії на оплату, а саме: №578_09-2014 від 29.09.2014р. на суму 7719,25грн., №578_10-2014 від 27.10.2014р. на суму 4665,06грн., а всього на суму 12384,31грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті електроенергії повністю не виконав.

До порушення провадження у справі відповідачем сплачено 546492,02грн. за активну електроенергію, що підтверджується (частково) наданими позивачем банківськими виписками: від 30.09.2014р. на суму 6746,17грн., від 30.09.2014р. на суму 35810,85грн., від 20.10.2014р. на суму 20000,00грн., від 22.10.2014р. на суму 40000,00грн..

Крім того, позивачем надано суду зведені реєстри актів звірки щодо погашення заборгованості місцевих бюджетів по пільгах і субсидіях підприємствам за спожиті житлово-комунальні послуги в рахунок відповідного погашення боргів відповідача: від 14.08.2014р. на суму 121287,00грн., від 11.09.2014р. на суму 173343,00грн., від 14.10.2014р. на суму 149305,00грн.

Таким чином, враховуючи подані документи, відповідачем сплачено 546492,02грн. заборгованості за активну електроенергію.

Заборгованість за перетікання реактивної електроенергії відповідачем не сплачувалась.

Станом на час подання позовної заяви фактична заборгованість відповідача за спожиту активну електроенергію становила 680676,72грн., а за перетікання реактивної електроенергії - 12384,31грн..

Як зазначає позивач, після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено частину заборгованості перед позивачем в сумі 70384,31грн., з яких 58000,00грн. за активну електроенергію та 12384,31грн. за перетікання реактивної електроенергії, що підтверджується наданими банківськими виписками: від 02.12.2014р. на суму 7719,25грн., від 02.12.2014р. на суму 4665,06грн., від 04.12.2014р. на суму 13000,00грн., від 04.12.2014р. на суму 5000,00грн., від 05.12.2014р. на суму 10000,00грн., від 08.12.2014р. на суму 5000,00грн., від 11.12.2014р. на суму 5000,00грн., від 12.12.2014р. на суму 5000,00грн., від 23.12.2014р. на суму 10000,00грн..

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі за відсутності предмету спору.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 70384,31грн. основного боргу, з яких 58000,00грн. за активну електроенергію та 12384,31грн. за перетікання реактивної електроенергії.

Відповідачем з відзивом на позов подано суду копії платіжних доручень про сплату заборгованості: №727 від 02.12.2014р. на суму 7719,25грн., №728 від 02.12.2014р. на суму 4665,06грн., №738 від 03.12.2014р. на суму 4957,36грн., №759 від 04.12.2014р. на суму 13000,00грн., №785 від 04.12.2014р. на суму 5000,00грн.,№789 від 05.12.2014р. на суму 10000,00грн., №794 від 08.12.2014р. на суму 5000,00грн., №802 від 09.12.2014р. на суму 5000,00грн., № 825 від 12.12.2014р. на суму 5000,00грн., №832 від 16.12.12.2014р. на суму 10000,00грн., а всього на суму 65341,67грн..

Суд звертає увагу відповідача, що з поданих відповідачем платіжних доручень судом встановлено, що згідно платіжного доручення №738 від 03.12.2014р. здійснено оплату на суму 4957,36грн. за листопад 2014р., що не входить в заявлений позивачем період заборгованості, а тому дане платіжне доручення судом не приймається до уваги.

Станом на час судового засідання заборгованість відповідача складає 622676,72грн. за активну електроенергію.

Станом на час вирішення спору заборгованість перед позивачем за активну електроенергію не погашена, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 622676,72грн. заборгованості за активну електроенергію є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 29.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3.-2.3.4. договору, з порушенням термінів, визначених у додатку № 3 „Порядок розрахунків" до цього договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 02.09.2014р. по 06.11.2014р. в сумі 1861,66грн..

Нарахування пені за період з 02.09.2014р. по 06.11.2014р. в сумі 1861,66грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору і підлягає задоволенню і стягненню на користь позивача.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 02.09.2014р. по 06.11.2014р. в сумі 1861,66грн. та інфляційних за період з 02.09.2014р. по 06.11.2014р. в сумі 12065,57грн.

Нарахування 3% річних за період з 02.09.2014р. по 06.11.2014р. в сумі 1861,66грн. та інфляційних за період з 02.09.2014р. по 06.11.2014р. в сумі 12065,57грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору та підлягає задоволенню і стягненню на користь позивача.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 14450,04грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Провадження у справі в частині стягнення 70384,31грн. основного боргу, з яких 58000,00грн. за активну електроенергію та 12384,31грн. за перетікання реактивної електроенергії припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» (16600, вул. Червонокозача, б.5, м.Ніжин, Чернігівська обл., код ЄДРПОУ 32009905) на користь публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (14000, вул. Горького,40, м.Чернігів, код ЄДРПОУ 22815333, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №26032301102791 в філії ЧОУ АТ «Ощадбанк», МФО 353553, код ЄДРПОУ 22815333) 622676,72грн. заборгованості за активну електроенергію.

4. Стягнути з комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» (16600, вул. Червонокозача, б.5, м.Ніжин, Чернігівська обл., код ЄДРПОУ 32009905) на користь публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (14000, вул. Горького,40, м.Чернігів, код ЄДРПОУ 22815333, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання №26009301102791 в філії ЧОУ АТ "Ощадбанк", МФО 353553, код ЄДРПОУ 22815333) 15513,81грн. пені, 1861,66грн. 3%річних, 12065,57грн. інфляційних, а також 14450,04грн. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 29 грудня 2014 року.

17.0

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна