Постанова № 42023266, 27.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15130/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" до Прокуратури Оболонського району м. Києва, третя особа: Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" звернувся до суду з позовом до Прокуратури Оболонського району м. Києва, третя особа: Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про:

- визнання протиправною дію (бездіяльність) Прокуратури Оболонського району м. Києва щодо відмови в розгляді скарги на протиправність дій посадових осіб Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві;

- зобов'язання Прокуратуру Оболонського району м. Києва вчинити наступні дії:

- прийняти до розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» від 16 липня 2013 року №1131 на протиправність дій посадових осіб Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, пов'язану з не прийняттям та не реєстрацією податкових накладних;

- винести постанову щодо проведення перевірки на підставі скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» від 16 липня 2013 року №1131 на протиправність дій посадових осіб Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, пов'язану з не прийняттям та не реєстрацією податкових накладних;

- внести подання щодо припинення порушення Державною податковою інспекцією у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прав ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» та усунення штучних перешкод в реєстрації податкових накладних ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД»;

- встановити строк для надання Прокуратурою Оболонського району м. Києва звіту про виконання судового рішення;

- зобов'язати Прокуратуру Оболонського району м. Києва подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю «МІРЕЛЬ ТРЕЙД», у відповідності до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року, направлено до Державної податкової служби України засобами телекомунікаційного зв'язку податкову накладну від 26 червня 2013 року №173 (документПодаткова накладна 26540037688432J201004100000017410620132654.ХМL ), з метою внесення відомостей про податкову накладну до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до електронної квитанції №1, документ J1201004 Податкова накладна 26540037688432J201004100000017410620132654.ХМL не прийнято, у зв'язку із виявленням помилки - місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

16 липня 2013 року позивачем подано скаргу №1132 до Міністерства доходів і зборів України, в якій позивач просить зобов'язати Державну податкову інспекцію в Оболонському районі м. Києва Державно податкової служби здійснити дії, необхідні для прийняття податкових накладних ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» на реєстрацію.

Міністерство доходів і зборів України листом від 29 липня 2013 року та Головне Управління Міндоходів в м. Києві листом від 15 серпня 2013 року повідомили позивача про те, що при реєстрації податкових накладних здійснюється звірка даних щодо місцезнаходження суб'єкта господарювання, перебування в реєстрі платників податку на додану вартість, чинності посиленого сертифіката ключа під час накладення ЕЦП. Разом з тим, станом на 15 серпня 2013 року договір щодо визнання електронних документів від 14 листопада 2011 року №141120111, укладений між ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» та Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві є чинним, посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб товариства діють. А отже, у Товариства відсутні перепони для надсилання засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, листом від 30 липня 2013 року Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві повідомила позивача, що вся податкова звітність надіслана засобами телекомунікаційного зв'язку ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» протягом звітних (податкових) періодів до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві, прийнята та зареєстрована, про що свідчать автоматично надіслані засобами телекомунікаційного зв'язку квитанція №1 та №2. Тобто, звітність вищевказаним платником податку надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку без будь-яких перешкод.

Не погодившись з діями податкового органу, ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» подало скаргу на незаконні дії посадових осіб Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві від 16 липня 2013 року №1131 до Прокуратури Оболонського району міста Києва, у якій просило перевірити обставини, викладені в скарзі, внести подання щодо припинення порушення Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві прав ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» та усунення штучних перешкод в реєстрації податкових накладних ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД».

Листом від 22 липня 2013 року №47р. Прокуратурою Оболонського району міста Києва скеровано скаргу ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві для розгляду по суті та перевірки доводів звернення.

Не погоджуючись з діями (бездіяльністю) Прокуратури Оболонського району м. Києва щодо розгляду скарги та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки питання, порушені позивачем у скарзі, відносяться до відомства органів податкової служби, Прокуратура Оболонського району м. Києва правомірно направила скаргу позивача до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

В силу ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Згідно ст. 4 вищевказаного Закону, До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

В силу ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XII, прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами. Прокурор проводить особистий прийом громадян. Прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.

Наказом Генеральної прокуратури України від 21 червня 2011 року № 9гн затверджено Інструкцію про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України.

Згідно п. 3.1 Інструкції, відповідальність за своєчасний і якісний розгляд звернень покладається на керівників структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), міських, районних, міжрайонних і прирівняних до них прокурорів.

