Ухвала суду № 42023290, 16.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року Справа № 876/15074/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Львів-Інтуртранс" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Відкритого акціонерного товариства "Львів-Інтуртранс" про надання дозволу на погашення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

02 жовтня 2013 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ВАТ «Львів-Інтуртранс» за рахунок майна ВАТ «Львів-Інтуртранс», що перебуває у податковій заставі.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що у відповідача наявна заборгованість по платежах до бюджету в сумі 179310,67 грн., а вжиті податковим органом заходи, передбачені чинним законодавством, щодо погашення податкової заборгованості не мали позитивних результатів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю та постановлено надати Державній податковій інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 179 310 (сто сімдесят дев'ять тисяч триста десять) грн. 67 коп. за рахунок майна Відкритого акціонерного товариства «Львів-Інтуртранс», що перебуває у податковій заставі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ВАТ «Львів-Інтуртранс» подало апеляційну скаргу, оскільки вважає оскаржувану постанову прийнятою з неповним з'ясуванням судом обставин справи та з порушенням норм матеріального права.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що звернення податкового органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі є передчасним, оскільки в першу чергу вживаються заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків.

З огляду на викладене, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Враховуючи те, що особи які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає доцільним розглядати справу відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у підприємства недостатньо коштів для погашення існуючого податкового боргу, а тому є всі підстави погасити такий за рахунок його майна.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив, що податковий борг відповідача складається з орендної плати за землю, податку на доходи фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів, а також адміністративних санкцій, що підтверджується довідкою ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про заборгованість по платежах до бюджету від 17.09.2013 року №4038/09/2000 та становить 179310,67 грн.

Таким чином, суд першої інстанції, на думку апеляційного суду, дійшов до вірного висновку, що податковий борг відповідача є узгодженим та становить 179310, 67 грн.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 41.5 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Порядок здійснення органом державної податкової служби заходів з погашення податкового боргу передбачений ст. 95 ПК України.

Згідно з п.95.1 вказаної статті орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 ПК України).

На виконання ст. 59 Податкового кодексу України позивачем 08.12.2008 р. була адресована ВАТ «Львів-Інтуртранс» податкова вимога Ю1 №1/1070 про сплату загальної суми податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями та податкова вимога Ю2 №2/79 від 12.01.2009 р. Проте, вказані вимоги залишені без виконання, борг відповідачем не сплачено.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відтак, законодавством чітко передбачена черговість вчинення дій органом державної податкової служби з погашення податкового боргу: стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, і тільки в разі їх недостатності - продаж майна, яке перебуває у податковій заставі.

Податкова застава, згідно пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно з положеннями ст. 88 Податкового кодексу України вбачається, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

У відповідності до п. 89.1.1 та п. 89.1.2 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом п.89.3 ст.89 ПК України визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області складено акт опису майна відповідача від 16.01.2009 р. №1273/10/24-034/293, згідно з яким, під податковою заставою перебуває майно відповідача на суму 81645,12 грн.

Начальником ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області прийнято рішення від 16.02.2009 р. №4319/10/24-030 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу ВАТ «Львів-Інтуртранс».

Таким чином, апеляційний суд вважає, що позивачем здійснювались заходи, передбачені п.95.3 ст.95 ПК України, щодо стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків відповідача в рахунок погашення податкового боргу, зокрема до банківських установ направлялись інкасові доручення, які повернуті банківськими установами через відсутність коштів на розрахункових рахунках позивача, податковим органом здійснено опис майна відповідача, яке передано в податкову заставу.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає що, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову податкового органу та надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 179310,67 грн. за рахунок майна відповідача, що знаходиться у податковій заставі.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про задоволення позову податкового органу та надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 179310,67 грн. за рахунок майна відповідача, що знаходиться у податковій заставі.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Разом з тим, суд першої інстанції допустився описки в описовій та резолютивній частинах постанови, а саме найменування відповідача вказано «Інтуртранс», проте, відповідно до даних свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи найменування відповідача - «Львів-Інтуртранс». Зазначений недолік може бути усунений шляхом постановлення судом першої інстанції ухвали про виправлення описки, а відтак, підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Львів-Інтуртранс" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року у справі № 813/7433/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов