Постанова № 42023273, 09.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Справа № 876/14840/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представників позивача Кріля Р.М., Сташківа А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області та Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

18липня 2013 року Державна фінансова інспекція в Івано-Франківській області (далі ДФІ в Івано-Франківській області) звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просила зобов'язати Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (далі - Івано-Франківське ОДОСП) виконати вимоги пунктів 2 та 2.1 Вимог про усунення порушень, виявлених ревізією, направлених листом від 20.05.2013 року № 09-07-14-14/3873.

Постановою від 30 жовтня 2013 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив частково та ухвалив зобов'язати Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості виконати пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області про усунення порушень, виявлених ревізією, від 20.05.2013 року за № 09-07-14-14/3873. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, оскільки вважають, що постанова прийнята при неповному з'ясуванні всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В апеляційній скарзі ДФІ в Івано-Франківській області зазначає, що вважає помилковими висновки суд першої інстанції про невірність розрахунків завданих підприємству збитків внаслідок не нарахування відповідачем пені за прострочення сплати ТОВ ,,Галичина-Табак" грошових зобов'язань за поставлений товар.

З огляду на викладене позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач свою апеляційну скаргу мотивує тим, що Івано-Франківське ОДОСП перебуває у процедурі банкрутства, а тому не має коштів для сплати судового збору.

Крім того, Івано-Франківське ОДОСП вважає безпідставними та необґрунтованими вимоги ДФІ про усунення порушень, виявлених ревізією, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримали вимоги апеляційної скарги ДФІ в Івано-Франківській області та просять їх задовольнити в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги відповідача заперечили та просять відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, що у відповідності до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скарга ДФІ в Івано-Франківській області підлягає до задоволення, а скарга Івано-Франківського ОДОСП - відхиленню, виходячи з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що Івано-Франківське ОДОСП є державним підприємством, яке безпосередньо підпорядковується Державному концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості ,,Укрспирт". При цьому, в частині розпорядження майном підзвітне Міністерству аграрної політики та продовольства України.

На підставі ухвали Івано-Франківського міського суду від 15.03.2013 року та постанови старшого слідчого СВ Івано-Франківського МВ УМВС України в Івано-Франківській області від 15.03.2013 року працівники Держфінінспекції в Івано-Фрнківській області провели позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП ,,Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості" щодо проведення взаєморозрахунків із контрагентами (ТОВ ,,Галичина-Табак") за реалізовані лікеро-горілчані вироби за період з 01.01.2009 року по 01.03.2013 року.

За наслідками перевірки складено акт ревізії від 10.04.2013 року за № 07-21/04, в якому зафіксовані фінансові порушення. Зокрема, встановлено, що відповідач не провів роботу по стягненню з ТОВ ,,Галичина-Табак" дебіторської заборгованості за поставлену продукцію, яка станом на 01.03.2013 року по даних бухгалтерського обліку складає 7805,62 тис. грн.. По заборгованості в сумі 1013,88 тис. грн., яка підтверджена товарно-транспортними накладними, пропущено позовну давність, чим заподіяно збитків підприємству на вказану суму.

Крім того, відповідач в порушення п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України не здійснював нарахування штрафних санкцій за порушення строків сплати грошових зобов'язань за договорами № 04/7-20 від 25.08.2009 року та № 04-7/1/3 від 04.01.2011 року, укладених між ДП ,,Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості" та ТОВ ,,Галичина-Табак", внаслідок чого підприємству заподіяно збитків на загальну суму 117,89 тис. грн., в тому числі за 2009 рік - 51249,55 грн., за 2010 рік - 55593,49 грн., за 2011 рік - 11047,11 грн.

На підставі приписів п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України" позивач скерував відповідачу вимогу про усунення порушень, виявлених ревізією, за № 09-07-14-14/3873 від 20.05.2013 року (т.1, а.с.18-20).

