Ухвала суду № 42018466, 27.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/26142/14 27.11.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Христинівський молокозавод"

до 1) Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНДОР";

3) Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ;

4) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Потапчук Зої Анатолівни

про визнання договору недійсним та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Христинівський молокозавод" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНДОР"; 3) Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України; 4) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Потапчук Зої Анатолівни про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №3 від 30.07.2014 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "ФІДОБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНДОР" та визнання виконавчого напису №258 про звернення стягнення на нерухоме майно - будівлі та споруди загальною площею 3676,60 кв.м, що знаходяться по вулиці Пушкіна, № 24 в м. Христинівка Черкаської області та належить Публічному акціонерному товариству "Христинівський молокозавод", вчинений 19.09.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Потапчук З.А. таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вчинений 19.09.2014 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Потапчук Зоєю Анатолівною виконавчий напис №258 не відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим позивач вказує на існування підстав для визнання його таким, що не підлягає виконанню. Також, в обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що договір відступлення права вимоги №3 від 30.07.2014 року укладений в порушення положень п. 1 ч.1 ст. 512 та ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 р. порушено провадження по справі №910/26142/14 та призначено розгляд справи на 16.12.2014 р.

Разом з позовною заявою ПАТ "Христинівський молокозавод" подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд зупинити звернення стягнення на нерухоме майно - будівлі та споруди загальною площею 3676,60 кв.м, що знаходяться по вулиці Пушкіна, № 24 в м. Христинівка Черкаської області та належить Публічному акціонерному товариству "Христинівський молокозавод" в рахунок задоволення вимог TOB "Фінансова компанія "ВЕНДОР" на підставі виконавчого напису №258, вчиненого 19.09.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Потапчук З.А. згідно виконавчого провадження №45369237, що перебуває на виконанні в головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка Олександра Миколайовича, на період до вирішення справи.

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач посилається на те, що з 10.11.2014 року на примусовому виконанні в Відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебуває виконавчий напис №258, вчинений 19.09.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Потапчук З.А. щодо звернення стягнення на нерухоме майно - будівлі та споруди загальною площею 3676,60 кв.м, що знаходяться по вулиці Пушкіна, № 24 в м. Христинівка Черкаської області та належить ПАТ "Христинівський молокозавод" в рахунок задоволення вимог TOB "Фінансова компанія "ВЕНДОР".

Суд вважає, що вказана заява позивача підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Забезпечення позову, за своєю правовою природою, є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів держави, територіальних громад, юридичних або фізичних осіб.

У відповідності до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору відступлення права вимоги №3 від 30.07.2014 року, що укладений між Публічним акціонерним товариством "ФІДОБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНДОР" та визнання виконавчого напису №258 про звернення стягнення на нерухоме майно - будівлі та споруди загальною площею 3676,60 кв.м, що знаходяться по вулиці Пушкіна, № 24 в м. Христинівка Черкаської області та належить Публічному акціонерному товариству "Христинівський молокозавод", вчинений 19.09.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Потапчук З.А. таким, що не підлягає виконанню.

З обставин, викладених у позові вбачається, що вимоги за оспорюваним виконавчим написом не є безспірними, що свідчить про порушення нотаріусом приписів ст. 88 Закону України "Про нотаріат", а також Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012р.

Водночас, позивач вказує, що спірний виконавчий напис було передано на виконання до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, яким в свою чергу було відкрито виконавче провадження з виконання такого документу.

Суд дійшов висновку, що проведення стягнення органами державної виконавчої служби в примусовому порядку за спірними виконавчими написами може утруднити чи зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі і порушить права та законні інтереси Публічного акціонерного товариства "Христинівський молокозавод".

В пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Суд дійшов висновку про наявність зв'язку між зазначеними заходами забезпечення позову (зупинення стягнення на підставі виконавчого напису) і предметом спору, співмірність заходів із заявленими позивачем вимогами. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду та навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи те, що на час розгляду справи розпочато процедуру звернення стягнення на майно позивача на підставі спірного виконавчого напису нотаріуса, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, вжиття заходів забезпечення позову в даній справі відповідає ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до приписів статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, судом враховано, що у даному випадку зупинення стягнення за виконавчим написом, який є предметом спору у даній справі, в якості заходу до забезпечення позову, не може перешкоджати господарській діяльності відповідача.

Разом з тим, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд вважає, що застосування вищезгаданого заходу не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача по справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доводи позивача, пов'язаність заходів забезпечення позову з предметом спору, наявність можливості утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви ПАТ "Христинівський молокозавод" про вжиття заходів до забезпечення позову та наявність підстав для зупинення стягнення за виконавчим написом №258, вчиненого 19.09.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Потапчук З.А.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє заяву ПАТ "Христинівський молокозавод" про вжиття заходів до забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Христинівський молокозавод" про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. З метою забезпечення позову у справі № 910/26142/14 зупинити звернення стягнення на нерухоме майно - будівлі та споруди загальною площею 3676,60 кв.м, що знаходяться по вулиці Пушкіна, № 24 в м. Христинівка Черкаської області та належить Публічному акціонерному товариству "Христинівський молокозавод" в рахунок задоволення вимог TOB "Фінансова компанія "ВЕНДОР" на підставі виконавчого напису №258, вчиненого 19.09.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Потапчук З.А. згідно виконавчого провадження №45369237, що перебуває на виконанні в головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка Олександра Миколайовича.

3. Стягувачем за даною ухвалою є: Публічне акціонерне товариство "Христинівський молокозавод" (20000, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Пушкіна, 24, код ЄДРПОУ 00451725).

4. Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНДОР" (01010, м. Київ, вул. Миколи Гайцана, будинок 6, код ЄДРПОУ 38996895).

5. Ухвала набирає чинності з дати її прийняття 27.11.2014р. та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

6. Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 27.11.2015р.

Суддя О.В.Гулевець