Вирок № 42021155, 07.11.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.11.2014 Справа №607/17267/14-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Делікатної Л.В.

за участю секретаря Клюхи І.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження № 12014210250000171 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вілючинськ, Камчатської області Російської Федерації, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця військової частини А0680, командира спеціальної групи спеціального призначення, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Куляша Р.М. та обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2013 року згідно наказу командира військової частини А0680 (у даний час пп В2336, м. Кіровоград) №154 лейтенанта ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, на всі види забезпечення та призначено на посаду командира групи спеціального призначення 8 роти спеціального призначення 3 загону, де він проходить військову службу по даний час.

Відповідно до вимог п. 2 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576 (зі змінами) вогнепальна зброя і бойові припаси до неї відносяться до предметів, на які поширюється дозвільна система, і лише органи міліції згідно вимог п. 13 ст. 10 Закону України «Про міліцію» уповноважені видавати дозволи на придбання, зберігання, носіння, перевезення та використання зброї, бойових припасів, вибухових речовин і матеріалів у строки і в порядку визначеному «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 з наступними змінами та доповненнями.

Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, лейтенант ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів (начальників), беззастережно і неухильно виконувати їх накази, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки, додержуватися вимог військових статутів, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Разом з тим, лейтенант ОСОБА_1, у порушення вимог вказаного законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на громадську безпеку, що супроводжувалось незаконним поводженням з бойовими припасами, вибуховими речовинами та вибуховими пристроями, вчинив їх незаконне придбання та носіння за наступних обставин.

Так, у відповідності до вимог наказу командира військової частини А0680 від 11 квітня 2014 року № 82 лейтенант ОСОБА_1 разом з іншими співслужбовцями вибув у відрядження до військової частини А0666 для участі в антитерористичній операції.

У зазначений період, з квітня по 21 серпня 2014 року, під час участі в антитерористичній операції (надалі - АТО), ОСОБА_1 на території Луганської та Донецької областей знайшов та в порушення вищевказаних правових норм, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно привласнив, тобто придбав, бойові припаси до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, призначені та придатні згідно висновку експерта для стрільби; гранати призначені та придатні згідно висновку експерта для вчинення вибуху; вибухові речовини та вибухові пристрої виготовлені промисловим способом як вироби одноразового застосування, спеціально підготовлені і згідно висновку експерта за певних обставин спроможні створити вражаючі фактори - спричинити смерть, тілесні ушкодження чи істотну матеріальну шкоду, а саме:

- 630 військових патронів, калібру 5,45 мм, зразка 1974 року із звичайною кулею промислового виготовлення, що є бойовими припасами;

- 1 патрон калібру 12,7 мм, з бронебійною запальною кулею радянського виробництва, заводського виготовлення, що є бойовим припасом;

- один 30 мм бронебійно-трасуючий постріл до автоматичних гармат типу « 2А42», що є бойовим припасом;

- 2 бойові оборонні осколкові ручні гранати Ф-1 із бойовими уніфікованими підривачами дистанційної дії типу УЗРГМ-2, що є бойовими припасами;

- 7 додаткових пучків (зарядів) бездимного пороху марки ВТМ до 120 мм мінометної міни, що є вибуховою речовиною метальної дії;

- бездимний порох на основі нітроцелюлози та дифеніламіну як стабілізатора, що є вибуховою речовиною метальної дії;

- предмет з зосередженим зарядом вибухової речовини СЗ-4П військового призначення промислового виготовлення та електродетонатор військового призначення ЕДП-р промислового виготовлення, який є стандартним засобом підриву, які придатні для проведення вибуху, та в сукупності є вибуховим пристроєм.

Придбані, шляхом привласнення знайдені вищевказані бойові припаси, вибухові речовини та вибуховий пристрій ОСОБА_1 свідомо, за відсутності передбаченого законом дозволу, сховав у належну йому спортивну сумку, яку зберігав по місцю тимчасового проживання в зоні АТО у вибраному ним місці.

21 серпня 2014 року ОСОБА_1, згідно наказу командира військової

частини А0680 ОСОБА_2, автотранспортом разом із іншими 4-ма

співслужбовцями вибув із зони проведення АТО у відпустку строком на 10 діб із

отриманим наказом обов'язкової здачі всіх наявних боєприпасів та зброї у

кімнату зберігання зброї чергового військової частини А0680, що знаходиться в

м. Кіровоград по вул. Орджонікідзе, 3. Із собою ОСОБА_1 взяв і спортивну

сумку в якій знаходились, знайдені ним в ході АТО бойові припаси, вибухові

речовини та вибуховий пристрій.

У цей же день, близько 23 год. 40 хв. ОСОБА_1 прибув у розташування військової частини А0680, де здав закріплену за ним зброю та боєприпаси, отримані при виїзді у квітні 2014 року до зони проведення АТО. Про наявність знайдених та свідомо привласнених вищевказаних бойових припасів, вибухових речовин та вибухового пристрою за період з квітня по 21 серпня 2014 року в ході участі в антитерористичній операції ОСОБА_1 умисно змовчав, хоча про необхідність її здачі наголошувалось черговим загону прапорщиком ОСОБА_3

У подальшому ОСОБА_1, усвідомлюючи протиправність своїх дій проти громадської безпеки, без передбаченого законом дозволу, взявши свою спортивну сумку із наявним озброєнням на таксі відправився від місця дислокації військової частини А0680 (м. Кіровоград) до м. Знам'янка Кіровоградської області, тим самим здійснивши умисні дії, щодо незаконного транспортування безпосередньо при собі бойових припасів, вибухових речовин та вибухового пристрою (носіння).

22 серпня 2014 року близько 2 год. 23 хв. потягом № 86 сполученням «Сімферополь - Львів» вибув до постійного місця проживання своїх батьків у м. Рогатин Івано-Франківської області. Весь час слідування із м. Знам'янка Кіровоградської області до м. Тернопіль спортивна сумка разом із засобами гігієни, одягом та придбаним вищевказаним способом озброєнням, умисно за відсутності визначеного законодавством дозволу, знаходилась безпосередньо при ОСОБА_1, у купе вагону в якому останній здійснював проїзд.

Однак, 22 серпня 2014 року близько 15 год. протиправні дії ОСОБА_1, щодо незаконного поводження з бойовими припасами та вибуховими речовинами були припинені працівниками міліції по прибутті у м. Тернопіль, де у останнього в ході огляду спортивної сумки в присутності понятих було виявлено та вилучено бойові припаси до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, призначені та придатні згідно висновку експерта для стрільби, гранати призначені та придатні згідно висновку експерта для вчинення вибуху; вибухові речовини та вибухові пристрої виготовлені промисловим способом як вироби одноразового застосування, спеціально підготовлені і згідно висновку експерта за певних обставин спроможні створити вражаючі фактори - спричинити смерть, тілесні ушкодження чи істотну матеріальну шкоду, а саме:

- 630 військових патронів, калібру 5,45 мм, зразка 1974 року із звичайною кулею промислового виготовлення, що є бойовими припасами;

- 1 патрон калібру 12,7 мм, з бронебійною запальною кулею радянського виробництва, заводського виготовлення, що є бойовим припасом;

- один 30 мм бронебійно-трасуючий постріл до автоматичних гармат типу « 2А42», що є бойовим припасом;

- 2 бойові оборонні осколкові ручні гранати Ф-1 із бойовими уніфікованими підривачами дистанційної дії типу УЗРГМ-2, що є бойовими припасами;

- 7 додаткових пучків (зарядів) бездимного пороху марки ВТМ до 120 мм мінометної міни, що є вибуховою речовиною метальної дії;

- бездимний порох на основі нітроцелюлози та дифеніламіну як стабілізатора, що є вибуховою речовиною метальної дії;

- предмет з зосередженим зарядом вибухової речовини СЗ-4П військового призначення промислового виготовлення та електродетонатор військового призначення ЕДП-р промислового виготовлення, який є стандартним засобом підриву, які придатні для проведення вибуху, та в сукупності є вибуховим пристроєм.

Таким чином, лейтенант військової частини А0680 ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, всупереч вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та у порушення вимог п. 13 ст. 10 Закону України «Про міліцію», п. 2 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576 (зі змінами), «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 з наступними змінами та доповненнями, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на громадську безпеку, що супроводжувалось незаконним поводженням з бойовими припасами, вибуховими речовинами та вибуховими пристроями, у період з квітня по 21 серпня 2014 року під час участі в антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областей, без встановленого законом дозволу, шляхом привласнення знайденого придбав бойові припаси - 630 військових патронів, калібру 5,45 мм, зразка 1974 року із звичайною кулею промислового виготовлення; 1 патрон калібру 12,7 мм, з бронебійною запальною кулею радянського виробництва, заводського виготовлення; один 30 мм бронебійно - трасуючий постріл до автоматичних гармат типу « 2А42»; 2 бойові оборонні осколкові ручні гранати Ф-1 із бойовими уніфікованими підривачами дистанційної дії типу УЗРГМ-2 та вибухові речовини - 7 додаткових пучків (зарядів) бездимного пороху марки ВТМ до 120 мм мінометної міни метальної дії; бездимний порох на основі нітроцелюлози та дифеніламіну як стабілізатора, а також предмет з зосередженим зарядом вибухової речовини СЗ-4П військового призначення промислового виготовлення та електродетонатор військового призначення ЕДП-р промислового виготовлення, який є стандартним засобом підриву, які придатні для проведення вибуху, та в сукупності є вибуховим пристроєм, а надалі - 21 серпня 2014 року під час поїздки на таксі із м. Кіровоград до м. Знам'янка Кіровоградської області та 22 серпня 2014 року під час слідування потягом № 86 сполученням «Сімферополь - Львів» із м. Знам'янка Кіровоградської області до м. Тернопіль вчинив, за відсутності встановленого законом дозволу, їх носіння - транспортування безпосередньо при собі у своїй спортивній сумці.

Вказані дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, тобто - носіння та придбання бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

16 жовтня 2014 року між військовим прокурором Тернопільського гарнізону радником юстиції Куляш Р.М., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 12014210250000171 та обвинуваченим ОСОБА_1, в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди, прокурор та обвинувачений дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри, беззастережно визнав свою винуватість у вчинені даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки. Відповідно до ч. 1 ст. 58 КК України, замість покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі, призначити ОСОБА_1 службове обмеження для військовослужбовців на той самий строк - 2 роки з відрахуванням із суми грошового забезпечення 20 відсотків в доход держави.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважає, що при укладенні даної угоди дотриманні вимоги і правила КПК України та КК України, просить дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просить укладену з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є тяжким, від якого потерпілих немає.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між військовим прокурором Тернопільського гарнізону радником юстиції Куляш Р.М. та обвинуваченим ОСОБА_1, відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, тобто - носіння та придбання бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, а тому його дії кваліфіковано вірно за якими належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 474 та 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити у кримінальному провадженні № 12014210250000171 угоду про визнання винуватості від 16 жовтня 2014 року укладену між військовим прокурором Тернопільського гарнізону радником юстиції Куляш Р.М. та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 16 жовтня 2014 року покарання, із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 КК України, замість покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі, призначити ОСОБА_1 службове обмеження для військовослужбовців на той самий строк - 2 роки з відрахуванням із суми грошового забезпечення 20 відсотків в доход держави.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_1, у виді особистого зобов'язання, після набрання вироком законної сили - скасувати.

Речові докази:

- 2 (два) магазини та 631 (шістсот тридцять один) патрон, з яких 630 (шістсот тридцять) патронів, які є боєприпасами калібру 5,45 мм, військовими патронами зразка 1974 року із звичайною кулею промислового виготовлення до нарізної вогнепальної зброї центрального бою, вітчизняного виробництва, а 1 (один) патрон, є боєприпасом калібру 12,7 мм з бронебійною запальною кулею (Б-32) радянського виробництва, заводського виготовлення до крупнокаліберного кулемета (із 631 (шістсот тридцять одного) наданих на дослідження 61 (шістдесят один) патрон в ході дослідження були експериментально відстріляні, які згідно квитанції № 010253 здані для зберігання на склад АТО Управління МВС України на Львівській залізниці - знищити, після набрання вироком законної сили;

- 1 (один) 30-мм бронебійно трасуючий постріл до автоматичних гармат типу « 2А42», який є бойовим припасом та згідно постанови від 08 вересня 2014 року визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та знаходиться на зберіганні на складі АТО Управління МВС України на Львівській залізниці - знищити, після набрання вироком законної сили;

- 1 (одну) учбову ядовито-димову гранату Уч. ЯДГ промислового виготовлення, яка не є вибуховим пристроєм (бойовим припасом), а є імітаційним піротехнічним засобом військового призначення та згідно постанови від 08 вересня 2014 року визнана речовим доказом у кримінальному провадженні та знаходиться на зберіганні на складі АТО Управління МВС України на Львівській залізниці - знищити, після набрання вироком законної сили;

- 7 (сім) предметів, які є додатковими пучками (зарядами) пороху до 120-мм мінометної міни і є вибуховою речовиною метальної дії - одноосновним бездимним порохом марки ВТМ та згідно постанови від 08 вересня 2014 року визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та знаходиться на зберіганні на складі АТО Управління МВС України на Львівській залізниці - знищити, після набрання вироком законної сили;

- залишки електричних проводів електродетонатора ЕДП-р, які згідно постанови від 05 вересня 2014 року визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та знаходиться на зберіганні на складі АТО Управління МВС України на Львівській залізниці - знищити, після набрання вироком законної сили;

- уламки корпусів оборонних осколкових ручних гранат Ф-1 та уніфіковані підшивачів (запалів) до ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ-2 (корпуси бойових оборонних осколкових ручних гранат Ф-1 та бойові уніфіковані підшивачі (запали) до ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ-2 знищені в процесі проведення експертного експерименту, про що складено акт від 05 вересня 2014 року № 34-14), які згідно постанови від 08 вересня 2014 року визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та знаходиться на зберіганні на складі АТО Управління МВС України на Львівській залізниці - знищити, після набрання вироком законної сили;

- паперовий згорток, в якому знаходилась речовина (однорідні частинки циліндричної форми світло-коричневого кольору), яка є вибуховою речовиною метальної дії - одноосновним бездимним порохом на основі нітроцелюлози та дефиніламіну як стабілізатора (під час дослідження було використано всю досліджувану речовину) масою 0,15 грама, які згідно постанови від 08 вересня 2014 року визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та знаходиться на зберіганні на складі АТО Управління МВС України на Львівській залізниці - знищити, після набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз № 1-755/14 від 23 серпня 2014 року в розмірі 245 грн. 70 коп. (двісті сорок п'ять гривень 70 коп.); № 3-53/14 від 03 вересня 2014 року в розмірі 491 грн. 92 коп. (чотириста дев'яносто одна гривня 92 коп.); № 3-52/14 від 03 вересня 2014 року в розмірі 491 грн. 92 коп. (чотириста дев'яносто одна гривня 92 коп.); № 3-56/14 від 06 вересня 2014 року в розмірі 491 грн. 92 коп. (чотириста дев'яносто одна гривня 92 коп.); № 3-55/14 від 03 вересня 2014 року в розмірі 491 грн. 92 коп. (чотириста дев'яносто одна гривня 92 коп.); № 3-54/14 від 06 вересня 2014 року в розмірі 491 грн. 92 коп. (чотириста дев'яносто одна гривня 92 коп.); № 3-57/14 від 03 вересня 2014 року в розмірі 491 грн. 92 коп. (чотириста дев'яносто одна гривня 92 коп.) та № 2-694/14 від 28 серпня 2014 року в розмірі 294 грн. 84 коп. (двісті дев'яносто чотири гривні 84 коп.) на загальну суму 3492 грн. 06 коп. (три тисячі чотириста дев'яносто дві гривні 06 коп.) стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяЛ. В. Делікатна