Рішення № 42021781, 03.12.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Лисака І. Н.

суддів: Винту Ю.М., Заводян К.І.,

секретар Скрипник С.В.

за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, треті особи на стороні відповідача ВГІРФО Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області, служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про усунення перешкод в користуванні власністю, за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 23 жовтня 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, треті особи на стороні відповідача - ВГІРФО Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області, служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про усунення перешкод в користуванні власністю.

Посилався на те, що 17.03.2006 року між ним та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, після чого він дозволив їй та її дітям зареєструвати своє місце проживання в його квартирі, яка належить йому на праві приватної власності. Зазначав, що отримавши реєстрацію місця проживання, відповідачі, зокрема ОСОБА_3 та її старший син, ОСОБА_5, почали відверто з нього знущатись, перетворили його життя на жахіття, відбирали пенсію, зловживали алкогольними напоями, а також наносили йому тілесні ушкодження, постійно його переслідують та погрожують фізичною розправою. У зв'язку з неприязними стосунками, які склались між ним та відповідачами через їх поведінку в травні 2013 він був вимушений залишити власну квартиру та орендувати інше житло для проживання і звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 07.11.2013 року шлюб між ним та ОСОБА_3 було розірвано. ОСОБА_3 не сплачувала платежі за користування комунальними послугами, у зв'язку з чим з листопада 2013 року відключено воду та газопостачання, а комунальні служби звернулись до суду з позовом про стягнення з нього як з власника житла заборгованості за надані ними комунальні послуги. Просив зобов'язати відповідачів усунути йому перешкоди в користуванні власністю шляхом їх виселення з належної йому квартири за адресою АДРЕСА_1, а також зобов'язати УДМС в Чернівецькій області зняти відповідачів з реєстраційного обліку.

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 23 жовтня 2014 року позов задоволено частково.

Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю, шляхом виселення ОСОБА_3 та її неповнолітню доньку ОСОБА_6, ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1.

Вирішено питання про стягнення судового збору.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, просить вищезазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову. Посилається на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального і процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначають, що судом не було здобуто доказів їх протиправної поведінки та систематичного порушення правил співжиття, щоб робило неможливим спільне проживання. Позивач самоусунувся від обов'язку сплачувати комунальні платежі, а зловживання ними спиртними напоями не підтверджується матеріалами справи. Крім того, судом безпідставно виселено і неповнолітню дитину, порушуючи цим самим її права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 про виселення відповідачів суд першої інстанції виходив з того, що проживання ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 у належній відповідачу квартирі порушують права власника квартири, з чим не може погодитися колегія суддів.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що 11.05.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області із заявою про побиття його дружиною ОСОБА_3 За наслідками побиття 11.05.2013 року позивач проходив судово-медичне обстеження, про що був складений відповідний акт (а.с.24, 12). З постанови про закриття кримінального провадження від 17.06.2013 року вбачається, що ОСОБА_1 також пізніше звернувся до Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області із заявою, в якій вказав, що претензій до своєї дружини не має, просив подальше досудове розслідування по даному факту припинити (а.с. 73).

З висновку про результати розгляду звернення громадянина ОСОБА_2 про вчинені кримінальні правопорушення 24.02.2014 р від 26.02.2014 року вбачається, що між ОСОБА_3 та її чоловіком траплялися конфлікти, що підтвердили і мешканці сусідніх квартир. (а.с.74)

Відповідно до ч. 4 ст. 156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Згідно ст. 157 ЖК України передбачено, що членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до вимог ст. 116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12.04.85 року при вирішенні справ про виселення на підставі ст.116 ЖК осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема, заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача.

Оскільки з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_5 допустив порушення правил співжиття з ОСОБА_1, через що суд першої інстанції безпідставно дійшов до висновку про наявність підстав для його виселення.

Крім того, матеріалами справи підтверджується наявність конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 11.05.2013 року, за наслідками розгляду якого було встановлено відсутність претензії позивача до своєї дружини, а також за результатами звернення приватного юриста ОСОБА_2 про вчинення ОСОБА_3 насильства в сім'ї.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про систематичне порушення відповідачами правила співжиття у належній відповідачу квартирі є передчасним, оскільки за наданими доказами конфлікті ситуації є поодинокими, не триваючими, а заходи попередження або громадського впливу до відповідачів взагалі не застосовувались.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Враховуючи наведене, рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 23 жовтня 2014 року підлягає скасуванню в частині усунення перешкод шляхом виселення та стягнення судового збору з відмовою у задоволені позову в цій чатсині.

В силу ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі вищевикладеного, керуюсь ст. 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, задовольнити.

Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 23 жовтня 2014 року в частині усунення перешкод шляхом виселення та стягнення судового збору скасувати.

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, треті особи на стороні відповідача ВГІРФО Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області, служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про усунення перешкод в користуванні власністю відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 121,80 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: