Ухвала суду № 42021747, 10.12.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Одинака О. О.

суддів: Кулянди М.І., Перепелюк Л.М.

секретар кусяк М.Д.

за участю: ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2014 року,

встановила:

В квітні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом.

Позивач просив:

- звернути стягнення на будинок загальною площею 56,5 кв.м., житловою площею 32,5 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення позивачем всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки;

- виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у вищевказаному житловому будинку із зняттям з реєстраційного обліку місця проживання .

Посилався на те, що 24 вересня 2008 року ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» уклали кредитний договір. Відповідно до умов вказаного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 15 450 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,04 процентів на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 24 вересня 2018 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони 24 вересня 2008 року уклали договір іпотеки. Згідно договору ОСОБА_2 передала в іпотеку будинок площею 56,5 кв.м., житловою площею 32,50 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1.

Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором у відповідача станом на 22 березня 2013 року утворилася заборгованість перед банком в сумі 39 015,25 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22 березня 2013 року становило 311 731 гривень 83 копійки, та складається з заборгованості за кредитом в сумі 15 195,18 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 8 558,34 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 2 834,29 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 10 539,77 доларів США та 1887,67 доларів США штрафу.

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 вересня 2013 року позов задоволено частково.

Звернуто стягнення на будинок загальною площею 56,5 кв.м., житловою площею 32,5 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення позивачем всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

В іншій частині позовних вимог відмолено.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 30 жовтня 2013 року рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 вересня 2013 року залишено без змін.

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2014 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Сторожинецького районного суду від 11 вересня 2013 року за нововиявленими обставинами задоволено.

Скасовано рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 вересня 2013 року.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

На вказане рішення ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення , яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про перегляд рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 вересня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 9 липня 2014 року у зв'язку з нікчемністю договору іпотеки від 24 вересня 2008 року укладеного ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк», позбавлено ПАТ КБ «ПриватБанк» прав іпотекодержателя житлового будинку АДРЕСА_1, належного на праві власності ОСОБА_2 та усіх прав і обов'язків, визначених цим договором. Знято з ОСОБА_2 обов'язки іпотекодавця і обмеження прав власника будинку визначених в нікчемному договорі від 24 вересня 2008 року.

За таких обставину банку немає законного права вимагати звернення на предмет іпотеки.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними.

Так, згідно частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 статті 220 ЦК України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада2009 року, N 9 нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Частиною 3 статті 61 ЦПК встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, а за змістом має містити встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При встановленні фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 214 ЦПК України суд ухвалюючи рішення повинен вирішити такі питання:

- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи 24 вересня 2008 року ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» уклали кредитний договір. Відповідно до його умов відповідачка отримала кредит у розмірі 15 450 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,04 процентів на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 24 вересня 2018 року (а.с.12-14).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони 24 вересня 2008 року уклали договір іпотеки. Згідно договору ОСОБА_2 передала в іпотеку будинок площею 56,5 кв.м., житловою площею 32,50 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 (а.с.16-18).

Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором у відповідача станом на 22 березня 2013 року є заборгованість перед банком в сумі 39 015,25 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22 березня 2013 року становило 311 731,83 гривень, та складається з заборгованості за кредитом в сумі 15 195,18 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 8 558,34 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 2 834,29 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 10 539,77 доларів США та 1887,67 доларів США штрафу (а.с.6-7).

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 9 липня 2014 року у зв'язку з нікчемністю договору іпотеки від 24 вересня 2008 року укладеного ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк», позбавлено ПАТ КБ «ПриватБанк» прав іпотекодержателя житлового будинку АДРЕСА_1, належного на праві власності ОСОБА_2 та усіх прав і обов'язків, визначених цим договором. Знято з ОСОБА_2 обов'язки іпотекодавця і обмеження прав власника будинку визначених в нікчемному договорі від 24 вересня 2008 року (а.с.187-189).

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки договір іпотеки від 24 вересня 2008 року, який був укладений між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»є нікчемний вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення на житловий будинок АДРЕСА_1, належного на праві власності ОСОБА_2 є незаконними та задоволенню не підлягають .

Зокрема з матеріалів справи вбачається, що договір іпотеки від 24 вересня 2008 року в порушення вимог статті 18 Закону України «Про іпотеку» не був нотаріально посвідчений, а тому відповідно до правил ч. 1 ст. 220 ЦК України є нікчемним.

Згідно частини 1 статті 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Згідно пункту 17 постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року № 4 виходячи зі змісту статей 364-1, 365 ЦПК перевірка наявності підстав для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами або підстав для скасування судового рішення проводяться в одному судовому засіданні. Заява розглядається судом за правилами, встановленими ЦПК для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює такий перегляд.

Суд розглядає справу по суті спору з урахуванням встановлених судом нововиявлених обставин.

Відповідно до вимог частини другої статті 365 ЦПК за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд приймає нове судове рішення або ухвалою залишає її без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами прийшов до висновку про задоволення заяви, скасування рішення та відмову у задоволенні позову та допустив описку, зазначивши вид судового рішення, як «ухвала» замість «рішення».

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слід виправити описки допущені в рішенні Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2014 року, а саме у вступній, мотивувальній та резолютивній частинах рішення слова «ухвала», «ухвалив» змінити відповідно на слова «рішення», «вирішив», а слова «протягом п'яти днів» на слова «протягом десяти днів».

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

зокрема помилковими є доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та підлягає скасуванню.

В апеляційній скарзі не зазначено обставин передбачених ст. 309 ЦПК України , які є підставами для скасування чи зміни рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2014 року.

Апелянт помилково просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 вересня 2013 року.

Згідно пункту 24 постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року № 4 рішення, ухвала чи судовий наказ, прийняті за результатами нового розгляду справи після скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті в апеляційному або касаційному порядку на загальних підставах.

Згідно частини 1 статті 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Згідно пункту 17 постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року № 4 виходячи зі змісту статей 364-1, 365 ЦПК перевірка наявності підстав для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами або підстав для скасування судового рішення проводяться в одному судовому засіданні. Заява розглядається судом за правилами, встановленими ЦПК для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює такий перегляд.

Суд розглядає справу по суті спору з урахуванням встановлених судом нововиявлених обставин.

Відповідно до вимог частини другої статті 365 ЦПК за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд приймає нове судове рішення або ухвалою залишає її без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинам суд першої інстанції ухвалив вищевказане рішення.

Однак ухвалюючи рішення суд допустив описки, а саме в тексті рішення зазначив слова «ухвала», «ухвалив» замість слів «рішення» , «вирішив».

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слід виправити описки допущені в рішенні Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2014 року, а саме у вступній, мотивувальній та резолютивній частинах рішення слова «ухвала», «ухвалив» змінити відповідно на слова «рішення», «вирішив».

Відповідно до правил статті 88 ЦПК України слід здійснити розподіл судових витрат.

Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закону) встановлено розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно підпункту 8 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено розмір судового збору - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Згідно пункту 33.4 договору іпотеки від 24 вересня 2008 року сторони визначили, що вартість договору іпотеки складає 145 700 гривень (а.с.18).

Згідно пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24 жовтня 2008 року, N 12 у разі виявлення при судовому розгляді справи неповної сплати суми судового збору чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи стягнення недоплачених сум проводиться з відповідної особи при ухваленні судового рішення.

З платіжного доручення від 11 листопада 2014 року вбачається, що за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції апелянт сплатив судовий збір в сумі 121,80 гривень (а.с.236).

Згідно підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4, підпункту 8 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону та враховуючи вартість предмету іпотеки, апелянт за подання суду апеляційної скарги на рішення суду повинен був сплатити судовий збір в сумі 728 гривень 50 копійок.

Таким чином з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» слід стягнути недоплачену суму судового збору за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду в сумі 606 гривень 70 копійок в дохід держави (728,5-121,8=606,7).

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2014 року залишити без змін.

Виправити описки допущені в рішенні Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2014 року, а саме у вступній, мотивувальній та резолютивній частинах рішення слова «ухвала», «ухвалив» змінити відповідно на слова «рішення», «вирішив».

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в сумі 606 (шістсот шість) гривень 70 копійок в дохід держави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її вступу в законну силу.

Головуючий

Судді: