Ухвала суду № 42023200, 24.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 р.Справа № 820/17915/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представника позивачів ОСОБА_1

представника відповідача Костюкова Д.І.

представника третьої особи Лагутіна І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2014р. по справі № 820/17915/14

за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб треті особи Комунальне підприємство "Жилкомсервіс" , Публічне акціонерне товариство "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СТАНДАРТ"

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

27.10.2014р позивачі звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третіх осіб: Комунального підприємства "Жилкомсервіс", Публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СТАНДАРТ", в якому, з урахуванням уточнень, просили суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 33-Б, код ЄДРПОУ: 21708016) щодо невиплати ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_3), ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_4), ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_5), ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_6), ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_7), ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_8), ОСОБА_12 (ІПН НОМЕР_9), ОСОБА_13 (ІПН НОМЕР_10), ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_11), ОСОБА_15 (ІПН НОМЕР_12), ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_13), ОСОБА_17 (ІПН НОМЕР_14), ОСОБА_18 (ІПН НОМЕР_15), ОСОБА_19 (ІПН НОМЕР_16), ОСОБА_20 (ІПН НОМЕР_17), ОСОБА_21 (ІПН НОМЕР_18), ОСОБА_22 (ІПН НОМЕР_19), ОСОБА_23 (ІПН НОМЕР_20), ОСОБА_24 (ІПН НОМЕР_21), ОСОБА_25 (ІПН НОМЕР_22), ОСОБА_26 (ІПН НОМЕР_23), ОСОБА_27 (ІПН НОМЕР_24), ОСОБА_28 (ІПН НОМЕР_25), ОСОБА_29 (ІПН НОМЕР_26), ОСОБА_30 (ІПН НОМЕР_27), ОСОБА_31 (ІПН НОМЕР_28), ОСОБА_32 (ІПН НОМЕР_29), ОСОБА_33 (ІПН НОМЕР_30), ОСОБА_34 (ІПН НОМЕР_31), ОСОБА_35 (ІПН НОМЕР_32), ОСОБА_36 (ІПН НОМЕР_33), ОСОБА_37 (ІПН НОМЕР_34), ОСОБА_38 (ІПН НОМЕР_35), ОСОБА_39 (ІПН НОМЕР_36), ОСОБА_40 (ІПН НОМЕР_37), ОСОБА_41 (ІПН НОМЕР_38), ОСОБА_42 (ІПН НОМЕР_39), ОСОБА_43 (ІПН НОМЕР_40), ОСОБА_44 (ІПН НОМЕР_41), ОСОБА_45 (ІПН НОМЕР_42), ОСОБА_46 (ІПН НОМЕР_43), ОСОБА_47 (ІПН НОМЕР_44), ОСОБА_48 (ІПН НОМЕР_45), ОСОБА_49 (ІПН НОМЕР_46), ОСОБА_50 (ІПН НОМЕР_47), ОСОБА_51 (ІПН НОМЕР_48), ОСОБА_52 (ІПН НОМЕР_49), ОСОБА_53 (ІПН НОМЕР_50), ОСОБА_54 (ІПН НОМЕР_51), ОСОБА_55 (ІПН НОМЕР_52) належних їм коштів, розміщених за договорами банківського рахунку у ПАТ "Банк Золоті ворота".

2. Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 33-Б, код ЄДРПОУ: 21708016) вчинити дії щодо виплати грошових коштів у розмірі, визначеному ч. 1 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_3), ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_4), ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_5), ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_6), ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_7), ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_8), ОСОБА_12 (ІПН НОМЕР_9), ОСОБА_13 (ІПН НОМЕР_10), ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_11), ОСОБА_15 (ІПН НОМЕР_12), ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_13), ОСОБА_17 (ІПН НОМЕР_14), ОСОБА_18 (ІПН НОМЕР_15), ОСОБА_19 (ІПН НОМЕР_16), ОСОБА_20 (ІПН НОМЕР_17), ОСОБА_21 (ІПН НОМЕР_18), ОСОБА_22 (ІПН НОМЕР_19), ОСОБА_23 (ІПН НОМЕР_20), ОСОБА_24 (ІПН НОМЕР_21), ОСОБА_25 (ІПН НОМЕР_22), ОСОБА_26 (ІПН НОМЕР_23), ОСОБА_27 (ІПН НОМЕР_24), ОСОБА_28 (ІПН НОМЕР_25), ОСОБА_29 (ІПН НОМЕР_26), ОСОБА_30 (ІПН НОМЕР_27), ОСОБА_31 (ІПН НОМЕР_28), ОСОБА_32 (ІПН НОМЕР_29), ОСОБА_33 (ІПН НОМЕР_30), ОСОБА_34 (ІПН НОМЕР_31), ОСОБА_35 (ІПН НОМЕР_32), ОСОБА_36 (ІПН НОМЕР_33), ОСОБА_37 (ІПН НОМЕР_34), ОСОБА_38 (ІПН НОМЕР_35), ОСОБА_39 (ІПН НОМЕР_36), ОСОБА_40 (ІПН НОМЕР_37), ОСОБА_41 (ІПН НОМЕР_38), ОСОБА_42 (ІПН НОМЕР_39), ОСОБА_43 (ІПН НОМЕР_40), ОСОБА_44 (ІПН НОМЕР_41), ОСОБА_45 (ІПН НОМЕР_42), ОСОБА_46 (ІПН НОМЕР_43), ОСОБА_47 (ІПН НОМЕР_44), ОСОБА_48 (ІПН НОМЕР_45), ОСОБА_49 (ІПН НОМЕР_46), ОСОБА_50 (ІПН НОМЕР_47), ОСОБА_51 (ІПН НОМЕР_48), ОСОБА_52 (ІПН НОМЕР_49), ОСОБА_53 (ІПН НОМЕР_50), ОСОБА_54 (ІПН НОМЕР_51), ОСОБА_55 (ІПН НОМЕР_52), розміщених за договорами банківського рахунку у ПАТ "Банк Золоті ворота".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 року адміністративний позов - задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем - Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. ст. 20, 26, 36, п. 16 ч. 5 ст. 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", п. п. 8, 13 Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 № 14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860, ст. ст. 19, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивачі є працівниками Комунального підприємства "Жилкомсервіс", що підтверджується Податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та інформацією про виплачену позивачам заробітну плату, надану КП "Жилкомсервіс".

Договором про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб та надання послуг № 347 від 01.06.2013 р., укладеним між КП "Жилкомсервіс" та ПАТ "Банк Золоті ворота" (т.1 а.с. 207-212), передбачено, що ПАТ "Банк Золоті ворота" надає КП "Жилкомсервіс" послуги по обслуговуванню виплати заробітної плати, авансів, коштів на відрядження тощо, а також інших доходів і виплат передбачених цивільно-правовими договорами, укладеними між ПАТ "Банк Золоті ворота" та працівниками підприємства, які здійснюються на користь співробітників, в безготівковому порядку на їх поточні рахунки, відкриті банком у національній валюті України, з виготовленням і наданням у користування спеціальних платіжних засобів у вигляді пластикових карток.

На виконання договору № 347 від 01.06.2013 р. ПАТ "Банк Золоті ворота" було відкрито поточні рахунки на ім'я позивачів та перераховано на зазначені рахунки грошові кошти у сумі 6 800 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку КП "Жилкомсервіс" за 27.06.2014 р. ( т. 1 а.с. 213) та актом наданих послуг. Кошти на поточних рахунках позивачів з моменту їх перерахування та на час розгляду справи у суді залишалися на цих рахунках, у зв'язку із відсутністю у банка можливості їх виплатити.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 31 липня 2014 р. №456 "Про віднесення ПАТ "Банк Золоті ворота" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 01.08.2014 р. прийнято рішення №67 (т.1 а.с.120) про введення з 04.08.2014 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Золоті ворота" (код ЄДРПОУ 20015529, МФО 351931, адреса: 61166, м. Харків, п-т Леніна, 36) та призначено Єрмака Валерія Олександровича Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті ворота".

Судом встановлено, що з 15 жовтня 2014 року ПАТ "Банк Золоті ворота" розпочало виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився по 04 серпня 2014 року включно, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів здійснювалися протягом терміну дії тимчасової адміністрації через установи ПАТ "Комерційний банк "Стандарт".

Виплати ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" здійснювалися на підставі Договору про здійснення виплат вкладникам ПАТ "Банк Золоті ворота" №1 від 13.10.2014 (т.1 а.с. 94-104).

Позивачами у особі представника за довіреностями ОСОБА_1 в установах ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" було відмовлено у проходженні реєстрації для виплати за вкладами, які здійснюються в період дії тимчасової адміністрації, та присвоєння індивідуального реєстраційного номера вкладника, з тих підстав, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті ворота" Єрмаком В.О. листом №5257 від 15.10.2014 р. було передано Додаток №1 до договору №1 від 13.10.2014 р. реєстр вкладників ПАТ "Банк Золоті ворота", відповідно до якого, в т.ч. відносно позивачів, виплати вкладникам складали 0 грн. (т.1 а.с.105-108).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та дійшов висновку, що відповідач діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чим порушив права позивачів, які передбачені законодавством України про гарантування вкладів фізичних осіб.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ч.1 ст. 3 цього Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 2 Закону визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду (частина 1 ст. 11 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 частини 3 цієї статті виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Згідно з ч. 5 ст. 36 Закону встановлено обмеження щодо задоволення під час тимчасової адміністрації вимог вкладників та інших кредиторів банку.

В той же час, відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Таким чином, обмеження щодо задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку під час тимчасової адміністрації не поширюються на вклади, що містяться на поточних рахунках позивачів, а такі кошти відшкодовуються в період дії тимчасової адміністрації в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачі мають право на одержання суми коштів під час дії тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Золоті ворота" у розмірі їх вкладу, але не більше суми граничного розміру відшкодування, яка станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку складає 200 000,00 гривень.

Колегія суддів звертає увагу, що під час тимчасової адміністрації, яку здійснює уповноважена особа Фонду, джерелом виплати коштів є грошові кошти банку, а не Фонду, який уповноважений приймати рішення про повернення грошових коштів вкладникам лише після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банка.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що предметом спору у даній справі є бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо здійснення виплат в період дії тимчасової адміністрації, а Фонд є особою, що здійснює управління банком в період дії тимчасової адміністрації, у зв'язку з чим, саме дії або бездіяльність Фонду є передумовою для виплати позивачам їх вкладу.

При цьому, колегія суддів наголошує, що предметом перевірки в суді є саме правомірність такої дії або бездіяльності відповідача станом на момент її вчинення або допущення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Частиною 3 ст. 34 Закону передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду.

Відповідно до ч. 5 ст. 34 Закону під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Згідно з частиною 1 ст. 36 Закону, з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Протягом 1 дня після призначення уповноваженої особи Фонду керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом 3 днів - передачу бухгалтерської та іншої документації банку.

На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку (ч.2 ст. 36 Закону).

В абзаці 5 частини 6 статті 36 Закону визначено, що зобов'язання банку, передбачені п. 2 і 3 частини 6 цієї статті, виконуються банком у межах його фінансових можливостей у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду.

Таким чином, саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та здійснює повне і виняткове управління банком через уповноважену особу Фонду та є відповідальним за її дії/бездіяльність.

Під час судового розгляду справи встановлено, що виплати належних позивачам коштів не здійснювалися у зв'язку з ненаданням Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Золоті ворота" Єрмаком В.О. реєстрів про розмір належних до виплати позивачам сум (відомість передана Уповноваженою особою Фонду містила інформацію 0,00 грн.). За таких обставин ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" відмовляв у реєстрації позивачів як вкладників ПАТ "Банк Золоті ворота" та не здійснював виплати належних їм коштів.

Як вже було зазначено вище, з 15 жовтня 2014 року ПАТ "Банк Золоті Ворота" здійснював виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився по 04 серпня 2014 року включно, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки). Виплати коштів здійснювалися протягом терміну дії тимчасової адміністрації через установи ПАТ КБ "Стандарт".

ПАТ КБ "Стандарт" здійснював виплати вкладникам ПАТ "Банк Золоті Ворота" на підставі Реєстрів вкладників, згідно Договору про здійснення виплат вкладникам ПАТ "Банк Золоті Ворота" №1 від 13 жовтня 2014 року.

Згідно п.1.1. Договору про здійснення виплат вкладникам №1 від 13 жовтня 2014 року, Банк (ПАТ КБ "Стандарт") здійснює виплати вкладникам на підставі Реєстрів вкладників, що додається до Договору, шляхом переказу коштів окремими траншами через внутрішньобанківську електронну платіжну систему термінових переказів коштів по Україні в національній валюті. Банк виступає платіжним агентом ПАТ "Банк Золоті Ворота".

Відповідно до п. 2.1 Договору ПАТ "Банк Золоті Ворота" зобов'язується:

2.1.1. Передавати Банку Реєстри вкладників (Додаток 1 до Договору) на паперових та електронних носіях. Реєстр передається не пізніше дня перерахування коштів на транзитний рахунок Банку.

Реєстри вкладників (далі - Реєстри) передаються Банку на паперових носіях (прошиті, пронумеровані, засвідчені підписами керівника та головного бухгалтера, скріплені відбитком печатки ПАТ "Банк Золоті Ворота" та електронних носіях - у файлі з розширенням сsv.

2.1.2. Дані Реєстру на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Кошти для виплати вкладникам ПАТ "Банк Золоті Ворота" перераховуються траншами.

Так, відповідно до взятих на себе зобов'язань ПАТ КБ "Стандарт" та п.2.2.3 Договору забезпечує особам, зазначеним у Реєстрах, не пізніше наступного робочого дня з моменту надходження коштів на рахунок Банку та звернення вказаної особи до Банку, безкоштовну виплату коштів готівкою або, за їх бажанням, зарахування належних їм коштів на зазначений ними рахунок у Банку.

Відповідно до Листа №5257 від 15.10.14р. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Золоті Ворота" Єрмака В.О. виплати вкладникам за Додатком 1 до даного листа складали - 0 гривень, що в свою чергу підтверджене Рішенням Виконавчої Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №226/14 від 16.10.2014 року "Щодо блокування виплат".

Відповідно ПАТ КБ "Стандарт" здійснив виплати лише тим вкладникам, які згідно Договору про здійснення виплат вкладникам №1 від 13 жовтня 2014 р. були включені до Реєстру вкладників, що додається до Договору.

Таким чином, ненадання Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк Золоті ворота" Єрмаком В.О. до ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" інформації щодо сум виплати вкладів фізичним особам - вкладникам ПАТ "Банк Золоті ворота", унеможливило одержання виплат належних позивачам відповідно до законодавства України про гарантування вкладів фізичних осіб.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено право уповноваженої особи Фонду продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.

При цьому, зазначене продовження, обмеження або припинення операцій повинно бути вмотивованим та ґрунтуватися на положеннях Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Дане положення кореспондується з положеннями ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" якими передбачено, що Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Надаючи оцінку твердженням представника відповідача щодо спрямованості договорів позики (поворотної фінансової допомоги), укладених КП "Жилкомсервіс" та позивачами на досягнення протиправної мети, суд першої інстанції вірно зазначив, що такі твердження не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, зокрема, звернення до суду із позовом про визнання договорів недійсними. При цьому, слід зазначити, що злочинний мотив дій, в свою чергу, може бути підтверджений вироком суду, який набрав законної сили.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з п. 2.2. Договорів позики (поворотної фінансової допомоги) від 25.06.2014 р., укладених позивачами з КП "Жилкомсервіс", які є ідентичними за умовами у всіх позивачів, позика (поворотна фінансова допомога) надається шляхом перерахування коштів на картковий рахунок Позичальника, відкритий у ПАТ "Банк Золоті ворота".

В обґрунтування списання коштів з рахунку КП "Жилкомсервіс" та перерахування їх на карткові рахунки позивачів, відкриті у ПАТ "Банк Золоті ворота", до матеріалів справи надано платіжне доручення №101 від 27.06.2014 р., банківську виписку по рахунку КП "Жилкомсервіс" за 27.06.2014 р. та акт наданих послуг від 28.07.2014 р. (за змістом якого сторони підтверджують зарахування на карткові рахунки грошових коштів у сумі 6 800 000,00 грн.).

Колегія суддів зазначає, що статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок позичальника повернути позику. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені статтею 1050 Цивільного кодексу України.

Так, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що до моменту надання правової оцінки даним угодам судом на предмет їх невідповідності вимогам діючого законодавства, вони є такими, що породжують для сторін певні права та обов'язки.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача, станом на момент виникнення спірних правовідносин, підстав для прийняття рішення щодо обмеження або припинення виплат позивачам.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів зазначає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як суб'єкт владних повноважень, встановивши наявність обставин які, на його думку, свідчили про протиправність правочинів не був позбавлений можливості у спосіб, передбачений законодавством та у межах своїх повноважень, звернутися в інтересах держави до суду, таким чином дотримавшись необхідного балансу між діями щодо невиплат сум вкладникам та несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивачів, з урахуванням наявності права стягнення сплачених коштів в регресному порядку.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач у спірних правовідносинах діяв не на підставі та не у спосіб повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, що призвело до порушення прав позивачів, які передбачені законодавством України про гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до п. 2, 17 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі - Закон), виведення неплатоспроможного банку з ринку - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону, а уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Частиною 1 ст. 35 Закону передбачено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію тощо.

Статтею 16 Закону встановлено, що позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду.

Отже, саме Фонд під час дії тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Золоті ворота", у зв'язку з реалізацією його спеціальних функцій у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку (ч. 1 ст. 3 Закону), є відповідальним за порушення прав та законних інтересів вкладників банку - позивачів.

За таких умов, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивачів.

Доводи апеляційної скарги з приводу порушення судом першої інстанції приписів ст. ст. 19, 22 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів не приймає, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Отже, вказаною правовою нормою передбачена альтернативна підсудність спору, у разі коли оскаржується правовий акт індивідуальної дії, а також дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань) - позивачів у справі.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства та характер спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що даний спір вирішуються адміністративним судом за вибором позивачів: або за їх місцезнаходженням, або за місцезнаходженням відповідача, що не суперечить вищезазначеному і повністю відповідає правилам територіальної підсудності адміністративних справ.

Щодо додатково поданих в судовому засіданні роздруківок з офіційного сайту відповідача, колегія суддів зазначає, що дані обставини виникли після звернення позивачів з даним позовом до суду та прийняття судом першої інстанції судового рішення, а отже не мали впливу на спірні правовідносини.

Колегія суддів відхиляє посилання представника відповідача, що судом першої інстанції було фактично стягнуто кошти з Державного бюджету України на користь позивачів, оскільки як вбачається з резолютивної частини рішення, відповідача було зобов'язано вчинити певні дії на відновлення порушеного права позивачів. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вчинення дій на виконання судового рішення повинно відбуватись у спосіб, встановлений Законом .

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2014р. по справі № 820/17915/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 29.12.2014 р.