Ухвала суду № 42022749, 19.12.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/10365/14 Провадження № 22-ц/795/2497/2014 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції -Мороз К. В. Доповідач - Боброва І. О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2014 року м.ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБобрової І.О.суддів:Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,при секретарі:Зіньковець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Новозаводського районного суду м.Чернігова від 07 листопада 2014 року у справі за заявою ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 08 липня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Новозаводського суду м. Чернігова від 07 листопада 2014 року по справі за заявою ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 08 липня 2014 року у справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, якою в задоволенні заяви ОСОБА_5 відмовлено, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву.

Доводи скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з'ясуванням, невідповідністю та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. В скарзі апелянт зазначає, що справа не мала розглядатись в третейському суді. Суд першої інстанції допустився грубого порушення вимог п.14 ч.1 ст.6 Закону України «Про третейські суди» при визначенні того, чи була підвідомча справа постійно діючому третейському суду, оскільки вказаний пункт Закону чітко передбачає, що третейські суди не мають права розглядати справи у спорах споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Апелянт в судове засідання не з'явився. Про час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 16.12.2014 поштового відправлення (а.с.57). 18.12.2014 надіслав до суду заяву з проханням розглядати справу в його відсутності (а.с.55).

Відповідач належним чином був повідомлений про час розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення 15.12.2014 поштового відправлення (а.с.53), проте свого представника до суду не направив.

Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали даної справи та матеріали третейської справи № 1787-2/378/14, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Судом встановлено, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 08.07.2014 по справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором було стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 800002841 від 19.12.2007 в сумі 126635,34 грн, а саме, за кредитом - 106888,19 грн., по відсотках - 2944,60 грн., пені - 16802,55 грн.; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Альфа-Банк» витрати по сплаті третейського збору в сумі 400,00 грн (а.с.28).

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 08.07.2014 місцевий суд виходив з того, що заявником не доведено та судом не встановлено підстав для скасування рішення третейського суду, визначених законодавчими актами.

Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює правовідносини в сфері діяльності третейських судів.

Відповідно до ст.389-5 ЦПК України та ст.51 Закону України «Про третейські суди» встановлено, що рішення третейського суду може бути скасоване лише з наступних підстав: 1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статтей 16-19 цього Закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Відповідно до Закону України «Про третейські суди» та ст.17 ЦПК України, сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 3 ст.51 Закону України «Про третейські суди» визначено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду.

Зазначені заявником підстави для скасування рішення третейського суду не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволені заяви.

Доводи апелянта щодо відсутності у третейського суду компетенції на розгляд третейської справи не є обґрунтованими, оскільки пунктом 10.3 Кредитного договору № 800002841 від 19.12.2007 року, який підписано сторонами (а.с. 8 зворот) визначено, що розгляд спорів відбувається у Постійному Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз».

Твердження апелянта щодо того, що третейські суди не мають права розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку, не можуть бути підставою для скасування рішення третейського суду, оскільки, як зазначив місцевий суд, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, банк не є споживачем відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів», тому можливість звернення його до третейського суду не виключається.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.1 ч.1 ст. 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Новозаводського суду м. Чернігова від 07 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий:Судді: