Постанова № 42021831, 03.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 р. Справа № 804/9687/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Озерянської С.І.

при секретарі Жижиній К.П.

за участю :

представника позивача П'янової Н.В.

представника відповідача Курпай Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство «Автоінвестстрой - Дніпропетровськ» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень - рішень, вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,-

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство «Автоінвестстрой - Дніпропетровськ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0001212203 від 03.03.2014 року та №0001222203 від 03.03.2014 року; скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №2590-25 від 17.06.2014 року про розповсюдження з 17.06.2014 року права податкової застави на майно ПІІ «Автомобільне товариство «Автоінвестстрой - Дніпропетровськ»; скасувати рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №169/04-61-25 від 23.06.2014 року про опис майна у податкову заставу; стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за грудень 2013 року. За результатами перевірки податковим органом встановлено порушення Податкового кодексу України, внаслідок яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає такі податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті не у відповідності до вимог чинного законодавства. Вимога про сплату податкового боргу та рішення про опис майна у податкову заставу прийняті за наявності грошового зобов'язання, що є неузгодженим, оскільки податкові повідомлення рішення були оскаржені як в адміністративному так і в судовому порядку, що позбавляє податковий орган права направляти податкову вимогу та приймати рішення про опис майна у податкову заставу до моменту їх узгодження.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні, з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву, які містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Підприємство з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство «Автоінвестстрой - Дніпропетровськ» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В судовому засіданні встановлено, що 16.01.2014 року позивачем була подана декларація з податку на додану вартість №9087383092 за грудень 2013 року.

27.01.2014 року ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2013 року Підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство «Автоінвестстрой - Дніпропетровськ».

Перевіркою встановлено, що згідно поданої декларації з ПДВ за грудень 2013 року та додатками до неї: рядок 21 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» складає 1 196 440 грн.; рядок 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» складає 1 189 757 грн.

За результатами перевірки складено акт від 27.01.2014 року за № 261/04-61-22-3/30614514, яким встановлено порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 200.2, пункту 200.3 статі 200 Податкового кодексу України та пункту 4.6.7 розділу 5 Порядку, в наслідок якого Підприємством з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство «Автоінвестстрой - Дніпропетровськ» неправомірно сформовано залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за грудень 2013 року у розмірі 1 189 757 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання та сплати податку в бюджет за грудень 2013 року на 18 126 грн.

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що позивачем в порушення пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України та підпункту 4.6.7 пункту 4 Порядку №1492 в декларації за грудень 2013 року не включено до рядка 21.3 «зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки» суму ПДВ у розмірі 1 207 883 грн., що призвело до заниження рядка 21 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» на 1 196 440 грн. і рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на 1 189 757 грн., та заниження суми ПДВ, що підлягає нарахуванню сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 25) на 18 126 грн.

На підставі акту камеральної перевірки від 27.01.2014 року за № 261/04-61-22-3/30614514, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0001212203 від 03.03.2014 року, яким Підприємству з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство «Автоінвестстрой - Дніпропетровськ» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 189 757 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001222203 від 03.03.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів на 18 126 грн. - основного платежу та 9 063 за штрафними санкціями.

17.06.2014 року податковим органом на адресу позивача була направлена податкова вимога №2590-25 про сплату податкового боргу з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 10 188,72 грн., з яких 1 125,72 грн. основний платіж та 9 063 грн. штрафні санкції. Окремо зазначено, що станом на 18.06.2014 року сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими податковими зобов'язаннями становить 10 188,71 грн.

23.06.2014 року заступником начальника ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська прийнято рішення №169/04-61-25 про опис майна у податкову заставу.

Вирішуючи питання правомірності та обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків-сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету, як податкове зобов'язання та/або штрафну санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового зобов'язання та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За змістом підпункту 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 4.6.7 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492, рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органами державної податкової служби.

За змістом пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пункту 4.4 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного у податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень. При цьому, сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Згідно пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, у випадках, коли платник податків звертається до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, яким йому визначено суму грошового зобов'язання, таке грошове зобов'язання є неузгодженим до прийняття судом відповідного рішення, яке набрало законної сили.

При цьому, суд не вбачає що норми чинного законодавства встановлюють обов'язок платника податку враховувати суму неузгодженого грошового зобов'язання у податковій звітності.

Позиція податкового органу полягає в тому, що позивач при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року повинен був врахувати висновки акту камеральної перевірки №757/04-61-22-3/30619514 від 29.10.2013 року, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення - рішення форми «В4» №0005172203 від 26.11.2013 року про зменшення ПІІ «Автомобільне товариство «Автоінвестстрой - Дніпропетровськ» від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1 207 883 грн. Всупереч, позивачем не відображено в рядку 21.3 «зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки» декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року зменшення залишку від'ємного значення на підставі податкового повідомлення-рішення форми «В4» №0005172203 від 26.11.2013 року у сумі 1 207 883 грн., що призвело до завищення рядка 21 «залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» на 1 196 440 грн. і рядка 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на 1 189 757 грн., та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 25) на 18 126 грн.

