Ухвала суду № 42021995, 25.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 р.Справа № 818/2418/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

представників позивача Сєнченко Т.В., Богаєвська С.В.

представника відповідача Сумцова С.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.10.2014р. по справі № 818/2418/14

за позовом Приватного підприємства "Ямпіль Інвест"

до Шосткинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 р. позов ПП "Ямпіль Інвест" задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції від 15.08.2014 р. №0010521706, №0001332203.

Шосткинська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням, подало апеляційну скаргу в якій простить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 р. та винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме пп. 168.1.2, пп. 168.1.5. п. 168.1. ст. 168 , пп. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 ПК України , не вірне встановлення обставин справи, неправильну оцінку доказів, що призвело до невірного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав скаргу, просив її задовольнити.

Представник позивача (ПП "Ямпіль Інвест") проти скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, постанову суду без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Шосткинською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПП "Ямпіль Інвест" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., за результатами якої складено акт перевірки №812/18-17-22-0005/34113192 від 29.07.2014р. (т.1, а.с.20-84).

Атом перевірки зазначено про порушення позивачем:

пп. 168.1.2, пп. 168.1.5. п. 168.1. ст. 168 ПК України, за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб, нараховано пеню в сумі 2 844,81 грн.;

пп. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 ПК України, оскільки занижено податок на додатну вартість на суму 773 051,00 грн. (листопад 2013 р. - 58 377,00 грн., грудень 2013 р. - 714 674,00 грн.).

У зв'язку з виявленими порушеннями , 15.08.2014 р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

№0010521706, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 256 977,36 грн. (т.1, а.с.12-17);

№0001332203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 773 051,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 136 263,00 грн. (т.1, а.с.18-19).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не порушено вимоги податкового законодавства, а тому спірні податкові повідомлення-рішення прийняті неправомірно.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 15.08.2014 р. №0010521706 та доводів податкового органу про порушення позивачем пп. 168.1.2, пп. 168.1.5. п. 168.1. ст. 168 ПК України, в частині несвоєчасної сплати податку з доходу фізичних осіб.

Згідно п.п. 168.1.1., 168.1.2., 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно абз.1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно п. 127.1. ст. 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента.

Судом встановлено, що позивач здійснює діяльність, пов'язану з вирощуванням зернових культур, розведенням великої рогатої худоби, свиней, оптова торгівля зерном, насінням і кормами для тварин, допоміжна діяльність в рослинництві, що підтверджується Довідкою Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. (т.1, а.с. 90).

Позивач має в оренді земельні ділянки що розташовані на території Дорошківської сільської ради, Білицької сільської ради, Княжицької міської ради, Щатрищенської сільської ради Дружбівської міської ради, Микитівської сільської ради, Степненської сільської ради, Марчихинобудської сільської ради, Антонівської сільської ради, Усоцької сільської ради Ямпільського району Сумської, власниками яких є фізичні особи, згідно договорів оренди землі, укладених в 2007 році . (т. 4, 5).

Зазначені сільські та міські ради повідомили позивача, про те, що власники земельних ділянок , які орендував позивач, померли. (т. 3, а.с. 12-34).

За період вересень-жовтень, грудень 2011 р., січень-жовтень, грудень 2012 р., січень-липень, жовтень 2013 р. позивачем нараховано орендну плату та податок на доходи фізичних осіб, однак не виплачено, в зв'язку з відсутністю правонаступників, що підтверджується даними бухгалтерського обліку

На суми нарахованої орендної плати позивачем визначено податок з доходів фізичних осіб на суму 860 906,57 грн., що відображено по бухгалтерському обліку підприємства.

У зв'язку з фактичною невиплатою доходу на користь землевласників, позивачем до бюджету не перераховано податкових зобовязань на загальну суму 344 509,53 грн.

У зв'язку з нарахуванням доходу на користь фізичних осіб, однак невчасною сплатою до бюджету податку на такі суми відповідачем застосовано до позивача санкції в розмірі 256 977,36 грн. (на суму станом на 04.10.2011р. - у розмірі 25%, станом на 07.11.2011р. - 50% від суми боргу, починаючи з грудня 2011 р. у розмірі 75% від суми вчасно несплаченого податку) (т.1, а.с. 13-17).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що згідно пунктом 127.1. ст.. 127 ПК України , санкції застосовуються за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Тобто склад порушення передбачає що нарахування, чи сплата, утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Проте позивачем орендна плата фізичним особам, тобто дохід не виплачено. Позивач не позбавлений можливості у майбутньому перед виплатою доходу (заробітної плати) сплатити податок до бюджету.

Враховуючи відсутність факту виплати доходу, відсутній склад порушення за яке передбачено санкції по зазначеному п. 127.1 ст. 127 ПК України.

Фактично податковий орган застосовує санкції за несвоєчасне перерахування податку до виплати доходу. Але зазначений склад порушення не передбачає санкції за несвоєчасне перерахування податку до виплати доходи, а лише пов'язує склад порушення з фактом виплати доходу без сплати податку.

Норми щодо застосування санкцій не підлягають розширеному тлумаченню.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 15.08.2014 р. №0010521706 про застосування штрафних санкції в розмірі 256 977,36 грн. є неправомірним.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 15.08.2014р. №0001332203.

Підставою для донарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість позивачу слугували висновки суду першої інстанції про не підтвердження позивачем факту надання послуг ТОВ "Перша логістична компанія", неправомірне віднесення до податкового кредиту спецдекларації по ПДВ транспортно-експедиційних послуг, заниження податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ "Катеринопільський елеватор", ТОВ "Амарант", оскільки існує розбіжність обсягів постачання в первинних документах та позивачем здійснено поставку в більшому розмірі, ніж відображено в податковій звітності.

Згідно п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до п. 209.15.1. ст. 209 ПК України виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит:

товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання.

послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку: пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0КВЕД); зберігання сільськогосподарської продукції.

Згідно 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)

Судом встановлено, що 13.06.2013 р. між позивачем та ТОВ "Катеринопільський елеватор" (покупець) укладено договір №2184/ к з додатковими угодами до нього, за умовами яких ПП "Ямпіль Інвест" здійснено поставку насіння соняшнику врожаю 2013 р. партіями за свій рахунок на наступні об'єкти: ПАТ «Миронівскьий ЗВВК» (Київська область, м. Миронівка, вул. Елеваторна,1); Новомосковська філія ПрАТ «Орель-лідер» елеватор№ 2 ( Полтавська область, с. Рокита); філія ВКВК ТОВ « Винницька птахофабрика» (Вінницька обл.., м.Ладижин, вул.. І. Сагаєва,1); ТОВ «Рівненський елеватор « (Вінницька обл., Бершадський район, с.Флорине, вул. Колгоспна,1)(т.1, а.с.201-202).

Згідно п. 2.7, 5.1 Договору залікова і фізична вага визначаються на підставі документів постачальника. Товар, що постачається має пройти первинне очищення за рахунок постачальника.

На підтвердження виконання договору позивачем, як до перевірки, так і суду надано первинні документи, а саме, договір, додаткові угоди, видаткові накладні, складські реєстри, накладні на прийняте зерно з визначенням показників якості за середньодобовим зразком (т.1, а.с 201-208, т.2, а.с. 1-108).

Насіння соняшнику навантажувалося з зерносховища, за адресою м. Глухів, вул. Рильський шлях,1-а, яке перебуває в оренді позивача згідно договору від 01.09.2013р. № 4/09/13 та з орендованих земельних ділянок на території м. Дружба, Дружківської міської ради.

Переміщення соняшнику здійснено силами позивача залученими перевізниками ТОВ «Транс-Сервіс» через «Елеватор Шалигіна» по маршруту Глухів -Ладижин, що підтверджується актами виконаних робіт по перевезенням, товарно-транспортними накладними.

Доробку (сушіння та очищення) соняшника здійснено ТОВ «Шалигніське» на підставі договору про надання послуг сушіння та очищення зерна № 5/09-13 від 01.09.2014 р., що підтверджується актами розрахунками зберігання та наказами на сушку, очистку та не суперечить умовам договору №2184 від 13.06.2013 р. (т.1, 159-170).

На підставі договору №081101 від 08.11.2013р. між ПП "Ямпіль Інвест" (постачальник) та ТОВ "Амарант" (покупець) позивачем поставлено товар соняшнику врожаю 2013 р. (т.1, а.с.172-173).

Згідно п. 2.2, 2.3, 5.2 Договору товар має відповідати вимогам нормативних актів та ДСТУ, поставка здійснюється партіями за рахунок продавця на наступні об'єкти (пункти постачання): на умовах ЕХW - елеватор ТОВ «Арамант» за адресою Полтавська область, Лохвицький район с. Вирішальне. Залікова і фізична вага визначаються на підставі документів постачальника.

На підтвердження операцій за договором як до перевірки, так і суду надано копії первинних документів, а саме, договорів, видаткових накладних, складських розрахунків характеристик соняшнику (т.1, а.с. 195-199).

Переміщення здійснено зі складів позивача на адресу ТОВ «Амарант», за маршрутом Дружба-с.Вирішальне, силами позивача залученими перевізниками ТОВ «Транс-Сервіс» через «Елеватор Шалигіна», до контрагента товар надійшов після проходження доробки, що підтверджується актами виконаних робіт по перевезенням, товарно-транспортними накладними.

Позивачем надано на перевірку податкових накладних на загальну кількість 11 443,715 тон, виданих ТОВ «Катеринопільській елеватор», які включені до реєстру податкових накладних , а також податкові накладні на загальну кількість 3550,386 тон, видані ТОВ « Амарант».

Фактичне здійснення поставок за договором відповідачем не заперечується, між тим, ставиться під сумнів обсяг поставленого соняшнику, у зв'язку з розбіжностями між вагою соняшника зазначеного податкових, видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, що на думку податкового органу свідчить про заниження податкових зобов'язань позивача.

Так, згідно податкових накладних обсяг постачання соняшника складає 14 994,101 тонн, за даними видаткових накладних складає 15 502,75т., за даними ТТН складає 16 104, 94 грн. Різниця між даними податкових та видаткових накладних складає 508,645 т., між податковими накладними та ТТН і актами 1110,839 грн.

Враховуючи наявність розбіжностей податковий орган дійшов до висновку, про заниження позивачем податку на додану вартість по спецдекларації на суму 555420 грн., з розрахунку (1110,839 т (різниця між податковими накладними та актами і ТТН) х 2500,00 грн. =2777097,5 грн. х 20% = 555419,5 грн.), ( 2500,00 грн. ціна постачання без ПДВ за одну тонну (як для ТОВ «Катеринопільський елеватор» так і ТОВ «Амарант»)

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначені висновки податкової перевірки є помилковими.

Доводи апеляційної скарги щодо постачання соняшника з елеватора та після доробки, спростовуються матеріалами справи, оскільки якість насіння, яка відвантажувалася з зерносховища та з полів не відповідала якісним характеристиками, визначеним договором поставки, а саме вміст сміттєвої домішки перевищував 3%, вміст вологості перевищував 8%, що підтверджується актами-розрахунками, розпорядженнями.

Позивачем зазначено, що ТОВ « Амарант» та ТОВ «Катеринопільській елеватор» провели розрахунок залікової маси зерна, зменшив фізичну масу зерна насіння соняшника на відхилення до кондицій вмісту вологості та смітної домішки.

Судом встановлено,що різниця ваги, зазначеної в видаткових накладних та ТТН при поставці до ТОВ "Катеринопільський елеватор", ТОВ "Амарант" спричинена тим, що соняшник підданий доробці відповідно до Інструкцій № 9-7-88 «Про зберігання зерна, олієнасіння борошна та крупи», а також на виконання умов договорів в частині погодженої якості соняшника.

В зв'язку зі зменшенням вологості насіння до 7-8 % порівняно з необробленим станом, а також очищення від сміттєвих домішок 10,8-27,8 % залікова вага змінилася, що між тим не свідчить про недостовірність даних видаткових накладних позивача, відсутність фізичних поставок за договором, та не доводить заниження позивачем податкових зобов'язань.

Питання щодо якості товару відповідачем в межах перевірки не досліджувалось, вираховувалася лише різниця у вазі товару від навантаження та розвантаження товару.

Позивачем підтверджено переміщення товару від продавця до покупця, надано документи щодо якості, обробки доставки та зберігання реалізованого соняшнику.

Отже, висновки податкового органу про заниження податкових зобов'язань у зв'язку із зазначеною різницею в документах є безпідставними, а тому податкове повідомлення-рішення в частині призначених зобов'язань та штрафів на підставі таких висновків, правомірно скасовано судом.

Щодо доводів апеляційної скарги про неправомірне віднесення до податкового кредиту спецдекларації по ПДВ вартість транспортно-експедиційних послуг , відсутність фактичного надання послуг по відносинам позивача з ТОВ "Перша логістична компанія" та збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 217 631,00 грн. по ППР №№0001332203 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.209.15.1 п.209.15 ст.209 ПК України 209.15. виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит:

а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання;

б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку:

сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД);

зберігання сільськогосподарської продукції;

вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;

отримання послуг з використання сільськогосподарської техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг);

отримання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління (74.14.0 КВЕД);

знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин;

експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ і сільськогосподарських угідь;

розділ м'яса для товарної кондиції;

Податковий орган вважає, що транспортно-експедиційні послуги не відносяться до виробничих факторів, а тому безпідставно суми отримані по цій операції віднесені позивачем до податкового кредиту спец декларації з ПДВ.

