Постанова № 42019022, 25.12.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2014 року № 813/8162/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Потабенко В.А.,

суддів Сакалоша В.М., Гулика А.Г.,

за участю секретаря судового засідання Петрика Р.І.,

за участі:

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2, згідно довіреності,

представника відповідача -1, -2 Водолазського І.Д., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці Міндоходів про стягнення середнього заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

28.11.2014 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду з Вищого адміністративного суду України надійшла справа за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) до Державної митної служби України, Львівської митниці Міндоходів про стягнення середнього заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 29.10.2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2011 року в частині, що стосується поновлення на роботі та ухвалено нове рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці. В частині, що стосується стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, справу направлено на розгляд до суду першої інстанції. Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні зазначив, що у зв'язку з тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України позивача поновлено на роботі, то при вирішенні питання щодо виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідачі покладаються на розсуд суду. Однак, за наявності в суду підстав, які би вказували на те, що позивачу не належить до виплати середній заробіток за час вимушеного прогулу, представник відповідачів просив у позові відмовити в повному обсязі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, надавши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення позивача та представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.

У грудні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначав, що з листопада 1997 року проходив публічну службу в митних органах. У листопаді 2010 року звільнений з посади старшого інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу» (за порушення Присяги державного службовця). Підставою для звільнення був акт за результатами перевірки організації роботи Львівської митниці, відповідно до якого ним порушено присягу державного службовця в частині невжиття під час виконання службових обов'язків належних заходів, передбачених статтями 40, 41 Митного кодексу України та пункту 1.6.5.1 Технологічної схеми, чим належно виконав свої службові обов'язки. Просив поновити на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2011 року та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2011 року в задоволенні позову було відмовлено.

Вищий адміністративний суд України, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин справи дійшов висновку про те, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення в частині поновлення його на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Рава Руська» Львівської митниці. Щодо позовної вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то, відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Оскільки, касаційний суд не має повноважень встановлювати обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, зокрема, встановити тривалість вимушеного прогулу, тому судові рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки і мотиви, з яких скасована рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Враховуючи наведене, Львівським окружним адміністративним судом враховані висновки Вищого адміністративного суду України щодо застосування частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Приймаючи дане рішення, суд виходив з наступного.

Враховуючи те, що Вищий адміністративний суд України поновив ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Рава - Руська» Львівської митниці, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовна вимога про виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці», порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», визначено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Згідно п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995 року №100 (в редакції на час виникнення спірних відносин) обчислення виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Середньомісячна заробітна плата позивача згідно розрахунку середнього заробітку за період з 25.11.2010 року по 29.10.2014 року становила 3338,52 грн., середньоденна заробітна плата - 155,28 грн.

Згідно з п. 32 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав у цей час.

З урахуванням вищенаведеного при обчисленні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу позивачу належить виплатити 147434,38 грн. за період з 25.11.2010 року по 28.10.2014 року, з врахуванням всіх обов'язкових податків, зборів та платежів.

При обчисленні суми, що підлягає до виплати позивачу, судом враховано, що загальний розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 25.11.2010 року по 29.10.2014 року становить 152950,80 грн., від яких слід відрахувати доходи, які позивач отримав за місцем праці в ПВКП «Гледіс» та ПП «Тріумф-НВ».

З долученої до матеріалів справи довідки Львівського міського центру зайнятості від 22.12.2014 року № 7311 вбачається, що ОСОБА_1 на обліку в Львівському міському центрі зайнятості не перебуває і виплати допомоги з безробіття не отримує.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, позивачу підлягає до виплати середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 147434,38 грн. за період з 25.11.2010 року по 28.10.2014 року, з врахуванням всіх обов'язкових податків, зборів та платежів.

З огляду на вищевказане, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати зі сторін не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 94, 143, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Львівської митниці Міндоходів (ЄДРПОУ 38700759, вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000) в користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.11.2010 року по 28.10.2014 року в сумі 147434 (сто сорок сім тисяч чотириста тридцять чотири) гривні 38 коп. з відрахуванням всіх обов'язкових податків, зборів та платежів.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 29.12.2014 року.

Головуюча суддя Потабенко В.А.

Суддя Сакалош В.М.

Суддя Гулик А.Г.