Рішення № 42023660, 16.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21013/14 16.12.14

За позовомПриватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" До проСтрахового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» відшкодування шкоди в порядку регресу 1 000 грн.

СуддяБорисенко І.І.

Представники: від позивача - Лапай О.В., за дов.;від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Оскільки сума сплаченого страхового відшкодування не була сплачена Відповідачем, Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою щодо стягнення з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 1178,02 грн. (оскільки відповідно до витягу з електронної бази МТСБУ" франшиза за полісом складала 1000,00 грн.).

22.01.2013р. Господарський суд міста Києва позовну заяву Позивача задовольнив у повному обсязі.

19.02.2013р. за вих. №543-17/1 позивачем на адресу винної особи, тобто Козачкевич І.Ф., було направлено листа з пропозицією у добровільному порядку сплатити суму франшизи за полісом АВ/0393501 у розмірі 1000,00 грн., але Козачкевич І. Ф. надав ПрАТ "УАСК АСКА" поліс у якому франшиза складає - 0 грн.

Таким чином, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення недоплаченої суми в розмірі 1 000 грн., яку повинен сплатити саме відповідач.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, офіс 13.

Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

На призначені судові засідання 06.11.2014р. та 16.12.2014р. представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час їх проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчать наявні у матеріалах справи оригінали поштових відправлень, з яких слідує, що поштова кореспонденція з ухвалами суду про призначення судових засідань була вручена відповідачу 17.10.2014р. та 25.11.2014р.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою суду від 06.11.2014р. строк розгляду справи було продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України на підставі поданого позивачем клопотання.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.03.2012р. в м. Донецьку по вул. Артема була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля "ЗАЗ-ДЕУ", д.р.н. АН5043ВК, яким керував Козакевич І.Ф., та автомобіля «Шевролет» д.р.н. АН1618СК.

Причиною ДТП стало те, що водій Козачкевич І.Ф., керуючи автомобілем "ЗАЗ-ДЕУ", д.р.н. АН5043ВК перед початком руху з прилеглої території не переконався, що це буде безпечно, скоїв ДТП (зіткнення) з автомобілем «Шевролет» д.р.н. АН1618С, чим порушив вимоги 10.1, 10.2 ПДР України. Дані обставини підтверджуються розгорнутою довідкою №8973544 про дорожньо-транспортну пригоду та постановою Калінінського районного суду м. Донецька (справа №3/0522/853/2012 (0522/2669/2012)), копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Шевролет» д.р.н. АН1618СК (Застрахований автомобіль), який був застрахований позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 06.02.2012р. №2991957.

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування від 06.02.2012р. №2991957, страхового акту №1348 від 22.03.2012р., позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 2 178,02 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученнями №4125 від 30.03.2012р. на суму 2 178,02 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 2 178,02 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля "ЗАЗ-ДЕУ", д.р.н. АН5043ВК, Козачкевич І.Ф., під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП України встановлено постановою Калінінського районного суду м. Донецька (справа №3/0522/853/2012 (0522/2669/2012)).

На час скоєння вищевказаної ДТП (05.03.2013р.) цивільно-правова відповідальність Козачкевич І.Ф., під час експлуатації автомобіля "ЗАЗ-ДЕУ", д.р.н. АН5043ВК, на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АВ/393501 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 0 грн., строк дії полісу з 22.11.2011р. до 21.11.2012р.

Отже, відповідач є особою на яку полісом №АВ/393501 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля "ЗАЗ-ДЕУ", д.р.н. АН5043ВК, на час спірної ДТП.

Відповідно до Звіту №151/03 складеного 21.03.2012р. вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) автомобіля «Шевролет» д.р.н. АН1618СК у результаті його пошкодження при ДТП складає 2 156,71 грн.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як встановлено судом, позивачем звернувся до відповідача про відшкодування шкоди в сумі 1 178,02 грн.

Рішенням у справі від 22.01.2013р. №5011-2/17646-2012 Господарський суд міста Києва позовну заяву позивача задовольнив у повному обсязі, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 1 178,02 грн.

19.02.2013р. за вих. №543-17/1 на адресу винної особи, тобто Козачкевич І.Ф., позивачем було направлено листа з пропозицією у добровільному порядку сплатити суму франшизи за полісом АВ/0393501 у розмірі 1 000 грн., але Козачкевич І. Ф. надав ПрАТ "УАСК АСКА" поліс №0393501 у якому франшиза складає - 0 грн.

З метою стягнення суми матеріального збитку, яка не покривається франшизею позивачем 28.02.2014р. за вих. №602-17/1 на адресу Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" було направлено листа з проханням доплатити суму боргу у розмірі 1000,00 грн., який залишився без відповіді, а сума боргу по теперішній час не сплачена.

Враховуючи викладене, оскільки згідно полісу №АВ/0393501 франшиза складає 0,00 грн., тобто сума, яка заявлена до стягнення, не покривається франшизею, відтак вказану у розмірі 1 000 грн. повинен сплатити страховик за полісом №АВ/0393501, тобто відповідач.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, офіс 13, ідентифікаційний код 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (83052, м. Донецьк, проспект Ілліча, буд. 100, ідентифікаційний код 13490997) 1 000 (одну тисячу) грн. страхового відшкодування, а також 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.12.2014

Суддя І.І. Борисенко