Ухвала суду № 42018650, 24.12.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.12.2014 р. Справа№ 914/351/14

За скаргою:Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,на дії:Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Львівській області,про:визнання незаконною дії Відділу у вигляді закінчення виконавчого провадження №44408236 та скасування постанови від 18.09.2014 ВП №44408236,у справі за позовом: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,до відповідача:Пустомитівського міського житлово-комунального підприємства, м. Пустомити,третя особа:Пустомитівська міська рада, м. Пустомити,про: зобов'язання виконати рішення. Суддя Т. РимЗа участю представників:

позивача: Панасюк О.Б. - довіреність від №13/08-73 від 17.01.2014 р.,відповідача:Гвоздюк Р.М. - довіреність №44 від 25.02.2014 р.,третьої особи:не з'явився,ДВС:Кваснікевич О.А. - довіреність від 12.05.2014 р.На розгляд суду Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало скаргу на дії відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Львівській області, оскільки вважає незаконними дії державного виконавця в частині закінчення виконавчого провадження №44408236. Вважає дії недостатніми, оскільки постанова від 18.09.2014 р. ВП №44408236 не містить мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), що свідчить про незаконність дії Відділу у вигляді закінчення виконавчого провадження №44408236. Крім того, проведений розрахунок не в повній мірі відповідає Порядку формування тарифів на послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. №869). Зокрема, боржником не проведено розрахунку тарифів на такі послуги, як прибирання сходових кліток, прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами. У зв'язку з наведеним просить визнати незаконними дії ДВС та скасувати зазначену постанову.

В судове засідання боржник з'явився, заперечив проти вимог за скаргою у зв'язку тим, що боржником повністю виконано вимоги судового рішення та проведено відповідні розрахунки в порядку, визначеному Порядком формування тарифів на послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. №869. Що стосується відсутності деяких розрахунків, то боржник звертає увагу на те, що чинне законодавство не містить визначення поняття санітарно-гігієнічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій, а наведений перелік в Порядку є не обов'язковим і не вичерпним, а лише визначає примірний перелік послуг, яку можуть бути наданими.

Представник виконавчої служби в судові засідання з'являвся, заперечив проти вимог за скаргою з урахуванням такого. 18.08.2014 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 22.08.2014 р. у ДВС надійшов лист від Пустомитівського МЖКП з розрахунками тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у м. Пустомити. Згідно з Законом України "Про виконавче провадження" державним виконавцем складено акт 26.08.2014 р. Із листа директора Пустомитівського МЖКП на адресу виконавчої служби вбачається, що розрахунок тарифів було скеровано для розгляду і затвердження на черговому засіданні Виконавчого комітету Пустомитівської міської ради. Про виконання наказу 08.09.2014 р. виконавцем складено акт. 18.09.2014 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, причин неприбуття не повідомила. За таких обставин, суд розглядає скаргу без пояснень представника третьої особи, за наявними у справі матеріалами.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.04.2014 р. задоволено позов Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, зобов'язано Пустомитівське міське житлово-комунальне підприємство провести розрахунок тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у м. Пустомити відповідно до вимог Порядку формування тарифів на послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. №869) та подати у двотижневий строк до органу місцевого самоврядування м. Пустомити для прийняття відповідного рішення. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 року зазначене рішення залишено без змін. На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2014 р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 р. видано наказ від 31.07.2014 р.

Державним виконавцем Відділу виконавчої служби Пустмитівського районного управління юстиції у Львівській області 18.08.2014 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом від 31.07.2014 р. №914/351/14. 22.08.2014 р. на адресу ДВС надійшов лист від Пустомитівського МЖКП з розрахунками тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у м. Пустомити, про що державним виконавцем складено акт 26.08.2014 р

Із листа Пустомитівського МЖКП від 05.09.2014 р. №186, скерованого на адресу виконавчої служби вбачається, що розрахунок тарифів було скеровано для розгляду і затвердження на черговому засіданні Виконавчого комітету Пустомитівської міської ради. Про виконання наказу 08.09.2014 р. виконавцем складено акт.

Державним виконавцем Відділу виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області 18.09.2014 р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду від 31.07.2014 р. №914/351/14 на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".

При прийнятті ухвали суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як убачається з матеріалів справи, ДВС винесено постанову від 18.09.2014 року про закінчення виконавчого провадження №44408236 на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з фактичним виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом №914/351/14 від 31.07.2014 р. При винесенні постанови державний виконавець керувався тим, що виконавчий документ виконано у повному обсязі, оскільки здійснено розрахунок тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у м. Пустомити та скеровано його для розгляду і затвердження на черговому засіданні Виконавчого комітету Пустомитівської міської ради.

Проте з таким висновком державного виконавця суд не погоджується, а винесену постанову про закриття виконавчого провадження вважає передчасно, з огляду на такі доводи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Якість житлово-комунальної послуги - сукупність нормованих характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства. Пунктом 6 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на принципі дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" стандарти, нормативи, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують вироблення та виконання житлово-комунальних послуг з урахуванням соціальних, економічних, природно-кліматичних та інших умов регіонів та населених пунктів. Стандарти, нормативи, норми, порядк і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.

Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України. Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

В Україні діє підзаконний нормативно-правовий акт, який визначає правила формування та розрахунку тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також примірний перелік житлово-комунальних послуг залежно від функціонального призначення. Таким є Порядок формування тарифів на послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. №869 (надалі - Порядок).

Суд, даючи оцінку діям державного виконавця, враховує положення частини першої та другої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження". Згідно із зазначеною нормою державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішення, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення. Таким чином, при вирішенні питання про повне виконання боржником судового рішення державний виконавець зобов'язаний був перевірити повне дотримання боржником вимог Порядку.

Так, згідно з пунктом 2 Порядку розмір тарифів (нормативних витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається по кожному будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з типовим переліком послуг (додаток).

Таким чином, зазначеним вище Порядком зобов'язано виконавців відповідних послуг провести розрахунок тарифів на такі послуги, які б забезпечили належний санітарно-гігієнічний, протипожежний, технічний стан будинків і споруд та прибудинкових територій. При цьому типовий перелік таких послуг міститься в додатку до Порядку. На переконання суду, відповідні комунальні підприємства, на які покладено відповідний обов'язок, повинні запропонувати споживачам надання усіх послуг, які містяться в зазначеному переліку (за винятком тих, які об'єктивно надавати не можна: наприклад, витрати на обслуговування ліфтів, якщо ліфтів у певному населеному пункті нема).

Згідно з положеннями статті 15 та 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" мінімальні норми житлово-комунальних послуг, затверджені Кабінетом Міністрів України, встановлюються з метою забезпечення санітарно-гігієнічних вимог проживання людей та їх перебування в приміщеннях, забезпечення технічних вимог до експлуатації будинку (споруди), підтримання несучої спроможності конструкцій та експлуатаційних характеристик внутрішньобудинкових мереж і систем. Виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Враховуючи ту обставину, що боржником не було розраховано, зокрема, витрат на прибирання сходових кліток (п. 7 Порядку), витрат на прибирання та вивезення снігу (п. 23 Порядку), суд дійшов висновку про те, що боржником не було виконано рішення суду у повному обсязі, а державним виконавцем зазначених обставин не було враховано, що призвело до передчасного прийняття рішення про закриття виконавчого провадження у зв'язку з повним виконанням судового рішення. При цьому факт затвердження органом місцевого самоврядування переліку послуг не впливає на правильність зазначеного вище висновку суду. Виконавцем послуг має бути розраховано усі види послуг, які можуть бути надані. Питання конкретних видів послуг, які надаються споживачам, вирішується окремо, з урахування надання можливості споживачам ознайомитися з розробленими тарифами.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. У матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про проведення розрахунку тарифів на усі послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у м. Пустомити відповідно до вимог Порядку формування тарифів на послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

За таких обставин суд вважає вимоги за скаргою на дії державного виконавця Відділу виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту

- визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або

- визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або

- зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або

- визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Задовольнити скаргу Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вх. №5034/14 від 22.10.2014 р.) на дії державного виконавця Відділу виконавчої служби Пустмитівського районного управління юстиції у Львівській області.

2. Визнати недійсною постанову Відділу виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області про закінчення виконавчого провадження від 18.09.2014 року ВП №44408236.

Суддя Рим Т.Я.