Так, судом встановлено, що позивачем було подано декларацію з ПДВ за грудень 2013 року, в якій в графі 21 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» (значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) складає 1 196 440 грн., та рядок 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» складає 1 189 757 грн.

В судовому засіданні встановлено, що підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 189 757 грн. та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 18 126 грн. стали обставини відображені в акті камеральної перевірки від 29.10.2013 року №757/04-61-22-3/30619514, за результатами якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.11.2013 року №0005172203 форми «В4» про зменшення ПІІ «АТ «Автоінвестстрой-Дніпропетровськ» відємного значення суми податку на додану вартість на 1 207 883 грн.

Як встановлено судом, позивач не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 26.11.2013 року №0005172203 форми «В4» оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2014 року у справі №804/5924/14 податкове повідомлення-рішення від 26.11.2013 року №0005172203 форми «В4» скасовано. На час розгляду даної справи зазначена постанова не набрала законної сили.

За таких обставин, суд погоджується з позицією позивача, що сума неузгодженого податкового зобов'язання правомірно не врахована платником податку при розрахунку податкових зобов'язань, податкового кредиту, визначення від'ємного значення податку на додану вартість наступного податкового звітного періоду до моменту її узгодження, тобто, неузгоджена сума грошового зобов'язання, визначена податковим повідомленням-рішенням №№0005172203, не повинна відображатись позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року.

За таких обставин, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає податкові повідомлення-рішення №0001212203 від 03.03.2014 року та №0001222203 від 03.03.2014 року необґрунтованими, прийнятими з порушення вимог законодавства та такими, що підлягають скасуванню, а позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство «Автоінвестстрой - Дніпропетровськ» в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №2590-25 від 17.06.2014 року на суму 10 188,72 грн., якою зазначено про розповсюдження з 17.06.2014 року права податкової застави на майно ПІІ «Автомобільне товариство «Автоінвестстрой - Дніпропетровськ» та рішення №169/04-61-25 про опис майна у податкову заставу, суд встановив та зазначає наступне.

Згідно пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Статтею 56 Податкового кодексу України встановлено право на оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному або судовому порядку. Так, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпунктів 14.1.153 та 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, де податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За змістом статей 88 та 89 Податкового кодексу України вбачається, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку та несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Аналіз наведених норм Податкового кодексу України дає суду підстави стверджувати, що право на направлення податкової вимоги виникає у податкового органу при наявності такої обов'язкової обставини як несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки.

17.06.2014 року Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на адресу позивача було направлено податкову вимогу форми «Ю» №2590-25, якою зазначено, що сума боргу позивача станом на 18.06.2014 року за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 10 188,72 грн. Зазначений податковий борг виник по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів та складається з 1 125,72 грн. - основного платежу та 9 063 грн. - штрафних санкцій.

В судовому засіданні було досліджено облікову картку ПІІ «Автомобільне товариство «Автоінвестстрой - Дніпропетровськ» з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з якої вбачається, що сума у розмірі 1 125,72 грн. виникла внаслідок збільшення боргу нарахованого за актом у поточному році по податковому повідомленню-рішенню №0001222203 від 03.03.2014 року, а сума у розмірі 9 063 грн. штрафні санкції за податковим повідомленням - рішенням №00012222203 від 03.03.2014 року.

18.03.2014 року позивачем було подано скаргу по Головного Управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області про оскарження ППР від 03.03.2014 року, про що повідомлено відповідача листом від 18.03.2014 року, який отриманий останнім 18.03.2014 року.

Отже, позивачем в строки встановлені чинним законодавством було розпочато процедуру оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень від 03.03.2014 року про що податковий орган було попереджено листом від 18.03.2014 року.

Відповідно нараховані суми по податковому повідомленню - рішенню від 03.03.2014 року №00012222203 на момент направлення податкової вимоги були неузгодженими та не набули статусу податкового боргу, при наявності якого законодавець пов'язує направлення податкових вимог.

В свою чергу, право податкової застави, в даному випадку, виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом з дня виникнення податкового боргу.

Враховуючи зазначене, приймаючи до уваги відсутність узгодженого грошового зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням від 03.03.2014 року №00012222203, суд вважає, що податкова вимога форми «Ю» №2590-25 та рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №169/04-61-25 від 23.06.2014 року про опис майна у податкову заставу, прийняті передчасно, з порушенням вимог чинного податкового законодавства та підлягають скасуванню.

За таких обставин, суд вважає вимоги позову обґрунтованими, підтвердженими відповідними доказами та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Автомобільне товариство "Автоінвестстрой-Дніпропетровськ" - задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0001212203 та №0001222203 від 03.03.2014 року.

Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №2590-25 від 17.06.2014 року.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №169/04-61-25 від 23.06.2014 року про опис майна у податкову заставу.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства з іноземними інвестиціями "Автомобільне товариство "Автоінвестстрой-Дніпропетровськ" суму сплаченого судового збору у розмірі 487,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 08 листопада 2014 року.

Суддя С.І. Озерянська