Постанова № 42023328, 23.12.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2014 року № 813/6285/14

зал судових засідань №8

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Бугара М.Р.,

за участю:

представника позивача Гнідця А.М.,

представника відповідача Яремко В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.08.2014 року №18556/10/13-01-10-08-05/1168, рішення ГУ Міндоходів у Львівській області від 01.08.2014 року №18556/10/13-01-10-08-05/1168 та рішення Державної фіскальної служби України від 26.08.2014 року №2310/6/99-99-10-01-15.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкова накладна №4136 від 28.02.2013 року, на підставі якої включено до податкового кредиту за березень 2014 року 676664,14 грн. та сплачено ПДВ на суму 112777,36 грн., оформлена у відповідності до вимог чинного законодавства, що підтверджує реальне здійснення господарської операції. Зазначив, що до декларації за березень 2014 року податкова накладна №4136 від 28.02.2013 року була включена із запізненням, оскілька вона надійшла від контрагента лише в квітні 2014 року.

Відповідач подав заперечення на позов від 24.10.2014 року №318/9/13-29-10-0010/233. Заперечення мотивовані тим, що за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість МКП «Сокальтеплокомуненерго» за березень 2014 року складено акт № 204/2200/22422842 від 14.05.2014 року, в якому зафіксовано порушення: п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме позивачем включено до податкового кредиту за березень 2014 року податкову накладну №4136 від 28.02.2013 року, виписану продавцем НАК «Нафтогаз України», оскільки з дати складання податкової накладної минуло 365 днів. Окрім того, у вказаній податковій накладній вказано вид цивільно-правового договору купівлі-продажу №13/3396-БО-21 від 31.01.2013 р., однак у вказаних платіжних дорученнях зазначено інше призначення платежу - «Оплата за природній газ та транспортування» згідно інших договорів, тобто вказана операція пройшла по інших податкових накладних та договорах.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши думку представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

За результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість по МКП «Сокальтеплокомуненерго» за березень 2014 року складено акт від 14.05.2014 року №204/2200/22422842.

Перевіркою зафіксовано порушення: п. 198.6 ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 112777,36 грн., чим занижено ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету по декларації з а березень 2014 року.

В акті зазначено, що МКП «Сокальтеплокомуненерго» включено до податкового кредиту за березень 2014 року податкову накладну №4136 від 28.02.2013 року, виписану продавцем НАК «Нафтогаз України», проте, з дати складання податкової накладної минуло 365 днів. Окрім того, у вказаній податковій накладній вказано вид цивільно-правового договору купівлі-продажу №13/3396-БО-21 від 31.01.2013 р., однак у вказаних платіжних дорученнях зазначено інше призначення платежу - «Оплата за природній газ та транспортування» згідно інших договорів, тобто вказана операція була проведена по інших податкових накладних та договорах.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем подано заперечення від 16.05.2014 року №259/1, в якому зазначив, що податкова накладна №4136 від 28.02.2013 року зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних та згідно п. 187.10 ст.187 Податкового кодексу України має право визначати касовий метод відповідно до журналу-ордеру і відомостей по рахунку №631 за березень 2014, у якому відображена кредиторська заборгованість у сумі 6349081,58 грн. та проведена оплата платіжним дорученнями №214, 215 від 03.03.2014 р., №221 від 04.03.20124р., №312, 313 від 31.03.2014 р. на суму 676664,14 грн. в т.ч. ПДВ 112776,36 грн.; з дати списання коштів з банківського рахунку, віднесеного до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною №4136, з дати виписки якої не минуло 1095 днів.

Вказане заперечення залишено без змін листом від 28.05.2014 року №1235/10/2200.

На підставі акту від 14.05.2014 року №204/2200/22422842, винесено податкове повідомлення-рішення від 28.05.2014 року №000652200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 140971,76 грн., в т.ч.112777,36 грн. основного платежу, 28194,40 грн. штрафних фінансових санкцій.

На вказане податкове повідомлення-рішення позивач подав скаргу від 28.05.2014 року до ГУ Міндоходів у Львівській області.

З метою об'єктивного розгляду даної скарги ГУ Міндоходів у Львівській області зобов'язало Сокальську ОДПІ провести документальну перевірку МКП «Сокальтеплокомуненерго» з питань, що стали предметом оскарження та викладені в скарзі платника від 29.05.2014 року №277 на податкове повідомлення-рішення від 28.05.2014 року №000652200 по взаєморозрахунках з НАК «Нафтогаз України» згідно з договором купівлі-продажу від 31.01.2013 р. №13/3396-БО-21 за період з 01.01.2013 по 28.02.2014 р.

Сокальською ОДПІ проведено документальну виїзну позапланову перевірку МКП «Сокальтеплокомуненерго» та складено акт від 30.07.2014 р. №404/2200/22422842.

В акті зазначено, що проведеною перевіркою підтверджено висновок, зроблений у акті камеральної перевірки МКП «Сокальтеплокомуненерго» від 14.05.2014 р. №204/2200/22422842 щодо порушення платником абз.3, 4 п.198.6 ст.196 ПК України, в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2014 року та занижено суми ПДВ, яке підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету по декларації з а березень 2014 року.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі -ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В п. 14.1.266 ст. 14 ПК України вказано, що касовий метод для цілей оподаткування - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно до п.187.10 ст.187 ПК України, платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Згідно абз. 3, 4 п.198.6 ст. 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

З аналізу наведених норм вбачається, що право платника податків, який застосовує касовий метод, на включення до податкового кредиту сум ПДВ прямо пов'язано з фактом отримання податкової накладної і обмежено це право строком на 60 днів , який відраховується з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Судом встановлено, що оплата продавцю НАК «Нафтогаз України» за природній газ та його транспортування по виписаній податковій накладній від 28.02.2013 р. №4136 згідно договору від 31.01.2013 р. №13/3396-БО-21 проведено у лютому 2013 року згідно платіжних доручень від 06.02.2013 р., від 19.02.2013р., 20.02.2013р., 21.02.2013р., від 22.02.2013р., від 26.02.2013р.,від 28.02.2013 р. Тобто з дати списання коштів по спірній податковій накладній до моменту її включення у податковий кредит минуло як 60 днів так і 365 календарних днів.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що податкова накладна від 28.02.2013 р. №4136 була включена до деларації з ПДВ за березень 2014 року оскільки отримана із запізненням лише в квітні 2014 року з вини контрагента.

Так, Податковим кодексом України передбачено, що у випадку коли контрагент не надає податкову накладну, платник податку має право звернутись зі скаргою до податкового органу на такого контрагента.

Пункт 20.1.10 ст. 201 ПК України визначає дії покупця у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відтак, оскільки позивач перебуває на касовому методі податкового обліку, у лютому 2013р. здійснив оплату по виписаним податковій накладній №4136 від 28.02.2013 р., а від продавця її не отримав, міг вчинити так як передбачає абзац 11 п.201.10 ст.201 ПК України.

Оскільки, позивач не вчинив вказані дії, всі ризики, пов'язані із отриманням податкової накладної із запізненням він взяв на себе.

Також, оскільки позивач здійснює відшкодування ПДВ на підставі касового методу, він наділений правом включити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту звітного періоду згідно платіжних доручень протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківських рахунків.

Оплата за договором купівлі-продажу №13/3396-БО-21 від 31.01.2013 р. проведена в лютому-березні 2013 р., що підтверджується платіжними дорученнями від 06.02.2013 р., від 19.02.2013р., 20.02.2013р., 21.02.2013р., від 22.02.2013р., від 26.02.2013р.,від 28.02.2013 р., однак сума ПДВ до відшкодування позивачем не була заявлена протягом 60 календарних днів, передбачених законодавством.

З огляду на наведене, підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.2014 року №000652200 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 140971,76 грн., в т.ч. 112777,36 грн. основного платежу, 28194,40 грн. штрафних фінансових санкцій немає, тому відповідач діяв в межах, у спосіб та в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення ГУ Міндоходів у Львівській області від 01.08.2014 року №18556/10/13-01-10-08-05/1168 та рішення Державної фіскальної служби України від 26.08.2014 року №2310/6/99-99-10-01-15, то суд зазначає, що самі по собі рішення про результати розгляду скарг не породжують для платника будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов"язки у сфері публічно-правових відносин.

З огляду на це, вказана вимога задоволенню не підлягає.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України та ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, з позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 2463,42 грн. від

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» на корсить Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2463 грн. 42 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 26.12.2014 року.

Суддя Братичак У.В.