Відповідно до п. 3.11 Інструкції, звернення громадян та юридичних осіб, які надійшли до Генеральної прокуратури України вперше і за ними не приймалися рішення прокурорами обласного рівня (первинні звернення), передаються до управління розгляду звернень та прийому громадян для розгляду і надсилання до підпорядкованих прокуратур (відповідних відомств) для вирішення. Оперативними працівниками зазначеного управління повертаються письмові звернення, оформлені без додержання вимог ст. 5 Закону України "Про звернення громадян", заявникові з відповідним роз'ясненням.

В силу ч. 4 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Аналогічні положення передбачені і в п. 4.4 Інструкції, зокрема, не допускається прийняття рішень по зверненнях за висновками підпорядкованих прокурорів, чиї дії оскаржуються.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» подало до Прокуратури Оболонського району міста Києва скаргу на незаконні дії посадових осіб Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві від 16 липня 2013 року №1131.

Так, у поданій скарзі позивач вказував на протиправні дії Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві щодо не прийняття та не реєстрації податкових накладних, а також просив внести подання щодо припинення порушення Державною податковою інспекцією у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прав ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» та усунення штучних перешкод в реєстрації податкових накладних.

Натомість, листом від 22 липня 2013 року №47р. Прокуратура Оболонського району міста Києва, у відповідності до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», направила скаргу ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві для розгляду по суті та перевірки доводів звернення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що Прокуратурою Оболонського району міста Києва не було дотримано положень ч. 4 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» та п. 4.4 Інструкції під час розгляду скарги ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» на протиправні дії Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві.

При цьому, всупереч ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» та п. 6 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», відповідачем не надано доказів розгляду звернення позивача та надіслання на його адресу обґрунтованого рішення за результатами перевірки викладених у скарзі питань.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач звернувся до Прокуратури Оболонського району міста Києва саме із скаргою, зокрема, в найменуванні документа позивачем було вказано «скарга», а тому відповідач повинен був її розглянути та вирішити, у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян», не перенаправляючи скаргу на розгляд та вирішення до органу, правомірність дій якого є предметом розгляду даної скарги.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що дії Прокуратури Оболонського району міста Києва щодо направлення даної скарги до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві є протиправними та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» про визнання протиправними дії Прокуратури Оболонського району м. Києва щодо відмови в розгляді скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" від 16 липня 2013 року №1131.

Дана позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 06 червня 2014 року у справі № К/9991/40278/12, від 17 липня 2014 року у справі № К/800/32091/13 та від 04 вересня 2014 року у справі № К/800/20067/14.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи вищенаведене та з метою захисту порушених прав позивача, колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати Прокуратуру Оболонського району м. Києва розглянути та надати відповідь на скаргу ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» від 16 липня 2013 року №1131.

З приводу позовних вимог ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» про зобов'язання Прокуратури Оболонського району м. Києва винести постанову щодо проведення перевірки на підставі скарги від 16 липня 2013 року №1131, внесення подання щодо припинення порушення та усунення штучних перешкод в реєстрації податкових накладних ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД», встановлення строку для надання відповідачем звіту про виконання судового рішення та зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Так, здійснення дискреційних повноважень може в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.

Акт, прийнятий в ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Тобто, дискреційне повноваження це таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ТОВ «МІРЕЛЬ ТРЕЙД» про зобов'язання відповідача винести постанову щодо проведення перевірки та внести подання щодо припинення порушення Державною податковою інспекцією у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві є формою втручання в дискреційні повноваження державного органу - Прокуратури Оболонського району м. Києва, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно п. 1 ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Аналізуючи обставини справи та норми законодавства, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" у повному обсязі, оскільки дії Прокуратури Оболонського району міста Києва щодо направлення скарги до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів в м. Києві є протиправними, а тому рішення суду підлягає скасуванню із винесенням нового рішення про задоволення позову частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи, викладені в апеляційній скарзі, частково спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права частково призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову частково.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Прокуратури Оболонського району м. Києва щодо відмови в розгляді скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" від 16 липня 2013 року №1131.

Зобов'язати Прокуратуру Оболонського району м. Києва розглянути та надати відповідь на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" від 16 липня 2013 року №1131.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Повний текст постанови виготовлений 03.12.2014 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.