Ухвала суду № 42018836, 24.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"24" грудня 2014 р. Справа №910/19650/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Гарник Л.Л.

Пантелієнка В.О.

при секретарі судового засідання Волошиній З.В.

та представників:

ліквідатор: не з'явився;

від ПАТ КБ "Приватбанк": Тузова В.О. (за довіреністю від 31.07.2014);

від інших кредиторів: не з'явилися;

від ДПІ в Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві: не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову господарського суду м. Києва від 17.09.2014

у справі № 910/19650/13 (суддя Мандичев Д.В.)

за заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватцентр-Агро"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду м. Києва від 17.09.2014 у справі № 910/19650/13 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватцентр-Агро"; визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватцентр-Агро"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватцентр-Агро" арбітражного керуючого Залуцьку Олену Сергіївну та інше.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 10.10.2014, в якій просить суд скасувати постанову господарського суду м. Києва від 17.09.2014 у даній справі та припинити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 у даній справі прийнято до провадження вказану апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та призначено її розгляд на 03.12.2014.

01.12.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просила апеляційне провадження припинити, посилаючись на ст. 91 ГПК України та ст. 106 ГПК України.

01.12.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшло клопотання, в якому остання просила суд провести засідання без її участі.

01.12.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ПАТ КБ „Приватбанк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційне провадження припинити, посилаючись на ст. 91 ГПК України та ст. 106 ГПК України.

У зв'язку з перебуванням судді Гарник Л.Л. у відпустці, за розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 910/19650/13 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Шипко В.В., Пантелієнко В.О. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 у даній справі прийнято до провадження апеляційну скаргу та розгляд її призначено на 03.12.2014.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 розгляд даної справи було відкладено на 24.12.2014.

22.12.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника кредиторів (ТОВ „Приват-Агроцентр", ТОВ „Приват-Агро-Альянс", ТОВ „Приват-Альянс", СТОВ „Ім. Мічуріна", ТОВ „Коновалівське", ТОВ „Дукла") надійшло клопотання, в якому остання просить суд провести засідання без її участі.

22.12.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшов доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, в якому остання просила апеляційне провадження припинити, посилаючись на ст. 91 ГПК України та ст. 106 ГПК України та на відсутність у банкрута боргу перед ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, та відповідно - відсутність у апелянта права на оскарження даного судового рішення.

У зв'язку з перебуванням судді Шипка В.В. на лікарняному, за розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2014, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційних скарг у справі № 910/19650/13 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Гарник Л.Л., Пантелієнко В.О. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 у даній справі прийнято до провадження апеляційну скаргу та розгляд її призначено на 24.12.2014.

Представник апелянта, в судове засідання апеляційної інстанції 24.12.2014 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений, представник ПАТ КБ „Приватбанк" - проти апеляційної скарги заперечила, просила апеляційне провадження у справі припинити.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності апелянта, за наявними у справі матеріалами.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Враховуючи те, що у справах про банкрутство, окрім судових рішень у формі ухвал, в одному випадку, у разі визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, виноситься постанова, оскарження такої постанови відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діяла з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно зі ст. ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду м. Києва від 15.10.2013 № 910/19650/13 заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 04.11.2013, визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Лахненка Є.М. зобов'язано подати заяву про участь у справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.11.2013 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватцентр-Агро"; визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватцентр-Агро" в розмірі 4778612,55грн.; введенно мораторій на задоволення вимог кредиторів.; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватцентр-Агро"; розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватцентр-Агро" призначено арбітражного керуючого Головачева Ігоря Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 221 від 21.02.2013; визначено дату проведення попереднього судового засідання на 13.01.2014.

Ухвалою попереднього засідання від 13.01.2014 визнано кредитором по справі № 910/19650/13 по відношенню до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Центр" з грошовими вимогами на суму 15 4989,82 грн., з яких 1147,00 грн.-вимоги першої черги, 14 352,82 грн. - вимоги четвертої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Дукла" з грошовими вимогами на суму 34693,42грн., з яких 1147,00 грн. - вимоги першої черги, 33 546,42 грн.-вимоги четвертої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Коновалівське" з грошовими вимогами на суму 26129,26 грн., з яких 1147,00 грн.-вимоги першої черги, 24982,26 грн. -вимоги четвертої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Альянс" з грошовими вимогами на суму 26347,00 грн., з яких 1147,00 грн. -вимоги першої черги, 25200,00 грн. - вимоги четвертої черги; Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Агроцентр" з грошовими вимогами на суму 1110870,73 грн., з яких 1147,00 грн. - вимоги першої черги, 1109723,73грн. - вимоги четвертої черги; Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Імені Мічуріна" з грошовими вимогами на суму 198644,62 грн., з яких 1147,00 грн. - вимоги першої черги, 197 497,62 грн.- вимоги четвертої черги; Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" з грошовими вимогами на суму 13 336352,90 грн., з яких 7409,00грн. вимоги першої черги, 5219 325,29 грн. -вимоги четвертої черги, 8109 618,61грн. - вимоги шостої черги.

Порядок звернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника визначається ст.ст. 23-25Закону, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують і відповідно розгляд їх судом на попередньому засіданні.

В матеріалах справи не міститься доказів звернення податкового органу до суду з заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватцентр-Агро".

Нормами ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

У відповідності до ст. 1 Закону, учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

У зв'язку з наведеним, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, що узгоджується з нормою ч. 1 ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

При цьому, колегія суддів вважає необхідним зауважити на тому, що орган податкової служби був вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби був вправі оскаржити дії ліквідатора до суду у справі про банкрутство.

В матеріалах справи не міститься доказів звернення податкового органу до суду першої інстанції з заявою про визнання кредиторських вимог у даній справі, а також відсутня наявність порушення прав апелянта на здійснення податкової перевірки боржника як платника податків. Ліквідатор банкрута у відзиві на апеляційну скаргу зазначив про те, що банкрут не має боргів перед бюджетом, у тому числі податкових боргів. Також, ліквідатор зазначив, що дійсно в податковому періоді за грудень 2011 в декларації по ПДВ була допущена помилка, а саме внесена податкова накладна повторно, яка була відображена раніше в обліку в листопаді 2011 року. Вказана помилка виявлена в лютому 2013 року, в результаті була подана уточнена декларація по НДС. Існуючу заборгованість було погашено у повному обсязі, що підтверджується належними доказами у справі.

Таким чином, скаржник - ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не набув статусу ані кредитора у справі, ані учасника провадження у даній справі.

В апеляційній скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують кредиторські вимоги апелянта до боржника. У судове засідання такі докази апелянтом також не подані.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства, судовою колегією встановлено, що ДПІ в Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не звертався до суду із кредиторськими вимогами до боржника. В апеляційній скарзі зазначив, про існуючий борг банкрута перед в розмірі ДПІ в Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в розмірі 3 097,29 грн.

Разом з тим, ліквідатором боржника до матеріалів справи додано докази погашення цієї заборгованості (призначення платежу: платіж по ПДВ за лютий 2013 рік), що свідчить про відсутність податкової заборгованості перед ДПІ в Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на дату розгляду апеляційної скарги та складання судового рішення. В даному випадку відсутнє порушене право апелянта.

Отже, право, визначене у ст. 91 ГПК України, на подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову місцевого господарського суду, у даному випадку, у податкового органу було відсутнє.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 № 7, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України роз'яснено, що, у разі помилкового порушення апеляційного провадження, зокрема за апеляційною скаргою поданою особою, яка не мала права її подавати, господарський суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) та залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п. 5-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 № 7 у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на вищевикладене, на те, що ДПІ в Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не набула статусу учасника провадження у даній справі про банкрутство, права апелянта оскаржуваною постановою не порушені, питання про права і обов'язки апелянта стосовно сторін у справі судом першої інстанції в даному випадку не вирішувались, апелянт не має права на оскарження прийнятої судом першої інстанції постанови від 17.09.2014 у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що провадження за апеляційною скаргою ДПІ в Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві має бути припинено.

Керуючись ст. ст. 4-1, 4-7, 32-34, 43, п. 1 ч. 1 ст. 80, 86, 99 ГПК України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ в Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду м. Києва від 17.09.2014 у справі № 910/19650/13.

2. Матеріали справи № 910/19650/13 повернути до господарського суду Київської області для подальшого розгляду.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Л.Л. Гарник

В.О. Пантелієнко