В пункті 2 вимоги ДФІ в Івано-Франківській області зазначила, що по дебіторській заборгованості в сумі 1013,88 тис. грн., яка підтверджена копіями товарно-транспортних накладних та термін виникнення якої понад 3 роки, в порушення вимог ст.ст. 222, 223 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-IV (із змінами), п.п. 1.4, 4.2.1 Рекомендацій Міністерства юстиції України від, 15.01.1996 року № 2 ,,Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, в установі, організації", п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 ,,Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 року № 237, п. 4 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого, органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 року № 1040, позовна робота Івано-Франківським ОДОСП не проводилась, внаслідок чого підприємству завдано збитків на загальну суму 1013,88 тис. грн.. В зв'язку з цим зобов'язано відповідача стягнути заборгованість в розмірі 1013,88 тис. грн. з ТОВ ,,Галичина-Табак", в тому числі шляхом подання позову до суду. У випадку неповернення вищевказаних коштів - стягнути з винних у правопорушенні осіб шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

В пункті 2.1 вимоги позивач зазначив про те, що в порушення п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань по договорах від 25.08.2009 року № 04/7-20 та від 04.01.2011 року №04-7/1/3, укладених між Івано-Франківським ОДОСП та ТОВ ,,Галичина-Табак" не нараховувалися. Зазначеним порушенням підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) від недоотримання Івано-Франківським ОДОСП доходів в загальній сумі 117,89 тис. грн., в тому числі за 2009 рік - 51,25 тис. грн., за 2010 рік - 55,59 тис. грн., за 2011 рік - 11,05 тис. грн.. В зв'язку з чим позивач зобов'язав відповідача нарахувати та відобразити в обліку штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань в розмірі 117,89 тис. грн.; стягнути штрафні санкції в розмірі 117,89 тис. грн. із ТОВ ,,Галичина-Табак", в тому числі й шляхом подання позову до суду; у випадку неповернення вищевказаних коштів - стягнути з винних у такому правопорушенні осіб завдану шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Інформацію про вжиті заходи і виконання вимог необхідно було надіслати на адресу позивача разом із завіреними належним чином копіями підтверджуючих документів в термін до 21.06.2013 року. Факт отримання вимоги відповідач не заперечує. В добровільному порядку відповідач вказані вимог ДФІ не виконав та у встановленому законодавством порядку не оскаржував.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача, викладені в пункті 2, є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним матеріалам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 26.01.1993 року № 2939-ХІІ ,,Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

За змістом пунктів 1, 7, 10 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Частиною 2 статті 15 Закону №2939-XII передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності пункту 2 вимоги ДФІ в Івано-Франківській області, оскільки факт наявності дебіторської заборгованості по розрахунках з ТзОВ ,,Галичина-Табак" по рахунку 361 ,,Розрахунки з вітчизняними покупцями" на загальну суму 1013,88 тис. грн., оскільки дана сума заборгованості підтверджується матеріалами ревізії, дослідженими в судовому засіданні доказами та не спростовується відповідачем.

Також апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно не вжито заходів по нарахуванню ТзОВ ,,Галичина-Табак" пені за прострочення грошових зобов'язань по оплаті за поставлений товар, відображення її в бухгалтерському обліку підприємства та стягненню з вказаного контрагента, оскільки з метою недопущення заподіяння збитків підприємству внаслідок прострочення грошових зобов'язань відповідач мав би нарахувати йому пеню в розмірі та порядку, передбаченому умовами договорів поставки № 04/7-20 від 25.08.2009 року та № 04-7/1/3 від 04.01.2011 року та положеннями ст.ст. 231, 232 Господарського Кодексу України.

Поряд з цим, апеляційний суд визнає помилковими висновки суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову в частині зобов'язання Івано-Франківського ОДОСП виконати п. 2.1 Вимоги.

Підставою для відмови в цій частині позовних вимог суд зазначив неправильність визначення розрахунку пені. Так, на думку суду першої інстанції помилково взято за термін початку розрахунку день, з якого у відповідача виникло право вимоги оплати, тобто наступний день за датою поставки, а не день, з якого у ТзОВ ,,Галичина-Табак" мав би виникнути обов'язок щодо оплати, які не співпадають в часі.

Суд дійшов висновку, що прострочення ТзОВ ,,Галичина-Табак" платежів настало з 28.02.2012 року, а тому саме з цього терміну Держфінінспекція в Івано-Франківській області повинна була здійснити розрахунок штрафних санкцій на суму дебіторської заборгованості відповідачу для визначення розміру завданих відповідачу збитків. Позивач цих обставин при проведенні позапланової виїзної ревізії відповідача не врахував. Однак вказані обставини впливають на розмір нарахованих відповідачу збитків у вигляді недоотриманих доходів від господарської діяльності, оскільки облікова ставка Національного Банку України, яка покладена в основу розрахунку, не є сталою величиною і змінюється Банком в часі.

Таким чином, суд першої інстанції визнав законними вимоги держфінінспекції щодо необхідності застосування штрафних санкцій (пені) за прострочення платежів, а лише не погодився з їх розміром.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, не звернув належної уваги на ті обставини, що предметом спору в даній справі є зобов'язання відповідача виконати вимоги ДФІ в Івано-Франківській області, а саме вжити заходів для стягнення заборгованості в розмірі 1013,88 тис. грн. (пункт 2 вимоги) та нарахування і відображення в обліку штрафних санкції за порушення грошових зобов'язань в розмірі 117,89 тис. грн., а також стягнення цих штрафних санкцій, в тому числі шляхом подання позову до суду.

Таким чином, предметом спору в даній справі не є розмір штрафних санкцій, розрахованих ДФІ в Івано-Франківській області, а лише зобов'язання відповідача вжити заходів щодо відшкодування збитків шляхом стягнення штрафних санкцій. Тому розмір штрафних санкцій буде предметом розгляду судом справи за позовом відповідача до ТзОВ ,,Галичина-Табак". При цьому суд, який буде розглядати цей позов, має дослідити обґрунтованість нарахування штрафних санкцій та їх розмір.

За таких обставин апеляційний суд визнає обґрунтованою скаргу ДФІ в Івано-Франківській області та такою, що належить до задоволення.

Доводи апеляційної скарги Івано-Франківського ОДОСП колегія суддів визнає безпідставними, оскільки відсутність коштів для сплати судового збору не звільняє відповідача від обов'язку вжити заходів для відшкодування шкоди, в тому числі і шляхом звернення до суду.

Крім того, відповідач не надав належних доказів відсутності коштів на рахунках підприємства для сплати судового збору, а також відсутності майна (продукції), від реалізації яких можна виручити необхідні кошти.

Доводи відповідача про безпідставність вимог ДФІ в Івано-Франківській області також не заслуговують на увагу, оскільки відповідач в установленому порядку не оскаржив правомірність вимог контролюючого органу, що свідчить про його згоду з цими вимогами.

Крім того, правомірність вимог ДФІ доведена в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Оскільки суд першої інстанції допустився помилки в частині застосування норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, апеляційний суд визнає правильним апеляційну скаргу ДФІ в Івано-Франківській області задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, а саме в частині зобов'язання відповідача виконати пункт 2.1 вимог держфінінспекції.

В решті постанову залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача слід відхилити.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. ст.195, 196, п. 3 ч. 1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202 , ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі № 809/2200/13-а в частині відмови в задоволенні позовних вимог - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову.

Зобов'язати Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (76003, місто Івано-Франківськ, вулиця Княгинин, 44, ідентифікаційний код 20554249) виконати пункт 2.1 Вимоги Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області від 20.05.2013 року за № 09-07-14-14/3873 про усунення порушень, виявлених ревізією.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанова в повному обсязі складена 15 грудня 2014 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов