Постанова № 42018265, 17.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 р. Справа № 234/4805/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 03.06.2014р. по справі № 234/4805/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради

про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до 3-х років,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

-визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо нарахування та вплати за період з 01.11.2013 р. по 30.04.2014 р. щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років;

-зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради здійснити перерахунок та виплату за період 01.11.2013 р. по 30.04.2014 р. щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з урахуванням фактично виплачених сум.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 03.06.2014 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 за період з 01.11.2013 року по 30.04.2014 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною-донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років, за період з 01.11.2013 року по 30.04.2014 року, з урахуванням проведених виплат.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Краматорського міського суду від 03.06.2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини. ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПСЗН з 29.04.2013 року. ОСОБА_1 є працюючою особою.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обов'язку відповідача по справі здійснити позивачу перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей до 6 років.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється відповідачем відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Позивач просить зобов'язати відповідача- Управління праці та соціального захисту Краматорської міської ради здійснити їй перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Згідно матеріалів справи, позивач є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Відповідно до визначення термінів, які вживаються у зазначеному Законі суб'єктом загальнообов'язкового державного соціального страхування є застрахована особа, на користь якої здійснюється відповідне страхування.

Страховий випадок -подія, з настанням якої виникає право у застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», в редакції чинній до 01.01.2008 року, за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (статті 42 - 44 цього Закону).

За приписами ч. 1 ст. 35 вказаного Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї такого страхового випадку, як догляд за дитиною віком до трьох років.

Статтею 43 цього Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» виключено.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення підпункту 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким виключено ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України, з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України про визнання неконституційними 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI набула чинності ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» в редакції закону, що діяла до 01.01.2008 р.

Таким чином, позивач будучи застрахованою особою у 2013-2014 роках мала право на отримання матеріального забезпечення у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до положень ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Відповідно до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).

Згідно з ч. 3 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Отже, обов'язок щодо надання позивачу матеріального забезпечення відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» у вигляді допомоги при народженні дитини та по догляду за нею до досягнення трирічного віку покладено на роботодавця за основним місцем роботи, а не на відповідача по справі.

За таких обставин, вимоги позивача щодо покладення обов'язку по здійсненню перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» колегія суддів вважає безпідставними, оскільки за приписами ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» обов'язок щодо надання позивачу матеріального забезпечення у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за вказаним Законом покладено на роботодавця, а не на відповідача.

Колегія суддів також зазначає, що пріоритетним у застосуванні до відносин щодо виплати допомоги по догляду за дитиною для застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування осіб є норми спеціального закону, яким є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», приписи якого є діючими та неконституційними не визнавались.

Крім того, порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. за № 1751 згідно п. 1 якого вказаний порядок визначає умови призначення та виплати певних видів державної допомоги сім'ям з дітьми передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Отже, вказаний порядок не розповсюджується на порядок виплати допомоги згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, на підставі наведеного, через порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради задовольнити.

Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 03.06.2014р. по справі № 234/4805/14-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до 3-х років-відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Макаренко Я.М.Судді Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. Повний текст постанови виготовлений 22.12.2014 р.