Судом встановлено, що 22.10.2013 р. між ПП "Ямпіль Інвест" та ТОВ "Перша логістична компанія" укладено договір транспортного експедирування №93, з урахуванням додаткових угод, за умовами якого ТОВ "Перша логістична компанія" надавало послуги ПП "Ямпіль Інвест" по організації транспортно-експедиторського обслуговування вантажу (насіння соняшника), залізничним транспортом . (т.1, а.с.106-110).

В підтвердження виконання умов договору позивачем як до перевірки , так і до суду надано договір, додаткові угоди, акти наданих послуг, ТТН про перевезення залізничним транспортом (т.1, а.с. 106-110, 117-143).

Послуги позивачем оплачено в безготівковий спосіб, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями (т.1, а.с . 111-116).

Зміст та якість перевезеного насіння підтверджується карантинними сертифікатами (т.1, а.с. 146-158).

У зв'язку з цими операціями позивачу ТОВ "Перша логістична компанія" виписано податкові накладні, що враховані позивачем при визначенні об'єкту оподаткування перевіряємого періоду.

Доводи апеляційної скарги про відсутність реального виконання по договору між ПП "Ямпіль Інвест" та ТОВ "Перша логістична компанія" враховуючи те, що акти наданих послуг не дають змогу встановити їх обсяг, а також те, що залізничні накладні містять помилки в назві постачальника, колегія суддів вважає помилковими.

Судом встановлено, що залізничні накладні, за умовами договору , заповнювалися ТОВ «Перша логістична компанія». Дійсно, в наданих залізничних накладних містилися помилки в частині вантажовідправника, а саме, помилково зазначений інший ніж ПП "Ямпіль Інвест" вантажовідправник, інший договір, за яким надаються послуги.

Зазначені помилки були виправлені особою, що видала залізничні накладні, про що листом від 31.10.2013 р. ТОВ "Перша логістична компанія", доведено до відома позивача та всіх зацікавлених осіб, зазначивши вірні відомості , а також було повідомлено податковий орган під час проведення перевірки. (т.1, а.с 144).

Колегія суддів звертає увагу, що контрагент позивача мав право на внесення технічних виправлень, не змінюючи призначення товаросупроводжуючих документів, що відповідає вимогам Правил оформлення документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644.

Залізничні накладні, заповнені в належний спосіб, були в наявності у позивача під час проведення перевірки та надавалися податковому органу.

Таким чином, факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Перша логістична компанія" у перевіряємий період підтверджується документально, судом встановлено відповідність даних податкових накладних фактичним обставинам.

За результатами дослідження матеріалів справи, судом не встановлено наміру отримати за вищевказаним договором поставки інший результат, ніж отримання послуг щодо перевезення товару у позивача.

Позивачем доведено виконання на його користь послуг, надано належним чином складені первинні документи по господарським операціям, докази оплати послуг, а також податкові накладні, які в силу податкового законодавства є підставою для формування показників декларації відповідного періоду.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковий орган не надав доказів, що вказані операції мали фіктивний чи безтоварний характер, та не довів використання послуг не за призначенням об'єкту оподатковування.

Щодо доводів апеляційної скарги, щодо невірно відображення позивачем суми податку на додану вартість по операціям з ТОВ"Перша логістична компанія" (послуги транспортування соняшника) в спеціальній декларації, замість включення її до загальної декларації із податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником, основним видом діяльності якого є вирощування зернових та технічних культур, що підтверджується Довідкою Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України . (т.1, а.с. 90). Право на використання спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства підтверджено також свідоцтвом про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ.

Судом встановлено, що за ПП " Ямпіль" зареєстровані договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Продукція, яка перевозилася ТОВ " Перша логістична компанія" у перевіряємому періоді, була вирощена безпосередньо позивачем та ним безпосередньо реалізована покупцям, що підтверджується копіями договорів оренди землі, звітом про посівні площі сількогосподарських культур під урожай 2013 р., довідкою Головного урпаління Держземагества у Сумській області . (т. 4, 5, т. 1, а.с. 91-105).

Отже, послуги транспортування соняшника від ПП "Ямпіль Інвест" до покупців, надані ТОВ "Перша логістична компанія", правомірно віднесені до виробничих факторів та відображені позивачем у спеціальній (скороченій) декларації з податку на додану вартість.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення від 15.08.2014р. №0001332203.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, вірно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування постанови відсутні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як прийняту з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.10.2014р. по справі № 818/2418/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Присяжнюк О.В. Курило Л.В. Повний текст ухвали виготовлений до 30.12.2014 р.