Рішення № 42018469, 24.12.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/130/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2014 Справа № 908/4760/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРІНГ", (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Немировича-Данченка, буд. 26, корп. 2, кв. 25; поштова адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", буд. 35, оф. 804)

до відповідача Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ", (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1)

про стягнення 63526,37 грн. основного боргу за поставлений товар

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Груднистий А.В., довіреність №808/12-1683 від 22.12.2014р.;

від відповідача - Мележик О.О., довіреність №ББУ/ЦОФД24/СЛ/14 від 02.01.2014 р.;

11.11.2014 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕРІНГ", м. Дніпропетровськ з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ", м. Добропілля про стягнення 63526,37 грн. основного боргу за поставлений товар.

Статтею 1 Закону України від 12.08.2014 р. № 1632-VII "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" встановлено, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та зобов'язано забезпечити розгляд: господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - господарськими судами, що визначаються головою Вищого господарського суду України.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції на підставі ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" встановлено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області, здійснюється господарським судом Запорізької області.

У відповідності до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно із Законом України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Згідно Протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 18.09.2014 р. справу № 908/3461/14 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.11.2014р. порушено провадження у справі № 908/4760/14, справі 908/4760/14 присвоєний номер провадження 4/130/14, справа призначена до розгляду на 10.12.2014р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Ухвалою суду від 10.12.2014р., на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 24.12.2014р.

В судовому засіданні 24.12.2014р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін судове засідання 24.12.2014р., здійснювалося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях ст., ст. 525, 526, 527, 612, 655 ЦК України та полягають в тому, що 20.01.2014 року сторонами у справі був укладений договір № ЦД-2014/5-КП. Згідно п. 1.1. Договору в порядку та на умовах передбачених договором постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (Продукцію), а асортименті, кількості, в строки за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікаціях, які є невід'ємною частиною до договору. Відповідно до п. 1.2 Договору покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлену в його власність продукцію відповідно до умов договору. Згідно видаткових накладних № 271 від 27.06.2014р. на суму 26448,32 грн.; № 304 від 29.07.2014р. на суму 14446,70 грн.; № 321 від 14.08.2014р. на суму 22631,35 грн., позивач здійснив постачання продукції відповідачу на загальну суму 63526,37грн. Товар прийнятий відповідачем повністю, що підтверджується вищевказаними накладними та довіреностями на отримання продукції. Відповідачем оплата поставленої продукції на загальну суму 63526,37грн. не здійснена. Порядок розрахунків між покупцем та постачальником передбачений пунктом 5.3. Договору, відповідно до якого, розрахунки за поставлену продукцію здійснюються шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60-ти календарних днів з моменту постачання відповідної партії продукції. Таким чином, заборгованість відповідача складає 63526,37 грн. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ", Донецька область, м. Добропілля 63526,37 грн. основного боргу за поставлену продукцію за договором № ЦД-2014/5-КП від 20.01.2014р.

В судовому засіданні 24.12.2014р. відповідач надав відзив, в якому проти позову заперечив, заявлені позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими, свої заперечення мотивує наступним. Як зазначає відповідач, позивач не довів факт поставки продукції по договору, так як на підтвердження факту поставки продукції не надав до суду в повному обсязі документи передбачені п. 4.3. договору, в тому числі й рахунок-фактуру на оплату. Тобто, оскільки позивач не довів факт поставки продукції, відсутнє й порушення зобов'язання по оплаті за поставлену продукцію. У зв'язку із викладеним відповідач просить суд в позові відмовити повністю.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕРІНГ" (позивачем у справі) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ" (відповідачем у справі) був укладений Договір № ЦД-2014/5-КП (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору в порядку та на умовах передбачених договором позивач (Постачальник) зобов'язався поставити у власність відповідача (Покупця) продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (Продукцію), в асортименті, кількості, в строки за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікаціях, які є невід'ємною частиною до договору. (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлену в його власність продукцію відповідно до умов договору.

Згыднодо п.4.3 Договору постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні товаросупроводжувальні документи: - рахунок-фактуру; - податкову накладну; - відповідні товаросупроводжувальні накладні: видаткову накладну, товаротранспортну накладну; сертифікат якості ( у випадку якщо даний документ передбачений к відповідному виду продукції та/або паспорт чи інша технічна документація передбачена к даному виду продукції; - сертифікат відповідності ( у випадку якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації, (необхідність надання оговорюється в специфікації); - інструкцію по експлуатації; - технічну документацію передбачену п. 2.3 договору. У випадку постачання продукції без товаросупроводжувальної документації, що унеможливить здійснення приймання продукції по кількості та/або якості та/або комплектації, покупець має право відмовитись від приймання партії продукції та на власний розсуд повернути продукцію постачальнику або прийняти її на зберігання. Постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцю витрати, пов'язані зі зберіганням продукції на протязі 5-ти банківських днів, наступних за днем отримання рахунку.

Відповідно до п. 4.4 датою поставки вважається дата, вказана представником покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих постачальником, про приймання продукції.

У відповідності до п.5.3. Договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60-ти календарних днів з моменту постачання відповідної партії продукції. У випадку, якщо строк оплати припадає на вихідний/неплатоспроможний день, оплата здійснюється на наступний банківський день.

Як свідчать, фактичні обставини справи сторонами у справі були підписані Специфікації до договору № ЦД-2014/5-КП від 20.01.2014р. б/н від 26.05.2014р.; б/н від 18.06.2014р.; б/н від 25.07.2014р., якими сторони визначили найменування продукції, термін поставки, кількість та ціну поставки.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу продукцію, передбачену умовами договору, що підтверджується видатковими накладними за цей період, а саме:

- видаткова накладна № 271 від 27.06.2014р. на суму 26448,32 грн.;

- видаткова накладна № 304 від 29.07.2014р. на суму 14446,70 грн.;

- видаткова накладна № 321 від 14.08.2014р. на суму 22631,35 грн.,

а всього на загальну суму 63526,37грн.

Вище зазначені видаткові накладні за спірний період підписані уповноваженими особами позивача та відповідача і скріплені відбитками печаток підприємств.

Поставлений товар був отриманий уповноваженою особою відповідача, про що свідчить довіреності № 451 від 20.06.2014р., № 532 від 21.07.2014р. та № 585 від 13.08.2014р. на отримання цінностей за Договором № 18-ІІ/05/11 від 03.05.2011 р. на ім'я Зикова М.А. та Сидоренко С.М.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору №ЦД-2014/5-КП від 20.01.2014р. доведений відповідними видатковими накладними та довіреностями, які узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи скріплені печатками сторін на вказаних видаткових накладних та довіреностях. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії - залучені до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Позовні вимоги ґрунтуються на Договорі, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України. (частина 1 статті 693 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору відповідач у встановлені строки та в повному обсязі з позивачем не розрахувався. Оплату за поставлену продукцію, що поставлявся позивачем за умовами Договору № ЦД-2014/5-КП від 20.01.2014р. не сплатив.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № ЦД-2014/5-КП від 20.01.2014р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим станом на час вирішення справи в судовому засіданні за ним рахується заборгованість за поставлену продукцію в сумі 63526,37 грн.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 8.1 Договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Сторони дійшли згоди, що у випадку належного виконання сторонами зобов'язань за договором строк дії договору встановлюється до 31.12.2014р. включно. У випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за договором дія договору продовжує дію до повного виконання стронами всіх прийнятих зобов'язань.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити поставлений товар не припинено.

Враховуючи передбачені Договором умови оплати, відповідач був зобов'язаний повністю оплатити вартість продукції протягом 60-ти календарних днів з моменту постачання відповідної партії продукції.

Вказаного обов'язку відповідач не здійснив, не заперечуючи проти факту поставки товару у повному обсязі відповідач пояснив, що позивачем не надавалися рахунки-фактури, які необхідні для розрахунку та документи передбачені п. 4.3. договору, тому і оплата здійснена не була.

Суд вважає такі заперечення необґрунтованими виходячи з наступного. Згідно ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Як зазначив позивач, в судовому засіданні 24.12.2014р., жодних претензій, щодо відсутності (неповного, несвоєчасного) надання документів на товар, передбачених п.4.3 договору № ЦД-2014/5-КП від 20.01.2014р. не надходило, питання про відмову від договору та повернення товару, передбачене тим ж п.4.3 договору також не ставилося.

Крім того, в судовому засіданні позивачем були надані рахунки на оплату поставленої продукції за спірний період, а саме: рахунки №253 від 27.06.2014р. на суму 26448,32 грн.; №285 від 29.07.2014р. на суму 14446,70 грн.; № 309 від 14.08.2014р. на суму 22631,35 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачу відомо про існуючу заборгованість перед позивачем за договором постачання № ЦД-2014/5-КП від 20.01.2014р., а відтак відповідач навмисно ухиляється від оплати отриманого товару.

Виходячи із загальних положень щодо оплати товару, за договором купівлі-продажу в порядку ст. 692 ЦК України, після того як покупець прийняв товар або товаророзпорядчі документи на нього він зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар.

Отже, суд вважає строк виконання зобов'язання таким, що настав.

Матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за поставлену продукцію, станом на час вирішення справи в судовому засіданні не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕРІНГ" у розмірі 63526,37грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача суд визнав хибними.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 63526,37 грн. основного боргу за договором № ЦД-2014/5-КП від 20.01.2014р. пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 22, 33, 34, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРІНГ", м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ", Донецька область, м. Добропілля задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ", (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1, код ЄДРПОУ 00176472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРІНГ", (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Немировича-Данченка, буд. 26, корп. 2, кв. 25; поштова адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", буд. 35, оф. 804, код ЄДРПОУ 36960280) 63526 (шістдесят три тисячі п'ятсот двадцять шість) грн. 37 коп. основного боргу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "25" грудня 2014 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.