Рішення № 42023819, 23.12.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 грудня 2014 р. Справа № 918/1744/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача: Комунальне підприємство "Рівнерайкомуненергія" Рівненської районної ради

про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання у сумі 459482,21 гривень.

За участю представників сторін:

від позивача: представник Пронюк В.Я.

від відповідача: представник Кухта О.Я.

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі Позивач або ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Комунального підприємства «Рівнерайкомуненергія» Рівненської районної ради (надалі Відповідач або КП «Рівнерайкомуненергія» Рівненської районної ради) в якому просить стягнути з останнього суму основного боргу у розмірі 302006 грн. 86 коп., пеню в розмірі 73306 грн. 05 коп., три відсотки річних у розмірі 20736 грн. 97 коп., суму, на яку збільшилася сума основного боргу внаслідок інфляційних процесів у розмірі 63432 грн. 33 коп., всього - 459482 грн. 21 коп.

Свої вимоги Позивач мотивує тим, що він на підставі договору про закупівлю природного газу №13/3042-ТЕ-28 від 28.12.2012 р. передав у власність Відповідачу протягом січня-квітня, жовтня-грудня 2012 року природний газ на загальну суму 2135369 грн. 86 коп., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, однак Відповідач не повністю оплатив його вартість.

Комунальне підприємство «Рівнерайкомуненергія» Рівненської районної ради надало суду відзив на позов в якому зазначає, що не визнає позовних вимог в обсязі стягнення пені в сумі 73306 грн. 05 коп., трьох відсотків річних в сумі 20736 грн. 97 коп., інфляційних втрат в сумі 63432 грн. 33 коп., і з приводу даного питання пояснює наступне.

10.02.2014 року та 17.10.2014 року відповідачем було укладено договори про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію за рахунок коштів, які надійшли до спеціального фонду державного бюджету від продажу облігацій внутрішньої державної позики відповідно до пункту 24 статті 14 та пункту 2 статті 16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» і Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 року №30, де однією із учасників розрахунків є Національна акціонерна компанія «Нафтобаз України». Відповідно до договору від 17.10.2014 року КП «Рівнерайкомуненергія» Рівненської районної ради 20.11.2014 року перерахувало на рахунок НАК «Нафтогаз України» кошти в сумі 302006 грн. 86 коп. Сплата вказаних коштів не була врахована позивачем при нарахуванні пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат. Відтак просить суд відмовити у задоволенні позову.

23.12.2014 року Позивач подав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд, враховуючи сплату відповідачем боргу в сумі 302006 грн. 86 коп., стягнути з КП «Рівнерайкомуненергія» Рівненської районної ради пеню в розмірі 73306 грн. 05 коп., три відсотка річних в розмірі 22995 грн. 81 коп. та інфляційні втрати в розмірі 91458 грн. 37 коп.

Як зазначено в підпункті 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року, Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв, клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи вказане, господарський суд, прийшов до висновку, що заява ПАТ «НАК «Нафтогаз України» про уточнення позовних вимог є заявою про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення 3% річних і інфляційних втрат, та зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, приймається судом до розгляду.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При цьому господарський суд керувався наступним.

28.12.2012 року між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі Продавець) та КП «Рівнерайкомуненергія» (надалі Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/3042-ТЕ-28 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого, Продавець зобов'язується передати Покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору, газ, що продається за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками.

Згідно п.2.1 Договору, Продавець передає Покупцеві з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року газ обсягом до 2021 тис.куб.м.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа наступного за місяцем поставки газу (абз.2 п.6.1 Договору).

05.04.2013 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу природного газу №13/3042-ТЕ-28, якою змінено обсяги газу, що передаються за Договором від 28.12.2012 року.

23.12.2013 року сторонами укладено Додаткову угоду №2 до договору купівлі-продажу природного газу №13/3042-ТЕ-28, якою визначено, що кількість газу, яка передається Покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу Покупця.

На виконання п.2.1 Договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв природний газ в обсязі на загальну 2135396 грн. 86 коп., що підтверджуються актами приймання-передачі природного газу:

- від 27.05.2013 року у січні 2013 року обсягом 356,230 тис.куб.м. на суму 466376,32 грн.;

- від 27.05.2013 року у лютому 2013 року обсягом 260,728 тис.куб.м. на суму 341345,10 грн.;

- від 27.05.2013 року у березні 2013 року обсягом 311,198 тис.куб.м. на суму 407420,42 грн.;

- від 27.05.2013 року у квітні 2013 року обсягом 105,996 тис.куб.м. на суму 138769,97 грн.;

- від 31.10.2013 року у жовтні 2013 року обсягом 130,847 тис.куб.м. на суму 171304,88 грн.;

- від 30.11.2013 року у листопаді 2013 року обсягом 183,664 тис.куб.м. на суму 240452,92 грн.;

- від 31.12.2013 року у грудні 2013 року обсягом 282,407 тис.куб.м. на суму 369727,25 грн.

Тобто з урахуванням п.6.1 Договору відповідач повинен був провести розрахунки за поставлений природний газ у такі терміни:

- за газ, поставлений у січні 2013 року, - до 14.02.2013р.;

- за газ, поставлений у лютому 2013 року, - до 14.03.2013р.;

- за газ, поставлений у березні 2013 року, - до 14.04.2013р;

- за газ, поставлений у квітні 2013 року, - до 14.05.2013р;

- за газ, поставлений у жовтні 2013 року, - до 14.11.2013р;

- за газ, поставлений у листопаді 2013 року, - до 14.12.2013р;

- за газ, поставлений у грудні 2013 року, - до 14.01.2014р.

10.02.2014 року між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Рівненській області, Департаментом фінансів Рівненської облдержадміністрації, Департаментом житлово-комунального господарства, енергетики та енергоефективності Рівненської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Рівненської районної державної адміністрації, Рівненською районною державною адміністрацією, Комунальним підприємством «Рівнерайкомуненергія» та Національною акціонерною компанією «Нафтобаз України» укладено договір №31/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік») з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. №30.

Згідно п.9 договору №31/30, сторона шоста (КП "Рівнерайкомуненергія") перераховує на рахунок сторони останньої (ПАТ "НАК "Нафтогаз України") кошти в сумі 658510,86 грн., у тому числі ПДВ 109751,81 грн., для погашення заборгованості за спожитий природний газ за 2013 рік згідно з договором від 28.08.2012 року №13/3042-ТЕ-28.

Згідно п.п.2, 3 п.12 договору №31/30, з метою виконання договору сторони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору та перераховувати кошти наступній стороні.

Сторони засвідчують, що після виконання договору, вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору (п.17 Договору №31/30).

Згідно платіжного доручення від 01.04.2014 року Відповідачем здійснено оплату за поставлений природний газ згідно договору купівлі-продажу природного газу №13/3042-ТЕ-28 від 28.12.2012 року на суму 658510,86 грн.

17.10.2014 року між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Рівненській області, Департаментом фінансів Рівненської облдержадміністрації, Департаментом житлово-комунального господарства, енергетики та енергоефективності Рівненської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Рівненської районної державної адміністрації, Рівненською районною державною адміністрацією, Комунальним підприємством «Рівнерайкомуненергія» та Національною акціонерною компанією «Нафтобаз України» укладено договір №841/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік») з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. №30. Предмет договору є аналогічним предмету договору №31/30 від 10.02.2014 року.

Згідно п.9 договору №841/30, сторона шоста (КП "Рівнерайконуменергія") перераховує на рахунок сторони останньої (ПАТ "НАК "Нафтогаз України") кошти в сумі 302006,86 грн., у тому числі ПДВ 50334,48 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ за 2013 рік згідно з договором від 28.08.2012 року №13/3042-ТЕ-28.

Згідно п.п.2, 3 п.12 договору №841/30, з метою виконання договору сторони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору та перераховувати кошти наступній стороні.

Сторони засвідчують, що після виконання договору, вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору (п.17 договору №841/30).

Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення від 20.11.2014 року Відповідачем здійснено оплату за поставлений природний газ згідно договору купівлі-продажу природного газу №13/3042-ТЕ-28 від 28.12.2012 року на суму 302006,86 грн.

Судом встановлено, що зазначена вище оплата на загальну суму 302006,86 грн. здійснена Відповідачем до звернення Позивача з позовом до суду - 09.12.2014 року, а тому станом на день звернення позивача з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

У відповідності до част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Невиконання відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо оплати поставленого природного газу у строки, встановлені абз.1 п.6.1 Договору купівлі-продажу природного газу, слугувало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення 73306,05 грн. пені, 22995,81 грн. 3 % відсотки річних, 91458,37 грн. інфляційних втрат.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (част.1 ст.546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1, 3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, судом встановлено, що укладенням договорів про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію від 10.02.2014 року та від 17.10.2014 року сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу №13/3042-ТЕ-28 від 28.12.2012 р.

Отже, для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків, які діяли на момент розгляду справи і відповідно до пункту 17 яких сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

Поскільки, розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені договорами про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію від 10.02.2014 року та від 17.10.2014 року, правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 73306,05 грн., 3% відсотки річних у розмірі 22995,81 грн., інфляційних втрат у розмірі 91458,37 грн. - відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 09.09.2014 року у справах № 5011-1/1043-2012-42/528-2012 та № 5011-35/1533-2012-19/522-2012.

Відповідно до положень ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на зазначене, господарський суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В такому разі враховуючи те, що Позивачем зменшено розмір позовних вимог в зв"язку із сплатою відповідачем основного боргу в розмірі 302006,86 грн., Позивачу у справі підлягає поверненню судовий збір в розмірі 3149,50 грн.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на Позивача.

Керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити.

2.Повернути Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького,6, код ЄДРПОУ 20077720) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 3149 (три тисячі сто сорок дев"ять) грн. 50 коп., про що постановити відповідну ухвалу.

Суддя Марач В.В.

Повний текст рішення підписано 26.12.2014 року.